Умовна класифікація закладів розміщення поч. Хіх ст.

Групи	Характеритика готелів
готелі, розміщені поруч із вокзалом	Функціонували чотири готелі і безліч мебльованих кімнат побудовані в 1880-1890 pp. по вул. Безаківській (нині Комінтерну) поблизу вокзалу
суперзіркові готелі	Надавали всі зручності: омнібус або екіпаж, окремий кабінет у ресторані, старанну прислугу (при підборі персоналу приділялась увага культурі мови, володінню російською та французькою мовами), в номері – парове опалення, ванна, електричне освітлення, телефон. Кожен готель передплачував чимало періодичних видань, надавав безоплатну допомогу в пошуках у місті необхідного адресата. Найвідоміші: «Європейський», «Гранд-готель», «Hotel de France», «Готель-Савой», «Континенталь».
готелі другого класу	Для осіб із середнім достатком. Вони розміщувалися на центральних вулицях, мали електричне освітлення, гарячу воду в номерах, спеціально обладнані стоянки для екіпажів. Найвідоміші: "Австрія", "Англія", "Америка", "Брістоль", "Версаль", "Ліон", "Марсель", "Італія", "Прага", "Берлін", "Краків", "Сан-Ремо", "Національ".
мебльовані кімнати	Знаходились на всіх гомінких вулицях, утримувались підприємливими киянами, конкурували з суперзірковими готелями, оскільки не поступались їм у сервісі, але були у кілька разів дешевші. Найвідоміші: "У Ільїнської", "У Іваницького", "У Діякова", "УПознякова"
«подвір'я», заїжджі та постоялі двори.	мебльовані кімнати в приватних будинках, які винаймали на тривалий час: "з самоваром і прислугою" обходились квартирантові в 15-20 крб. за місяць, а на околицях і в передмісті плата становила всього 5 крб.

В путівниках того часу київським готелям давалась така оцінка: «... вони відрізняють­ся комфортабельною й навіть розкішною обстановкою, уважною прислу­гою та іншими зручностями, як-то: власні екіпажі, телефони, ванни, лазні тощо. Номери від 75 коп. до 12 крб.; у дешевших - від 50 коп.; в мебльованих кімнатах і в заїжджих дворах - від 25 коп.

В усіх готелях їжу подавали в номери. Вранці пропонували каву, чай або какао. Пізніше - сніданок, який можна було замовити ще звечора або вранці. Обідали й вечеряли гості зазвичай у ресторані. При кожному великому готелі був погріб для вин, які раз на день подавали клієнту безкоштовно. В найкращих ресторанах обід із трьох страв і чашки кави коштував близько рубля , в інших - 40 коп., а «не особливо вибаглива людина може пообідати і за 25 коп."».

Найдорожчим ресторанним закладом Києва наприкінці XIX ст. вважався ресторан готелю"Метрополь" (рис..). 

Рис… Готель «Метрополь», 1905 р.

При великих готелях діяли магазини. У будні вони були відкриті з восьмої ранку до дев'ятої вечора, а по неділях і святах - з другої години дня до восьмої вечора. Булочні й гастрономічні магазини працювали без вихідних.

При готелях функціонував цілий штат комісіонерів-посильних (з появою телефону посада зникла), які виконували різні доручення: доставку листів і посилок, квітів, наймання візника, невеликі покупки тощо. Клієнти могли наймати посильних за згодою - погодинно, подобово і помісячно.

Паломники та богомольці, що приходили до київських храмів, зупинялись у «простеньких» але охайних і недорогих або зовсім безоплатних "странно-приимницах" Києво-Печерської лаври, Софійського, Михайлівського, Покровського і Братського Богоявленського монастирів, на подвір'ях великих церков.

У 1911 році завершилось будівництво ще одного вишуканого та елітного закладу - «Палас Готелю», що сьогодні діє під назвою «Прем’єр Палац». Семиповерховий готель налічував 150 комфортабельних кімнат з усіма зручностями: (електрика, телефон, гаряча та холодна вода). В залах-читальнях завжди була свіжа преса. За вимогою гостей, подавалися кінні екіпажі та авто. В ресторані та кафе могли перебувати водночас до 1000 гостей, тому тут проводилися гучні прийоми та громадські слухання.

До 1912 рік в довідниках м. Києва можна було знайти відомості про 95 готелів, не враховуючи півсотні адрес мебльованих кімнат (рис. 4). 

Рис. 4. Розміщення відомостей про готелі у довідниках

Будівництво готелів велось у всіх великих містах України. Найрозвиненішим портовим містом стала Одеса, якій у 1817 р. було надано право користування порто-франко (до 1859 р.), що сприяло розвитку готельного господарства. У дореволюційній Одесі було 34 готелі та 6 заїжджих дворів. Назви готелів давали уяву про географію туризму («Лондонський», «Марсель», «Європейський», «Франція» та ін.) або стан проживаючих («Купецький», «Біржа», «Пасаж»). Активна розбудова готелів велась у Ялті. Так на 1915 рік тут діяло 14 готелів на 800 місць, 3 приватних санаторії, 5 пансіонатів. У Східній Галичині на загальному фоні виділявся Львів, де на початку ХХ ст. нараховувалось 48 готелів.

Початок ХХ ст. ознаменувався високим рівнем розвитку готельного господарства в Україні. Кількість готелів була достатньою для усіх приїжджаючих, а умови проживання задовольняли смаки та потреби різних категорій споживачів. Окрім високої якості обслуговування готелі побудовані в кінці ХІХ на початку ХХ ст. характеризувались оригінальністю архітектури, зручним плануванням.