Перші комфортабельні готелі Європи

Рік відкриття	Місце розташування	Назва готелю
1788	Нант, Франція	«Готель Генріха IV» (60 ліжко-місць)
1794	Нью-Йорк, США	«City Hotel» (73 кімнати)
1801	Баден-Баден, Німеччина	«Бадише-Хоф»
1812	Центральна Швейцарія	«Гири-клес-терли»
1829	Бостон, США	«Tremont House» (170 номерів різної місткості (одно- і двомісні), обладнані переговорною системою (прообраз телефонів) і місцем для вмивання (таз, глек і безкоштовне мило для гостей)
1859	Інтерлакен Швейцарія	«Гранд-отель Швайцер-хоф»
1861	Париж, Франція	«Moris» (700 номерів, вода, ліфт, ресторан на 1500 місць)
1873	Чикаго, США	Palmer House, готель-палац
1875	Берлін, Німеччина	«Кайзерхоф», класу «люкс» (в номерах електрика, ванні кімнати і телефон. Працювало парове опалення, пневматичні ліфти і для того часу ультрасучасні газові плити

Поряд із створенням упорядкованих готелів та розкішних ресторанів починають дія­ти й нові засоби розваг: нічні клуби, кабаре тощо. Виникають перші курорти мінеральних та термальних вод у Німеччині і Швейцарії. В ресторанах починається епоха меню «a la carte» (вільний вибір страв по меню). Саме тоді до активного вжитку були залучені англійські слова "експрес", "комфорт", "дизайн".

Наприкінці ХІХ ст. в Європі розпочали будівництво сучасних готелів із високим рівнем комфорту. На зміну традиційним готелям зі скромними назвами ("Англійський двір", "Стара пошта" та ін.) з'явилися розкішні готелі з гучними назвами "Брістоль", "Метрополь", "Палас", чи просто "Гранд-Отель", позбавлені будь-якого зв'язку з місцевими традиціями. Так у 1889 р. в Лондоні за замовленням знаменитого лондонського імпресаріо Річарда Дойлі Карта був побудований готель «Savoy».

1. 2.

3. 4.

Рис. Готелі: 1. Tremont House (1830), 2. Palmer House (1873), 3. Вadischer hof, Savoy 1890 рік та наш час.

Карт запросив в якості керуючого Цезаря Рітца - людину, що створила пізніше готельну імперію Рітц – Карлтон, шеф-кухарем був Огюст Єскофьє (автор першого енциклопедичного виданням з гастрономії «Довідник з кулінарії»). Через десять років "Савой" в Лондоні прославився як найрозкішніший готель міста. Він став першим з британських готелів, де було використано електричне освітлення номерів, прототипи телефонів і ліфти, встановлені американською компанією Otis.

Таким чином, за XIX сторіччя в індустрії гостинності з’явилось набагато більше нововведень, ніж за всю її попередню історію. У престижних ресторанах Західного світу, які збирали спершу виключно чоловічу компанію, стали обідати і жінки. Знаменитий Цезар Рітц, зробив обіди в лондонському Savoy неодмінним атрибутом світського життя для представників обох статей ввів в звичай приймати їжу під звуки музики. Менш забезпечена частина населення відвідувала grill room (маленький ресторан або кімнату в ресторані, де подавалися страви зі смаженого м’яса або риби) – теж суто англійський винахід, де можна було пообідати в невимушеній, дружній обстановці. У XIX ст.. були винайдені способи зберігати їжи шляхом консервування і вакуумної упаковки, що дозволило готувати будь-які кулінарні делікатеси незалежно від сезону. До цього важливого винаходу причетний сам Наполеон, який виплатив в 1809 р. людині на ім’я Ніколя Апперт винагороду у сумі 12 тис. франків (майже чверть мільйона доларів за сучасним курсом) за запропонований ним спосіб зберігати харчові продукти від псування, стерилізуючи їх у щільно закритих скляних банках шляхом нагрівання.

1870 р. по 1907 р. був сформований один із перших готельних ланцюгів, які були ліцензовані для подальшої діяльності під назвою Ritz

З кінця ХІХ і початку ХХ століття різко зросла кількість готелів не тільки в Європі, але й на Близькому Сході, північній частині африканського континенту та США.

Сполученим Штатам Америки відводиться особлива роль у розвитку підприємств гостинності нового часу.

На думку істориків, перший постоялий двір у США з’явився значно пізніше, ніж у Європі, лише в 1607 році. Одна з перших таверен була відкрита в Бостоні в 1634 році. У 1642 році в Нью-Йорку (тоді він називався Новий Амстердам) голландською компанією Dutch East India була відкрита таверна Stadt Huys. Саме таверни стали центрами громадського життя, місцем зустрічей для солдатів і бізнесменів. Вони процвітали не тільки в містах, але й уздовж великих доріг, і особливо на перехрестях. Американські постоялі двори і таверни часто нагадували англійські, оскільки саме англійський тип організації послуг гостинності в Західному світі вважався кращим. Проте, на відміну від європейських, які багато в чому виконували соціальну функцію, американські таверни з самого початку свого існування у великій мірі мали комерційну спрямованість, тобто створювалися з метою отримання прибутку.

Першим готелем в Сполучених Штатах, був побудований у 1794 році 70-кімнатний «City Hotel» на Бродвеї в Нью-Йорку. До цього часу для готелів пристосовували, як правило, житлові будинки.

У 1829 році в Бостоні відкрився готель «Tremont House» – перший в США готель першого классу – з 170-ма номерами різної місткості (одно- і двомісні), обладнаними переговорною системою (прообраз телефонів) і місцем для вмивання (таз, глек і безкоштовне мило для гостей). Всі двері були обладнані замками, що зачинялись з середини, в готелі було 8 ванних кімнат і 8 туалетів, зявився перший коридорний та стійка реєстрації. Відкриття цього готелю поклало початок готельного буму, що пронісся в США в першу чергу по містах Східного узбережжя, а потім на Заході і Півдні.

У 1875 році був відкритий самий дорогий і розкішний (будівництво обійшлося в 5 млн. доларів) готель того часу «Palas-Hotel» в Сан-Франциско, що пропонував 800 номерів. У багатьох містах Америки з’явилися готелі-палаци: «Palmer House» в Чикаго, «St. Charles» і «St. Louis» в Новому Орлеані, «Planter’s Hotel» в Сент-Луїсі, «Hotel del Coronado» в Сан-Дієго – одна з історичних пам’яток міста, всесвітній славі якої багато в чому сприяв унікальний архітектурний стиль.

До кінця XIX століття в США вже були поширені два типи готелів. Одні були великі і розкішні – деякі з них були архітектурними шедеврами, що мають просторий вестибюль, зал для балів, ліфт, сантехніку, електричне освітлення і ряд інших зручностей. Інші – малі за місткістю, що пропонують обмежений асортимент послуг за низькими цінами.

Першим рестораном в США вважають відкритий у 1831 році в Нью-Йорку відомий ресторан сім’ї Дельмоніко «Delmonico’s». Незабаром ця назва стала синонімом вишуканої їжі та бездоганного обслуговування. На розвиток ресторанної справи в США в ті роки значно вплинули французькі традиції. Меню також традиційно друкувалося французькою мовою, що створювало англомовним відвідувачам деякі труднощі. Джон Дельмоніко, першим запропонував двомовне меню, в якому назви страв на французькій і англійській мовах розміщувалися одна проти одної. До 1852 кожен першокласний американський готель мав свого французького шеф-кухаря.

У готелях вводиться так званий «європейський план» організації оплати за готельні послуги, згідно з яким гості платять не за номер плюс харчування, а тільки за номер, що дозволяє їм замовляти страви a la carte в ресторані готелю самим або харчуватися в інших місцях за їх бажанням.

У 1876 р. на другому поверсі вокзалу в м. Топіка (столиця Канзасу) на залізничній гілці Топіка–Санта-Фе Фред Харвей відкрив свій перший ресторан, що відрізнявся від усіх закладів такого роду гарною, апетитно приготовленою їжею, чистотою скатертин і ввічливим обслуговуванням. Пізніше, але в тому ж році, в місті Флоренс (штат Канзас), розташованому на тій же залізничній гілці, що веде в Санта-Фе, Харвей відкриває свій перший готель. У період з 1880 по 1890 рр.. через кожні 100 миль по цій дорозі відкривалися все нові й нові транзитні готелі при вокзалах «Будинки Харвея».

Основні події цього періоду представлені в таблиці 5.

Таблиця 5