Тема № 18. Розмежування злочинів у ході кримінально-правової кваліфікації

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та значення розмежування злочинів.

2. Розмежування злочину від інших (менш небезпечних) правопорушень.

3. Розмежування окремих видів злочину між собою.

4. Розмежування різних видів одного і того ж злочину, виділених за ступенем суспільної небезпеки.

Висновки.

Методичні вказівки:

Перший пункт плану припускає формулювання поняття розмежування злочинів. Тут слід мати на увазі, що розмежування будь-яких явищ, процесів, предметів, у тому числі й злочинів, включає проведення наступних дій: знаходження спільного; виведення ознак, за якими порівнювані об’єкти відрізняються між собою; встановлення, в чому ж полягає відмінність у виявлених розмежувальних ознаках.

У другому пункті необхідно звернути увагу на те, що у юридичній літературі не існує єдиного підходу щодо того, що покладати в основу розмежування злочинів від інших (менш небезпечних) правопорушень. У цьому аспекті, уявляється, що більш прийнятною є точка зору, згідно якої таке розмежування слід проводити за ступенем суспільної небезпечності вчиненого діяння (чи то злочину, чи іншого правопорушення).

У третьому пункті плану варто звернути увагу на те, що розмежування різних складів злочину полягає, по-перше, у встановленні обов’язкових ознак основного складу злочину, за якими відрізняються два чи інше посягань, по-друге, у зіставленні однойменних ознак, що збігаються.

При аналізі четвертого питання слід мати на увазі, щ о специфіка розмежування складів злочинів, виділених за ступенем суспільної небезпеки, полягає в тому, що такі злочини збігаються за ознаками основного складу. Їх відмінність полягає в тому, наскільки інтенсивно виражені, масштабними є ці ознаки.

Роботу слід завершити загальним висновком.

Нормативні акти: [1-9].

Рекомендований перелік літератури до теми № 18: [1-24, 39, 40, 71, 91, 103, 104, 110].

Тема № 19. Відмежування злочинів від адміністративних правопорушень

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та значення розмежування злочинів.

2. Відмежування злочинів від адміністративних правопорушень.

   0. 2.1. Загальні засади визначення співвідношення положень кримінального та адміністративного права.

   1. 2.2. Співвідношення загальних частин КК та КУпАП.

   2. 2.3. Значення кількісних параметрів для розмежування злочинів від адміністративних правопорушень

Висновки.

Методичні вказівки:

Перший пункт плану припускає формулювання поняття розмежування злочинів. Тут слід мати на увазі, що розмежування будь-яких явищ, процесів, предметів, у тому числі й злочинів, включає проведення наступних дій: знаходження спільного; виведення ознак, за якими порівнювані об’єкти відрізняються між собою; встановлення, в чому ж полягає відмінність у виявлених розмежувальних ознаках. Тут також слід звернути увагу на те, що у юридичній літературі не існує єдиного підходу щодо того, що покладати в основу розмежування злочинів від інших (менш небезпечних) правопорушень. У цьому аспекті, уявляється, що більш прийнятною є точка зору, згідно якої таке розмежування слід проводити за ступенем суспільної небезпечності вчиненого діяння (чи то злочину, чи іншого правопорушення).

При розгляді загальних засад співвідношення положень кримінального та адміністративного права слід мати на увазі, що серед таки засад є такі: якщо встановлена юридична відповідальність за адміністративне проступок, то тим більше вона настає за злочин; некараність більш тяжкого правопорушення означає некараність менш тяжкого; верхня межа шкоди, заподіяної проступком, є, водночас, нижньою межею шкоди, за наявності якої настає кримінальна відповідальність; суперечність, неясність, інші недоліки законодавства тлумачаться на користь особи, щодо якої застосовується закон; одні й ті ж діяння не можуть бути і злочином, і адміністративним проступком.

У наступному пункті плану варто звернути увагу на те, що Загальна частина КУпАП не передбачає ряд норм та інститутів, характерних для кримінального законодавства. Відтак, поширення на вирішення адміністративно-правових питань тих положень, які притаманні кримінальному праву, неприйнятне.

При аналізі останнього питання слід мати на увазі, що в особливій частині КК багато статей мають примітки, в яких роз’яснюється зміст тих чи інших правових понять. Ті з них, які мають кількісний вираз, характеризують ознаки не лише злочинів, а й адміністративних проступків. Звичайно, в таких примітках визначається нижня межа шкоди, за наявності якої настає кримінальна відповідальність, вона ж є межею адміністративного проступку.

Роботу слід завершити загальним висновком.

Нормативні акти: [1-9].

Рекомендований перелік літератури до теми № 19: [1-24, 39, 40, 71, 91, 103, 104, 110].