Тема № 26. Кваліфікація дійового каяття та примирення з потерпілим

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та ознаки дійового каяття та примирення з потерпілим як виду позитивної посткримінальної поведінки.

2. Кваліфікація дійового каяття та примирення з потерпілим.

   1. Кваліфікація кримінальної поведінки щодо якої передбачений відповідний правовий наслідок при наступному дійовому каятті та примиренні з потерпілим.

   2. Об’єктивні ознаки дійового каяття та примирення з потерпілим.

   3. Суб’єктивні ознаки дійового каяття та примирення з потерпілим.

   4. Юридичні наслідки дійового каяття та примирення з потерпілим.

Висновки.

Методичні вказівки:

Роботу над першим питанням роботи слід розпочинати з вивчення поняття та ознак дійового каяття та примирення з потерпілим як виду позитивної посткримінальної поведінки.

При роботі над наступними питаннями теми слід звернути увагу на те, що кваліфікація дійового каяття та примирення з потерпілим може включати в себе: 1) кваліфікацію кримінальної поведінки – діянь, щодо яких передбачений відповідний юридичний наслідок при наступному дійовому каятті та примиренні з потерпілим (зокрема, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання, пом’якшення покарання); 2) кваліфікацію позитивної посткримінальної поведінки – встановлення складу дійового каяття та примирення з потерпілим (об’єктивних та суб’єктивних ознак, які: позначають злочин, при вчиненні якого застосовується відповідний правовий наслідок; визначають коло осіб, щодо яких допускається застосування відповідного правового наслідку; характеризують поведінку особи в ході вчинення злочину; вказують на дії, які повинна вчинити особа, як умову настання відповідного правового наслідку); 3) остаточну оцінку позитивних вчинків в цілому, яка полягає у визнанні наявності підстав звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання або від його відбування, пом’якшення покарання.

Завершуючи роботу потрібно зробити загальний висновок.

Нормативні акти: [1-9].

Рекомендований перелік літератури до теми № 26: [1-24, 36, 51, 73, 85, 89, 125, 126, 131, 132, 133, 152, 158, 166].

Тема № 27. Кваліфікація за відсутності об'єктивних ознак складу злочину

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття і значення відсутності складу злочину.

2. Кваліфікація за відсутності об’єкта злочину.

3. Кваліфікація за відсутності предмета злочину.

4. Кваліфікація за відсутності ознак об’єктивної сторони складу злочину.

Висновки.

Методичні вказівки:

Кримінально-правова кваліфікація включає в себе доведення наявності ознак складу злочи­ну, що здійснюється шляхом послідовного зістав­лення фактичних ознак скоєного з ознаками складу злочину, передбаченими кримінальним законом. При цьому може виявитися, що певна ознака, обов'язкова для даного складу злочину, відсутня. Це означає, що відповідальність за статтею, яка передбачає склад відповідного зло­чину, настати не може, кримінально-правова кваліфікація діяння як злочину не відбувається. Результатом такої кваліфікації є визнання відсутності ознак складу злочину.

При розгляді наступних пунктів плану слід мати на увазі, що відсутність об'єктивних ознак складу злочину може виражатися у двох видах: 1) повній відсутності хоча б однієї з ознак, які відносяться до об'єкта чи об'єктивної сторони; 2) недосягненні параметру ознаки, яка має кількісний вираз. Практично це може стосуватися лише суспільно небезпечних наслідків - заподіянні злочином шкоди мен­шої, ніж тієї, за наявності якої настає кримінальна відповідальність.

Встановлення загального об'єкта дозволяє в цілому зорієнтуватися, чи перебуває діяння у сфері кримінально-правової регламентації; встановлення родового об'єкта зазвичай дає можливість знайти розділ Особливої частини, де передбачена відпові­дальність за скоєне; встановлення ж безпосереднього об'єк­та дозволяє ще більш точно визначити, за якою статтею КК слід кваліфікувати скоєне. Однак в теорії кримінального права об'єкти злочинів ще не досліджені з необхідним ступенем конкретизації. На це необхідно звернути увагу.

Встановлення відсутності ознак об'єктивної сторони складу злочину також має різнопланові наслідки. Так, відсутність суспільно-небез­печного діяння вказує на відсутність події злочину. У та­кому випадку кримінальна справа не може бути поруше­на, а вже порушена підлягає закриттю за іншою процесу­альною підставою (п. 1 ст. 6 КПК України). Відсутність причинного зв'язку, способу, часу, місця, обстановки, знарядь чи засобів вчинення злочину свідчить про те, що діяння взагалі не містить складу злочину і не тягне кримінальної відповідальності.

Завершуючи роботу потрібно зробити загальний висновок.

Нормативні акти: [1-9].

Рекомендований перелік літератури до теми № 27: [1-24, 77, 88, 93, 97, 106, 117, 121, 122, 123, 128, 129, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 150, 153, 156, 157, 160, 164].