Розвиток готельного господарства України в другій половині XIX – на початку XX століття
XIX століття та початок XX залишили помітний слід в історії розвитку вітчизняної готельної справи. У цей період були побудовані відомі готельні підприємства, окремі з яких продовжують успішно функціонувати і в даний час. Слід зазначити, що в основному вони відповідали європейській концепції з точки зору як архітектури та інтер’єру, так і пропонованого обслуговування.
У 1878 р. споруджується один з найбільших тогочасних московських готелів «Великий Московський», згодом перейменований на «Гранд-Готель». До кінця XIX століття в Москві функціонували такі популярні готелі, як "Дюссо", "Слов'янський базар", "Дрезден", "Париж", "Англія", "Німеччина", "Північ", "Клаптева", "Гранд-готель","Європа", "Берлін" та ін. У перші роки XX століття в Москві були побудовані готелі високого класу: "Метрополь" (будувався в 1899-1904 роках за проектом архітектора В. Валькотта за участю Л. Кекушева і А. Еріхсона), "Боярський двір" (1901 рік, архітектор Шехтель), "Національ" (1902 рік, архітектор А. Іванов), а у 1911-1912 роках за проектом архітектора Лидваля було зведено готель «Асторія» у Петербурзі на 350 номерів з першокласним рестораном (французька кухня) та ванними кімнатами. У 1910 році в Росії нараховувалось більше 5000 готелів.
Суто слов’янський тип закладів, що не мав аналогів за кордоном, представляли собою чайні. З'явилися вони в XIX столітті за Олександра II у Тверській губернії і з перших же днів були поставлені в особливі умови: для них встановили мінімальну орендну плату, дуже низьку ставку податку і "демократичний" режим роботи (вони мали право відкриватися з 5.00 ранку). У Петербурзі перша чайна була відкрита 28 серпня 1882. Потім вони з'явилися в Москві і в інших містах Росії. Чайні швидко завоювали популярність. Спочатку їх відкривали на робочих окраїнах, потім біля ринків і стоянок візників.
Розвиток туризму XIX ст. мав сприятливий вплив на будівництво готелів і на території України. Основним містом забудови став Київ. У 1851 році архітектор Олександр Беретті на замовлення заможної української родини Гудим-Левковичів звів на Хрещатику перший київський готель європейського зразка з відповідною назвою «Європейський». Саме тут функціонував найкращий в місті ресторан, а на вокзалі готель мав свого представника, який дбав про багаж і зручну карету, що доставляла постояльця з готелю до поїзда. Протягом тривалого часу готелем керував досвідчений француз Жермен Бретон.
У 1870- х рр. професор університету св. Володимира, громадський діяч і підприємець Густав Іванович Ейсман добудував на своєму будинку (вул. Хрещатик, 22) третій поверх для готелю, який назвали помпезно - "Гранд- Готель". Готель на 120 номерів (від 75 копійок до 20 рублів абсолютно наново оброблених і розкішно мебльованих , «люкс» - 30 руб. на добу) мав відмінний ресторан з окремими кабінетами, всі необхідні зручності того часу (ванни, телефон безпосередньо в номері, екіпажі для їзди по місту, власний омнібус на вокзалі (рис. 3)). Приймалися замовлення на сніданки, обіди та вечері. Готель забезпечувалася найкращими сортами вин з власного льоху. Тут зупинялися справжні VIP-гості того часу.
Рис. 3 Омнібус - вид міського громадського транспорту XIX ст.. Багатомісний (15-20 місць) візок на кінській тязі, попередник автобуса.
Також на Хрещатику можна було побачити вивіски готелів «Отель де Франц» (1875 р.), «Готель-Савой», «Англія», «Кане» (1868 р., за прізвищем власника Жана-Батіста Кане), «Бель-Вю» («Прекрасний вид»), «Національ» (1876 р.). Чи не менше було їх і на сусідніх вулицях.
Кращим наприкінці XIX століття вважався готель «Континенталь» - побудований у 1897 р. на вул. Миколаївській, 3 (сьогодні вул. Городецького) архітекторами Е.П. Брадтманом, Г.П. Шлейфером та В. Городецьким. Опис готелю того часу наголошув: "Готель "Континенталь" по розташуванню приміщень, зручностей і красі обробки змагається з кращими готелями Європи... Всередині будівлі сто номерів, великий ресторанний зал, зимовий сад, розкішні кабінети, більярдні, загальний салон в два світла з чотирма читальнями, два електричних ліфти - пасажирський і багажний, комори для зберігання багажу та дорогоцінних речей, ванні кімнати і літній сад з світиться фонтаном. У готелі облаштовано парове опалення, вентиляція, електричне освітлення і по всій будівлі проведено гаряче водопостачання". У 1898 році чотири апартаменти «Континенталю» займав сам Сеїд-Абдул-Ахат-хан, емір Бухарський. Вартість доби проживання в готелі досягала 15 рублів (половиною місячного заробітку простого робітника).
Київ славився гостинністю. Готелів вистачало для всіх. До 1901 р. налічувалося 64 готелі, які умовно можна розподілити на такі групи (таблиця 9).
Таблиця 9