- •Isbn 966-8558-29-4 I ].V:t,,il илександр;, д'.' и Kf! і
- •Передмова
- •Розділ 1. Методика професійного навчання як наука та навчальний предмет Базові знання
- •Цільова настанова
- •1.1. Основні передумови виникнення курсу «Методика професійного навчання»
- •1.2. Системний підхід у навчанні та його реалізація під час аналізу педагогічної діяльності
- •Порівняльна характеристика функціональних систем діяльності управління навчальним процессом
- •1.3. Загальна характеристика дидактичного проектування
- •1.4. Застосування філософських методів у методиці професійного навчання
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •2.1. Професійна освіта України та її основні поняття
- •2.2. Методика аналізу професійної діяльності фахівця
- •Характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до видів діяльності
- •Характеристика електроенергетичних робочих професій
- •2.3. Методика формування навчального плану підготовки гуманітарного, фундаментального та соціально-економічного циклу
- •2.4. Методика формування змісту дисциплін професійної (спеціальної) підготовки
- •2.5. Методика формування програми професійної підготовки студентів технічних спеціальностей. Теоретичне навчання
- •2.6. Практичне навчання
- •Перший рівень змісту освіти:
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •Скласти функціональну структуру діяльності.
- •Розділ 3. Методика аналізу та прогнозування мети навчання Базові знання
- •3.1. Загальна характеристика діяльності щодо постановки мети навчання
- •3.2. Методика постановки мети навчання окремих дисциплін технічного профілю
- •3.3. Методика конкретизації цілей навчання з окремих тем і розділів
- •3.4. Загальна характеристика рівнів засвоєння навчального матеріалу
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 2
- •Розділ 4. Методика аналізу й діагностики стану навчального процесу Базові знання
- •Цільова настанова
- •4.1. Загальна характеристика етапу аналізу стану навчального процесу
- •4.2. Методика аналізу організаційно-недагогічних характеристик учнів
- •4.2.1. Аналіз соціодемографічних характеристик учнів
- •4.2.2. Аналіз базових знань і досвіду особистості
- •4.3. Методика аналізу психологічних характеристик учнів і навчальної групи
- •4.3.1. Мислення
- •4.3.2. Темперамент
- •4.3.3. Неформальні стосунки в первинній групі
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 1
- •Порядок проведення заняття
- •5.1. Загальна характеристика діяльності щодо конструювання й аналізу навчальних матеріалів
- •5.2. Методика аналізу навчальної літератури
- •5.3. Методика конструювання навчально-змістових матеріалів
- •«Електричний ланцюг».
- •«Послідовне з 'єднання елементів електричного ланцюга».
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Розділ 6. Методика вибору технологій навчання
- •6.1. Теоретичні засади проектування технологій навчання
- •6.1.1. Психологічні та соціологічні аспекти навчання фахівців технічного профілю
- •6.1.2. Теорія асоціативно-психологічного підходу
- •6.1.3. Особливості пам'яті
- •6.1.4. Вплив центральної нервової системи на сприйняття інформації
- •6.1.5. Вплив типу мислення на вибір технологій навчання
- •6.2. Поняття технологій навчання у світлі сучасних концепцій педагогічної теорії і практики
- •6.3. Основні положення теорії поетапного формування розумових дій і їхня реалізація під час розробки технологій навчання
- •6.4. Загальна структура діяльності викладача щодо розробки технологій навчання
- •Питання і завдання для контролю
- •Розділ 7. Мотивація навчальної діяльності
- •7.1. Цілі мотивації
- •7.2. Поняття навчальної мотивації
- •7.3. Дидактичні характеристики навчальної мотивації та способи її здійснення
- •7.4. Послідовність діяльності викладача під час проектування мотиваційних технологій
- •Питання та завдання для контролю
- •Порядок опису розробленої технології:
- •Розділ 8. Технологія формування нових знань
- •8.1. Мета і завдання проектування технології формування нових знань
- •8.2. Сутність поняття «орієнтовна основа діяльності»
- •8.3. Дидактичні характеристики технології формування нових знань
- •8.4. Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань
- •8.5. Правила виконання зарисовок на дошці
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Розділ 9. Технологія формування професійних дій
- •9.1. Дія та її основні характеристики
- •9.2. Методика формування діяльності в теоретичному навчанні
- •9.2.1. Формування матеріалізованих дій
- •9.2.2. Формування розумових дій у теоретичному навчанні
1.4. Застосування філософських методів у методиці професійного навчання
Філософію як науку про розвиток природи і суспільства називають наукою наук. Не існує діяльності людини, котра не була б пов'язана з розумінням об'єктивного світу і застосуванням усіх законів пізнання. Крім того, філософські методи є методологією формування світогляду людини. Зв'язок методичної діяльності з філософією виявляється в тому, що перша підпорядковується основним законам другої та характеризується її основними технологіями.
Філософія поділяє методи наукового пізнання на три групи. До першої належать загальні методи, які базуються на законах діалектики (єдність і боротьба протилежностей, перехід кількісних змін у якісні, заперечення тощо). Друга група охоплює загальні методи, підґрунтям яких є застосування таких категорій діалектики, як аналіз і синтез, індукція і дедукція тощо. І, нарешті, третю групу становлять часткові методи, призначені для дослідження конкретних явищ.
Загальними методами вчені користуються під час дослідження всіх сфер дійсності на всіх етанах кожного конкретного пізнавального процесу. Наприклад, перехід кількісних змін у якісні можна продемонструвати, розглядаючи явище накопичення зарядів, унаслідок якого залежно від їх певного кількісного значення виникає іскра. У викладанні очевидним є той факт, що нагромадження знань поступово приводить до якісних змін особистості.
Закон заперечення заперечень можна простежити також на прикладі розвитку процесів навчання, коли кількісні зміни необхідної для підготовки фахівців інформації спричиняють заперечення старих форм і методів навчання та появу нових (комп'ютеризація навчального процесу, упровадження технічних методів навчання).
До загальних методів наукового пізнання можна віднести і системний підхід, заснований на єдності та взаємозв'язку предметів та явищ об'єктивного світу, який сьогодні використовується всіма науками. У педагогіці процес навчання розглядається як система, що має свою внутрішню структуру і зовнішні взаємозв'язки.
Як уже відзначалося, загальні методи - це методи, які використовують усі без винятку науки на певних етапах свого розвитку. Як приклад можна навести також використання категорій діалектики у викладанні. Усі викладачі вкладають вивчення навчального матеріалу в просторово-часову структуру організації навчального процесу.
Категорії «суть» і «явище» також є надзвичайно важливими в педагогіці, тому що під час викладання слід вимагати розуміння не тільки зовнішніх явищ, але, головне, суті процесів і причинно-наслідкових зв'язків, які мають «загальний характер». Наприклад, при вивченні генератора потрібно розуміти, що сутність його роботи полягає у взаємодії обертових електромагнітних полів, а явище, що спостерігається, - це перетворення енергії з одного виду на інший.
Важливо визначити, що в різних електроенергетичних процесах є причиною, а що - наслідком. Треба пам'ятати, що наслідок - це результат якої-небудь причини. Наприклад, збільшення сили струму в ланцюзі - це наслідок, а причина може бути різною - зменшення опору, наявність короткого замикання в ланцюзі тощо.
Частковий метод, на відміну від загального, властивий тільки одній якій-небудь науці та використовується переважно саме в ній. Так, у педагогіці є такі часткові методи: педагогічний експеримент, спостереження за поведінкою учнів, аналіз успішності тощо.
Розглянемо деякі категорії і закони філософії та приклади їхньої реалізації у фізиці, електротехніці, педагогіці. Сутність і приклади реалізації законів і категорій діалектики наведено в табл. 1.5.
Таблиця 1.5. Сутність і приклади реалізації законів і категорій діалектики
Найменування законів і категорій філософії |
Сутність законів і категорій філософії |
Приклади реалізації законів і категорій філософії |
1 |
2 |
3 |
Закон єдності і боротьби протилежностей |
Предмети і явища мають протилежні сторони. Протилежності не тільки виключають, але й обов'язково припускають одна одну. Вони співіснують у єдиному предметі і одна без одної. Боротьба протилежностей становить внутрішній зміст, джерело розвитку дійсності |
Полюси магніту; притягання різночленних зарядів; аналіз і синтез у процесі пізнання |
Закон переходу кількісних змін у якісні |
Якість - це все те, що відрізняє цей предмет від багатьох інших. Кількість характеризує предмет з боку ступеня розвитку або інтенсивності властивих йому якостей, а також його величини, об'єму тощо. Кількість і якість взаємозалежні, причому в процесі розвитку непомітні, поступові кількісні зміни переходять у корінні якісні. Цей перехід здійснюється у формі стрибка |
Перетворення речовини з одного агрегатного стану на інший (із твердого в рідкий); молекула кисню має два атоми, а три атоми - це вже озон; зміна обсягу знань і вмінь, засвоюваних учнями, приводить до отримання кваліфікації майбутнього фахівця |
Закон заперечення |
Заперечення - заміна старого новим, яке виникає на основі старого. Оскільки нове, заперечуючи старе, зберігає і розвиває його позитивні риси, розвиток здобуває прогресивний характер. Розвиток іде по спіралі з повторенням на вищих стадіях окремих сторін і рис нижчих |
Доклітинні організми, одноклітинні, багатоклітинні; історія розвитку електромашин |
Одиничне - загальне |
Будь-який предмет має низку особливих, тільки йому притаманних рис. Це і є одиничне. Загальне властиве безлічі одиничних, окремих предметів. Якщо індивідуальні риси вирізняють цей предмет серед інших, то загальне начебто зближує його з іншими предметами, пов'язує їх між собою, зумовлює їхню належність до певного виду, класу однорідних предметів |
Водень - газ; вода - рідина; філософія - наука |
Зміст - форма |
Зміст - це сукупність елементів і процесів, шо утворюють предмет або явише. Форма - це структура, організація змісту, причому вона не є чимось зовнішнім стосовно змісту, а властива йому внутрішньо |
Елементарні частки і процеси, пов'язані з їхнім рухом, - організація часток, порядок їхнього розміщення |
Суть - явише |
Поняття «суть» і «зміст» близькі, але не тотожні. Суть - це головний внутрішній, відносно стійкий бік предмета (або сукупність його сторін і відношень). Суть визначає природу предмета, з неї випливають всі інші сторони й ознаки. Явище - це зовнішнє, безпосереднє виявлення суті, форма її вияву |
Електричний струм протікає по обмотках трансформатора - явище електромагнітної індукції |
1 |
2 |
3 |
Причина -наслідок |
Явище або група взаємодіючих явищ, що передують іншим і викликають їх, називається причиною. Явище, яке викликається дією причини, називається наслідком |
Тертя - теплота; збільшення струму в ланцюзі – зношення ізоляції; нагрівання води - випаровування |
Необхідність випадковість |
Явище або подія, що за певних умов обов'язково настає, називається необхідністю. На відміну від необхідності, випадковість необов'язкова. У певних умовах вона може відбутися, а може й не відбутися, може протікати так, а може й інакше. Випадковість не випливає з природи предмета, вона нестійка, тимчасова. Випадковість не безпричинна. Їі причина не в самому предметі, а поза ним — у зовнішніх умовах і обставинах |
Нормальний режим роботи електричних машин - режим короткого замикання; чергування дня і ночі, пір року - порушення їх |
Можливість - дійсність |
Передумова для виникнення нового, наявного в існуючому, - це можливість. Дійсність — це здійснена, реалізована можливість |
Усі учні мають можливість стати кваліфікованими робітниками - кваліфіковані робітники; якщо правильно зібрати ланцюг, лампочка повинна загорітися - лампочка горить |