Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції ОГГ 1 семестр.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
20.16 Mб
Скачать

1.5. Характеристика основних типів засобів розміщення

      1. Транзитні готелі: призначення, розташування, особливості

Транзитні готелі орієнтовані на короткочасне перебування відвідувачів у зв'язку з очікуванням транспортних засобів, а також відпочинком подорожуючих, і розташовуються в аеропортах і аеровокзалах, залізничних, морських, річкових вокзалах та вздовж автомагістралей. Зазвичай це підприємства малої або середньої місткості, з обмеженим рівнем комфорту.

Оскільки термін перебування споживачів готельних послуг в транзитних готелях становить в основному одну-три доби, вони мають ряд особливостей. Номерний фонд транзитних готелів може мати менший розмір площі на одну людину, можлива організація спеціально обладнаних кімнат відпочинку, де пасажир, не займаючи номер, зможе відпочити протягом декількох годин, харчування здебільшого не надається, оскільки заклади харчування передбачені на вокзалах. У готелях при аеропортах, розташованих удалині від міста, є спрощений склад підприємств громадського харчування, розрахований лише на проживаючих у готелі.

Сучасна світова практика вимагає від аеровокзальних готелів новий вид сервісу - створення та обладнання спеціальних приміщень для нарад. Це сприяє залученню ділових людей, які не хочуть витрачати час на переїзд у місто і назад і бажають вирішувати всі проблеми, не залишаючи території аеровокзалу.

Найбільш поширеними в цій групі готельних підприємств є мотелі, призначені для обслуговування автотуристів.

Перші мотелі зявились в 1925 р. у США, проте як самостійна готельна концепція вони отримали розвиток лише в 1950-і рр. Відпочатку мотелі планували як засіб розміщення, що надає обмежений набір послуг, в той час як готелі пропонували повне обслуговування. Клієнтами мотелів були різні категорії автотуристів, в тому числі і з високим рівнем достатку. У зв'язку з їх потребами в мотелях поступово розширювався спектр пропонованих послуг, і вони все менше стали відрізнятися від готелів. Незабаром основною відмінністю між мотелем і готелем стало те, що мотелі пропонували послуги паркування і технічного обслуговування автомобілів.

Відстань між мотелями залежить від місцевості: на рівній трасі – до 400 км., у гірській місцевості інтервал може бути скорочений до 150-200 км. При цьому розміщувати мотелі доцільно в радіусі не більше 1-годинної доступності від міста та неподалік автозаправної станції.

Мотелі, як правило, невеликі – на 20-30 номерів. В основному, це одно- і двоповерхові будівлі. Нерідко автомобілі розміщують на нижньому поверсі, а на верхньому – номери для житла. Мотелі надають великий комплекс послуг: від розміщення туриста до догляду за його дітьми. Для них характерний середній рівень обслуговування при невеликій кількості персоналу (американська норма обслуговування - 11 осіб на 100 номерів).

Обовязковими функціональними підрозділами мотелів є:

  • заклад ресторанного господарства (їдальня або кафе);

  • стоянка для автомобілів;

  • служба технічного обслуговування.

Кемпінги - сезонні заклади для авто-, мото-, велотуристів з палатками або будинками легкого типу (як правило, наметове містечко) і спеціальними місцями для стоянки і зберігання автомобілів. Кемпінг, зазвичай, обладнаний водопроводом, плитами для приготування їжі, має магазин, пошту, телефон, медпункт та ін. Кемпінг створюється для попередження самовільної організації стоянок туристів на природі і планового регулювання таких закладів. Відмінною рисою кемпінгів є самообслуговування туристів. Постійними спорудами є:

  • адміністративне приміщення з пунктом прокату устаткування і побутових предметів;

  • спальні павільйони з кімнатами на 2-4 особи;

  • кухня, душові, вмивальні та туалети;

  • естакади для огляду і миття автомобілів.

Деякі кемпінги входять до складу цілорічних багатопрофільних туристичних готелів, турбаз. Кемпінги споруджуються, як правило, в передмістях, на трасах популярних туристичних маршрутів, у зелених зонах, курортних районах, туристичних центрах. Площа ділянки кемпінгу визначається з розрахунку 100-120 кв.м на одного туриста.

На території мотелів та кемпінгів рекомендується планувати розміщення майданчиків для відпочинку, які повинні бути добре ізольовані від шуму.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]