1.3. Нормативно-правове регулювання готельної індустрії

1. Нормативно-правова база діяльності підприємств готельного господарства в Україні

Нормативно-правова база діяльності сучасних підприємств готельного господарства в Україні включає: Конституцію України; Кодекси України; Закони України; Укази Президента України; Декрети Кабінету Міністрів України; Постанови Кабінету Міністрів України; Державні стандарти України; інструкції, правила, положення та інші нормативні документи; рішення місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування.

На даний час туристичний та готельний бізнес в Україні регламентується наступними законодавчими актами:

1. Закони України:

• «Про туризм» від 18.11.03, № 1282- IV;

• «Про курорти» від 05.10.2000, № 2026-III;

• «Про захист прав споживачів» від 15.12.93, № 3682 -XII;

• «Про державну статистику» від 17.09.92, № 2614-12;

• «Про стандартизацію» від 17.05.01, № 2408-ІІІ;

• «Про страхування» від 04.10.01, № 2745-ІІІ;

• «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94, № 4004-ХІІ та ін..

Закон України «Про туризм» визначає основні правові, організаційні і соціально-економічні положення реалізації державної політики України в сфері туризму. Метою Закону є створення правової бази для становлення туризму як високорентабельної галузі економіки і важливого способу культурного розвитку громадян, забезпечення зайнятості населення, збільшення валютних надходжень, захист законних прав та інтересів туристів і суб'єктів туристичної діяльності, визначення їх обов'язків і відповідальності.

Закон України “Про курорти” визначає правові, організаційні, економічні і соціальні основи розвитку курортів в Україні. Він спрямований на забезпечення використання природних лікувальних ресурсів, природних територій курортів з метою лікування й оздоровлення людей.

У Законі визначені принципи державної політики в сфері курортної діяльності, види курортів і їхня спеціалізація, а також принципи створення й основні напрямки розвитку курортів. Законом передбачене раціональне використання природних територій для діяльності курортів. Регулюється розробка родовищ підземних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших природних лікувальних ресурсів.

З метою створення належних умов для реалізації державної політики в області туризму в Україні розробляється Державна програма розвитку туризму. Програма сприяє створенню конкурентноздатного на міжнародному ринку національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток регіонів за умови збереження екологічної рівноваги і культурної спадщини. Основні завдання програми полягають у забезпеченні стабільного розвитку туристичної сфери і підвищенні її частки в макроекономічних показниках; підвищенні рівня життя громадян і створенні додаткових робочих місць; збільшенні доходів від туристичної сфери в державному бюджеті і підвищенні іміджу України на міжнародному ринку.

Для формування і забезпечення реалізації державної політики в області туризму, розробки і реалізації загальнодержавних програм розвитку туристсько-рекреаційної сфери і ринку послуг Указом Президента України було створено Державне агентство України з туризму та курортів (Держтуризмкурорт), що є центральним органом виконавчої влади.

Правове регулювання порядку виїзду з України, в'їзду і перебування в Україні визначається:

• Законом України “Про державний кордон України”;

• Законом України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”;

• Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” і т.ін..

Правове регулювання страхування, медична допомога і забезпечення безпеки визначаються:

• Законом України “Про страхування”;

• Положенням “Про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті”;

• Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, що тимчасово знаходяться на території України”;

• Положенням “Про пошуково-рятувальні служби суб'єктів туристичної діяльності, що спеціалізуються на організації туристичних подорожей з використанням активних форм пересування туристів”;

• Правилами організації полювання і надання послуг іноземним мисливцям та ін.

Окрім цього, нормативно-правова база України включає національні стандарти України:

• „Послуги туристичні. Класифікація готелів” ДСТУ 4269:2003;

• „Послуги туристичні. Засоби розміщування. Загальні вимоги” ДСТУ 4268:2003;

• „Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення” ДСТУ 4527:2006;

• „Управління якістю та елементи системи якості. Частина 2. Настанови щодо послуг” ДСТУ ISO 9004-2-96;

• та інші документи:

• «Про затвердження Порядку встановлення категорій  готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)» Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 803;

• «Про затвердження Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг» Наказ Державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 року № 19.

З травня 2011 року усі питання щодо розвитку готельного господарства віднесено до компетенції Міністерства інфраструктури України, положення про яке було затверджено Указом Президента України від 12 травня 2011 року (№ 581/2011) (додаток).