Тема № 11. Кваліфікація сукупності злочинів

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття, ознаки та види сукупності злочинів.

2. Кваліфікація реальної сукупності злочинів.

3. Кваліфікація ідеальної сукупності злочинів.

4. Висновки.

Методичні вказівки:

Перший пункт плану припускає дослідження такого виду множинності, як сукупність. Викладення цього питання доцільно розпочати з формулювання сукупності злочинів, потім розкрити її зміст, ознаки та види: ідеальна та реальна сукупність. Тут також варто надати відмежування ідеальної сукупності від одиничного злочину, а так само сукупності злочинів від конкуренції норм.

При аналізі другого питання слід виходити з того, що якихось особливих проблем в кваліфікації реальної сукупності злочинів не виникає. Однак, в правозастосовній практиці і при кваліфікації реальної сукупності злочинів допускаються помилки. На це слід звернути увагу.

Висвітлення наступного питання теми доцільно розпочати з формулювання поняття ідеальної сукупності, потім для з’ясування того, як же вона кваліфікується, необхідно перерахувати випадки, коли ідеальна сукупність не може мати місце та відмежувати її від суміжних кримінально-правових явищ.

Роботу слід завершити загальним висновком.

Нормативні акти: [1-9].

Рекомендований перелік літератури до теми № 11: [1-24, 31, 62, 64, 65, 92, 94, 95, 135].

Тема № 12. Кваліфікація повторності злочинів

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та види повторності злочинів.

2. Кваліфікація загальної повторності.

3. Кваліфікація повторності тотожних злочинів.

4. Кваліфікація повторності однорідних злочинів.

5. Повторність в статтях Особливої частини КК України.

Висновки.

Методичні вказівки:

Перший пункт плану припускає дослідження такого виду множинності, як повторність. Викладення цього питання доцільно розпочати з формулювання повторності злочинів, потім вказати її ознаки та види. Тут також варто надати відмежування повторності злочинів від сукупності злочинів.

При аналізі другого питання слід виходити з того, що загальна повторність – це реальна сукупність злочинів, для якої характерним є вчинення в різний час кількох не пов’язаних між собою злочинів, за умови, коли закон не надає кваліфікуючого значення такій повторності – повторність не виступає ознакою ані основного, ані кваліфікованого виду злочину.

Висвітлення наступного питання теми доцільно розпочати з формулювання поняття повторності тотожних злочинів, потім варто звернути увагу на те, що у судовій і слідчій практиці трапляються випадки неправильного визначення повторності злочинів. З огляду на це, доречно навести відповідні положення деяких постанов Пленуму Верховного Суду України, які рекомендують у певній спосіб виходити з проблемних ситуацій, а так само коментарі до них науковців (Н.: п. 15 ППВСУ № 5 від 26 квітня 2002 р. «Про судову практику у справах про хабарництво», п. 17 ППВСУ № 2 від 7 лютого 2003 р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи».

У четвертому питання необхідно розкрити поняття повторності однорідних злочинів, та правила їх кваліфікації.

Розглядаючи п’яте питання необхідно звернути увагу на точне встановлення значення термінів, якими в статтях Особливої частини КК позначена повторність, оскільки воно має вирішальне значення для визначення змісту цього поняття щодо окремих випадків.

Роботу слід завершити загальним висновком.

Нормативні акти: [1-9].

Рекомендований перелік літератури до теми № 12: [1-24, 31, 62, 64, 65, 82, 87, 92, 94, 95, 135, 149].