Методичні вказівки

У фінансовій діяльності держави важливе місце займає інститут державного кредиту. Цей інститут має свою історію з минулих століть, коли держава позичала у своїх підданих гроші на загальнодержавні потреби.

У теперішній час основною метою державного кредиту є тимчасове погашення дефіциту Державного бюджету, з наступним погашенням із бюджету, як внутрішнього, так і зовнішнього боргу.

Правові відносини інституту державного кредиту будуються на принципах: добровільності, платності, зворотності та строковості. Позичальником виступає сама держава, залучаючи тимчасово вільні кошти населення, юридичних осіб та міжнародних організацій до загальнодержавних фондів коштів.

Державний кредит забезпечується всім майном, що є у власності держави, чи будь-яким її доходом.

Основною формою державного кредиту є державні позики, які класифікуються за рядом ознак:

• за місцем позики: внутрішні, що розміщуються на території України; та зовнішні – отримуються за межами держави, як правило, від міжнародних організацій;

• за строками: короткострокові, середньострокові та довгострокові;

• за формою виплати доходів: виграшні, процентні, процентно-виграшні, безпрограшні та безпроцентні (цільові).

Кошти, які держава позичає в юридичних та фізичних осіб в Україні, складають її внутрішній борг. Позики, отримані від міжнародних організацій, становлять зовнішній борг України. Повернення як внутрішнього так і зовнішнього боргу проводиться за рахунок коштів державного бюджету, у видатковій частині якого передбачаються конкретні суми повернення за строками, що наступають.

За внутрішніми позиками, що розміщуються серед юридичних та фізичних осіб, держава діє на підставі принципів зворотності, платності, строковості.

Внутрішні позики також видаються державі міжнародними організаціями з дотриманням зазначених принципів, але в разі виконання позичальником ряду умов економічного характеру, які забезпечують зниження рівня кредитного ризику. В якості таких умов Міжнародним валютним фондом та країнами Європейського співтовариства ставляться наприклад: зниження рівня дефіциту в Державному бюджеті у співвідношенні до валового внутрішнього продукту; введення 100-відсоткового відшкодування населенням витрат за енергоносії та комунальні послуги; проведення економічних реформ та інше.

Комплекс заходів держави з погашенням позик, виплати процентів за ними, уточнення і зміна умов погашення і випущених позик називаються обслуговуванням державного боргу.

Методами управління державним боргом є рефінансування, конверсія, консолідація, уніфікація, відстрочення погашення боргу та анулювання позики.

Б. Відповідаючи на тестові завдання, опануйте теми «Державні доходи».

В. Вирішуючи ситуаційну задачу, слід ознайомитися з нормативними актами, зазначеними у переліку літератури за номерами 2, 6-8.

Література Основна

1. Закон України від 18.06.1991 р. “Про цінні папери і фондовий ринок” // Урядовий кур’єр.-2006.-19 квітня.

2. Закон України від 26.01.1993 р. “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” // ВВР України. – 1993. - № 13. – С. 110.

3. Закон України від 20.05.1999 р. “Про Національний банк України” // ВВР України. – 1999. - № 29. – С. 241; УК. – 1999. – 1 липня.

4. Закон України від 07.12.2000 р. “Про банки і банківську діяльність” // ОВУ. – 2001. - № 1.

5. Бюджетний кодекс України від 8.07.2010 р.

6. Указ Президента України “Про внесення змін до указу Президента України” від 12 червня 1995 р. № 436 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 7 вересня 2001 року N 802/2001 // УК. – 2001. – 15 жовтня. - № 89.

7. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України. Затв. пост. Правління НБУ 15.12.2004 р. № 637, зі змінами та доповненнями // ОВУ. – 2004. - № № 45.

8. Наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2013 р. № 1045. «Про затвердження Порядку оформлення Державною фінансовою інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення»

9. Воронова Л.К. Фінансове право: Підручник.- К.: Прецедент; Моя книга, 2006.

10. Орлюк О.П. Фінансове право: Академічний курс. – К.: Юрінком Інтер, 2010.

11. Роль В.Ф., Сергієнко В.В., Попова С.М. Фінансове право Навч.посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. -392с.

12. Фінансове право України: Підручник За ред. М.П.Кучерявенка. – Х.: Право, 2010.

13. Фінансове право. Навч.посіб. / М.О.Мацелик, Т.О. Мацелик, В.А. Пригоцький; за ред.. В.К. Шкарупи. – К.: Знання, 2011 – 815 с.