Тема № 22. Кваліфікація дій, вчинених при затриманні особи, що вчинила злочин

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Затримання особи, що вчинила злочин, як обставина, що виключає злочинність діяння: поняття та ознаки.

2. Етапи кваліфікації дій, вчинених при затриманні особи, що вчинила злочин.

2.1. Кримінально-правова оцінка підстав, наявність яких обумовлює право особи на затримання злочинця.

2.2. Кримінально-правова оцінка заподіяної шкоди.

2.3. Кримінально-правова оцінка діяння, яке визнається вчиненим при затриманні особи, що вчинила злочин.

Висновки.

Методичні вказівки:

Перше питання теми роботи потрібно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як затримання особи, що вчинила злочин.

У наступному питанні теми необхідно розглянути ознаки, що характеризують підстави виникнення цієї обставини. Тут автор має визначити, що насильницькі дії щодо затриман­ня особи, що вчинила злочин, можна вчинити тільки: а) щодо особи, яка вчинила діяння, що містить усі ознаки складу зло­чину; б) безпосередньо після вчинення злочину; в) для доставлення такої особи до відповідних органів державної влади.

В наступному пункті плану, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди при затриманні особи, що вчинила злочин, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій особи, що затримує злочинця. Вони, зокрема, можуть полягати: а) у необхідності застосування насильницьких дій, що вимушено спричиняють шкоду особі, яка ухиляється від затримання, із застосу­ванням такого способу, без якого затримання неможливе; б) у заподіянні злочинцю шкоди, що відповідає характерові та ступеню тяжкості вчиненого ним діяння, його особі, обставинам затримання; в) у недопущення перевищення меж, достатніх для затримання. Потім перейти до розкриття змісту таких обставин як “небезпека посягання” і “обставини затримання”.

Останнє питання теми необхідно присвятити оцінці діяння, яке визнається вчиненим при затриманні особи, що вчинила злочин. Тут необхідно вказати за якою статтею Особливої частини КК може бути кваліфіковано фактично вчинене діяння при затриманні особи, що вчинила злочин.

Роботу слід завершити загальним висновком.

Нормативні акти: [1-9].

Рекомендований перелік літератури до теми № 22: [1-24, 33, 34, 35, 56, 58, 120, 142, 144].

Тема № 23. Кваліфікація дій у стані крайньої необхідності

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Крайня необхідність як обставина, що виключає злочинність діяння: поняття та ознаки.

2. Етапи кваліфікації дій у стані крайньої необхідності.

2.1. Кримінально-правова оцінка підстав, наявність яких обумовлює право особи на заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності.

2.2. Кримінально-правова оцінка заподіяної шкоди.

2.3. Кримінально-правова оцінка діяння, яке визнається вчиненим у стані крайньої необхідності.

Висновки.

Методичні вказівки:

Перше питанні теми необхідно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як крайня необхідність.

У наступному питанні необхідно розглянути ознаки, що характеризують підстави виникнення стану крайньої необхідності. Тут автор має визначити, що підставою виникнення стану крайньої необхідності є необхідність усунення небезпеки, визначити її ознаки, і розкрити зміст таких ознак як “наявність”, “дійсність”, “реальність”.

В наступному пункті плану, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як «крайня необхідність», а також обов’язковість відсутності можливості усунення підстави іншим шляхом. Потім перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак “своєчасності” і “домірності”. При розгляді цього питання окремо слід звернути увагу на те, що чинний КК України містить поняття перевищення меж крайньої необхідності, однак, на відміну від переви­щення меж необхідної оборони чи заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила злочин, не передбачає спеціальних кримінально-правових норм, за якими мало б кваліфікуватися таке перевищен­ня. Перевищення меж крайньої необхідності не може ква­ліфікуватися за ст. 118 чи 124 КК України, оскільки це по­в'язано з порушенням норми про заборону застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією.

Останнє питання теми необхідно присвятити оцінці діяння, яке визнається вчиненим у стані крайньої необхідності. Тут необхідно вказати за якою статтею Особливої частини КК може бути кваліфіковано фактично вчинене діяння у цьому стані.

Роботу слід завершити загальним висновком.

Нормативні акти: [1-9].

Рекомендований перелік літератури до теми № 23: [1-24, 33, 34, 35, 56, 58, 120, 142, 144].

Тема № 24. Кваліфікація діянь, вчинених за наявності обставин, що виключають злочинність діяння, передбачених Особливою чистиною КК України.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття, ознаки та види обставин, що виключають злочинність діяння, передбачених Особливою чистиною КК України.

2. Кваліфікація залишення в небезпеці, якщо матір перебувала в обумовленому пологами стані (ч. 2 ст. 135 КК України).

3. Кваліфікація самовільного з нагальної потреби зупинення поїзда (ст. 283 КК України).

4. Кваліфікація здійснення внаслідок крайньої потреби скидання в межах внутрішніх морських і територіальних вод України або у відкритому морі шкідливих речовин і сумішей, що містять такі речовини, інших відходів (ч. 3 ст. 243 КК України).

5. Кваліфікація відмови давати показання проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів (ч. 2 ст. 385 КК України);

6. Кваліфікація приховування злочину близьких осіб (ч. 2 ст. 396 КК України).

Висновки.

Методичні вказівки:

Обставини, що виключають злочинність діяння, передбачені як в Загальній, так і в Особливій частині кримінального законодавства. Причому, в Загальній частині КК встановлені ті з них, які поширюються на всі злочини. Статті ж Особливої частини КК регламен­тують обставини, що виключають злочинність діяння, лише щодо окремих видів посягань.

Висвітлення першого пункту плану необхідно розпочинати з визначення поняття обставин, що виключають злочинність діяння, передбачених Особливою чистиною КК України, а потім проаналізувати їх ознаки та види. Тут необхідно показати соціально-правове значення таких обставин, роз’яснити чому вони носять суспільно корисний характер.

Розгляд наступних питань передбачає висвітлення процесу кваліфікації конкретних обставин, що виключають злочинність діяння, передбачених Особливою чистиною КК України.

Завершуючи роботу потрібно зробити загальний висновок.

Нормативні акти: [1-9].

Рекомендований перелік літератури до теми № 24: [1-24, 33, 34, 35, 56, 58, 120, 142, 144].