1.4. Фактори, що впливають на типізацію готельного господарства
Підприємство готельного господарства як складна система
Сучасне велике готельне підприємство являє собою складну виробничу соціально-економічну систему, якій належать всі складові: вхід, вихід, процес, ціль, зворотний зв’язок і т. ін.. Кожна з них взаємодіє між собою і підпорядковується одна одній (рис.7).
Рис.7. Модель соціально-економічної системи підприємств готельного господарства типу “зворотній зв’язок ”:
де, А - управління;
В - виробництво послуг.
Ціль таких організаційних утворень є вихідним моментом їх взаємодії. Для її досягнення система управління впливає на сферу виробництва послуг. Проявом зворотного зв’язку такої системи є зміни у сфері виробництва послуг, які обумовлюють внесення певного корегування для управління процесом.
Як складні соціальні-економічні системи підприємства готельного господарства характеризується певними особливостями: задоволення споживачів (внутрішніх і зовнішніх, основними і додатковими послугами); достатня наявність ресурсів для їх перетворення в основні та додаткові послуги; витрати на виробництво, використання основних і додаткових послуг, їх порівняння з результатами діяльності підприємства; складність внутрішнього середовища (велика кількість елементів системи, наявність прямого і зворотного зв’язків, тощо); достатньо багата критерійність завдань управління; велика динамічність процесів; відсутність можливості формалізації багатьох завдань управління; обов’язковість розвитку та змінність його критеріїв.
Готельне підприємство, як і будь-яка складна система, складається з комплексу більш простих систем, котрі виконують певні функції.
У виробничо-технічному відношенні готельне підприємство являє собою техніко-технологічний комплекс, складові якого підібрані відповідно до видів виконуваних робіт та послуг.
Організаційно готельне підприємство представляє собою первинну ланку, виробничу одиницю народного господарства з певною внутрішньою структурою, зовнішнім середовищем, закономірностями функціонування і розвитку. Організаційна система підприємства включає його виробничу і організаційну структуру управління підприємством та його підрозділами, а також зв’язки між виробництвом і управлінням, між підприємством і зовнішніми організаціями.
В соціальному відношенні готельне підприємство виступає в якості соціальної підсистеми суспільства, саме на ньому здійснюється взаємодія громадських, колективних і особистих інтересів, складаються відносини дружньої взаємодопомоги.
Економічно готельне господарство є відокремленою ланкою промисловості, для якої характерна оперативно-господарча самостійність. Особливістю галузі готельного господарства є надання послуг з проживання і харчування, які для них є основними. Тому, розкриваючи економічну сутність діяльності підприємств готельного господарства, слід зазначити її нематеріальний характер. Для готельного господарства характерно не виробництво конкретного продукту, як результату господарської діяльності, а саме: надання особливого виду послуг. Реалізація послуг неможлива для готельних підприємств за відсутністю матеріальної складової. Лише за умов експлуатації належної матеріально-технічної бази підприємств готельного господарства можливо досягти високої якості готельних послуг. Тобто економічна система такого підприємства включає економічні відносини підприємства з державою, вищестоящою організацією, постачальниками і споживачами, фінансовими організаціями.
В інформаційному відношенні готель – складна динамічна система, що характеризується великим об’ємом, інтенсивністю і різнонаправленістю інформаційних зв’язків між підсистемами і елементами, постійно обмінюється з навколишнім середовищем різнорідною інформацією. Інформаційна система підприємства включає звітну і нормативно-технічну документацію, а також різну інформацію, що характеризує стан і рух компонентів підприємства.
В екологічному відношенні готельне підприємство є виробничою системою, взаємодіючою із зовнішнім середовищем шляхом матеріально-енергетичного обміну.
В адміністративно-правовому відношенні готель виступає в якості юридичної особи із встановленими державою в законодавчому порядку правами і обов’язками. На законодавчому рівні господарську діяльність підприємств готельного господарства регламентують комплекс законодавчих та нормативних актів, система основоположних, галузевих міжнародних, міждержавних та національних стандартів, а також стандарти готельних підприємств.
Готельне підприємство, як і будь-яка система, може знаходитися у двох станах: стійкому і нестійкому.
Стійкий стан характеризується ритмічним наданням високоякісних основних та додаткових послуг і великим попитом на них, рівномірними процесами у всіх підрозділах, хорошим матеріально-технічним і кадровим забезпеченням, нормальним психологічним кліматом в колективі.
Нестійке готельне підприємство характеризується збоями в ході виробничого процесу і незадовільним попитом на його послуги. Несвоєчасним матеріально-технічним забезпеченням, незадовільним психологічним кліматом. Такий стан може бути результатом як зовнішніх, так і внутрішніх впливів та носить тимчасовий характер.
Для готельних підприємств різних областей України характерна своя специфіка. Однак, поруч із особливостями існує і ряд загальних вимог котрі ставляться до всіх підприємств:
використання успіхів науково-технічного прогресу і забезпечення на цій основі високого техніко-економічного рівня діяльності;
маневреність і мобільність, тобто здібність у короткі строки переключатися з одних видів послуг на інші або організовувати їх паралельно у необхідних для споживача об’ємах;
раціональне використання всіх видів ресурсів, забезпечення високої ефективності виробництва;
забезпечення оптимальних умов праці і соціального розвитку колективу підприємства;
екологічність всіх видів діяльності.
Дотриманння цих вимог дозволить підприємствам готельного господарства займати стійкі позиції на міжнародному ринку готельних послуг.