- •Isbn 966-8558-29-4 I ].V:t,,il илександр;, д'.' и Kf! і
- •Передмова
- •Розділ 1. Методика професійного навчання як наука та навчальний предмет Базові знання
- •Цільова настанова
- •1.1. Основні передумови виникнення курсу «Методика професійного навчання»
- •1.2. Системний підхід у навчанні та його реалізація під час аналізу педагогічної діяльності
- •Порівняльна характеристика функціональних систем діяльності управління навчальним процессом
- •1.3. Загальна характеристика дидактичного проектування
- •1.4. Застосування філософських методів у методиці професійного навчання
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •2.1. Професійна освіта України та її основні поняття
- •2.2. Методика аналізу професійної діяльності фахівця
- •Характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до видів діяльності
- •Характеристика електроенергетичних робочих професій
- •2.3. Методика формування навчального плану підготовки гуманітарного, фундаментального та соціально-економічного циклу
- •2.4. Методика формування змісту дисциплін професійної (спеціальної) підготовки
- •2.5. Методика формування програми професійної підготовки студентів технічних спеціальностей. Теоретичне навчання
- •2.6. Практичне навчання
- •Перший рівень змісту освіти:
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •Скласти функціональну структуру діяльності.
- •Розділ 3. Методика аналізу та прогнозування мети навчання Базові знання
- •3.1. Загальна характеристика діяльності щодо постановки мети навчання
- •3.2. Методика постановки мети навчання окремих дисциплін технічного профілю
- •3.3. Методика конкретизації цілей навчання з окремих тем і розділів
- •3.4. Загальна характеристика рівнів засвоєння навчального матеріалу
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 2
- •Розділ 4. Методика аналізу й діагностики стану навчального процесу Базові знання
- •Цільова настанова
- •4.1. Загальна характеристика етапу аналізу стану навчального процесу
- •4.2. Методика аналізу організаційно-недагогічних характеристик учнів
- •4.2.1. Аналіз соціодемографічних характеристик учнів
- •4.2.2. Аналіз базових знань і досвіду особистості
- •4.3. Методика аналізу психологічних характеристик учнів і навчальної групи
- •4.3.1. Мислення
- •4.3.2. Темперамент
- •4.3.3. Неформальні стосунки в первинній групі
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 1
- •Порядок проведення заняття
- •5.1. Загальна характеристика діяльності щодо конструювання й аналізу навчальних матеріалів
- •5.2. Методика аналізу навчальної літератури
- •5.3. Методика конструювання навчально-змістових матеріалів
- •«Електричний ланцюг».
- •«Послідовне з 'єднання елементів електричного ланцюга».
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Розділ 6. Методика вибору технологій навчання
- •6.1. Теоретичні засади проектування технологій навчання
- •6.1.1. Психологічні та соціологічні аспекти навчання фахівців технічного профілю
- •6.1.2. Теорія асоціативно-психологічного підходу
- •6.1.3. Особливості пам'яті
- •6.1.4. Вплив центральної нервової системи на сприйняття інформації
- •6.1.5. Вплив типу мислення на вибір технологій навчання
- •6.2. Поняття технологій навчання у світлі сучасних концепцій педагогічної теорії і практики
- •6.3. Основні положення теорії поетапного формування розумових дій і їхня реалізація під час розробки технологій навчання
- •6.4. Загальна структура діяльності викладача щодо розробки технологій навчання
- •Питання і завдання для контролю
- •Розділ 7. Мотивація навчальної діяльності
- •7.1. Цілі мотивації
- •7.2. Поняття навчальної мотивації
- •7.3. Дидактичні характеристики навчальної мотивації та способи її здійснення
- •7.4. Послідовність діяльності викладача під час проектування мотиваційних технологій
- •Питання та завдання для контролю
- •Порядок опису розробленої технології:
- •Розділ 8. Технологія формування нових знань
- •8.1. Мета і завдання проектування технології формування нових знань
- •8.2. Сутність поняття «орієнтовна основа діяльності»
- •8.3. Дидактичні характеристики технології формування нових знань
- •8.4. Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань
- •8.5. Правила виконання зарисовок на дошці
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Розділ 9. Технологія формування професійних дій
- •9.1. Дія та її основні характеристики
- •9.2. Методика формування діяльності в теоретичному навчанні
- •9.2.1. Формування матеріалізованих дій
- •9.2.2. Формування розумових дій у теоретичному навчанні
9.2.2. Формування розумових дій у теоретичному навчанні
Найбільш ефективним засобом формування розумових дій у теоретичному навчанні є систематизація навчального матеріалу, розв'язування задач, виконання лабораторних робіт, самостійна робота. Розглянемо послідовно технологію форму- наиня розумової діяльності за допомогою названих методів.
Слід враховувати, що на цьому етапі здійснюється процес формування мети за другим і третім рівнями засвоєння, і відповідно до цього одним із головних способів здійснення даного процесу є узагальнення та систематизація. У межах електроенергетичних спеціальностей узагальнення і систематизацію необхідно проводити з тем, у яких вивчається навчальний матеріал з аналогічними поняттями, однохарактерними темами, тобто з такими, які вивчають поняття, схеми, устаткування з однаковими ознаками (ланцюги постійного і змінного струму, резонансні явища, генератори - синхронні й асинхронні тощо).
У табл. 9.3 наведено приклад систематизації понять теми «Електромагнітне поле».
Одним із головних способів виконання дій у межах теоретичного навчання є розв 'язання задач. На кожному з етапів засвоєння задачі виконують різноманітні функції. Наприклад, на етапі виконання матеріалізованих дій задачі служать для цілей створення початкової мотивації діяльності; на етапі ознайомлення з ООД вони сприяють активному розкриттю цієї діяльності, на етапі виконання діяльності вони формують необхідні характеристики дії (міцність, гнучкість, точність, узагальненість тощо).
До всіх задач і завдань висувається низка вимог. Перша з них - це орієнтація тільки на нову діяльність, оскільки всі інші дії були засвоєні раніше. Друга - це відповідність задач етапові засвоєння, тобто в умові задачі мусить бути відображена мета та її характеристики.
Розв'язання задач має важливе значення під час вивчення технічних дисциплін, оскільки:
задачі дозволяють конкретизувати знання учнів, допомагають побачити застосування загальних законів і закономірностей на практиці;
- розв'язання задач сприяє більш глибокому і міцному засвоєнню законів, закономірностей, розвиває логічне мислення, виробляє навички самостійної роботи, підвищує інтерес до предмета;
під час розв'язання задач здобувається ряд додаткових навичок (запис умови, ходу рішення, аналіз фізичного смислу, використання довідкової літератури, застосування систем одиниць тощо);
задачі є найбільш доцільною формою побудови навчального матеріалу.
Таблиця 9.3
Систематизація навчального матеріалу
з теми «Електромагнітне ноле»
Класифікацію технічних задач наведено на рис. 9.1.
Отже, уявляється можливим класифікувати технічні задачі за різними ознаками: за способом вираження умов, за цільовим призначенням, за рівнем складності.
Кожний із типів задач має свої особливості (табл. 9.4). Та сама задача може містити всі три ознаки класифікації. Наприклад, задача може бути простою, умови її можуть бути задані у кількісному вигляді, вона може використовуватися й для закріплення, і для контролю вмінь учнів.
Та сама задача може бути задана у формі якісної та кількісної. При цьому для рішення кількісної задачі потрібне виконання деяких розрахунків.
Наприклад.
Тема: послідовний опір елементів електричного ланцюга.
Мета: формування вмінь визначати параметри електричного ланцюга.
Кількісна задача. Заданий електричний ланцюг із послідовним з'єднанням опорів відповідно 10 Ом, 20 Ом. Напруга дорівнює 120 В. Необхідно знайти сумарний опір ланцюга і потужності кожного елемента.
Таблиця
9.4. Характеристика різних типів задач
Ознака класифікації
Типи задач
Загальна
характеристика
За способом
вираження умов
Кількісні
Вимагають
отримання конкретного кількісного
результату
Якісні
Призначені для
розуміння фізичного смислу явищ.
Для їхнього розв'язання потрібні
тільки логічні міркування
За цільовим
призначенням
Для самостійної
роботи
Передбачає
знання алгоритму розв'язання і
наявність усіх необхідних засобів
для самостійного розв'язання
Для закріплення
(формування) умінь
Припускає
формування діяльності в процесі
розв'язання
Для контролю
Припускає
наявність усіх необхідних умінь для
розв'язання
За ступенем
складності й рівнем активності
Предметні
(прості)
Вимагають
застосування готової формули,
використання одного закону. Цільове
призначення полягає в засвоєнні й
закріпленні основних фізичних
понять, формул, одиниць вимірювання
величин. Розв'язуються на першому
етапі формування розумових дій
Комбіновані
Для їхнього
розв'язання необхідно використовувати
кілька формул, знайти логічні зв'язки
між ними. Вони мають елемент новизни,
викликають труднощі в учнів
Логічні
Містять багато
етапів і дій. Під час їхнього
розв'язання потрібно подумки, без
опори на орієнтири, правильно
зрозуміти умову, вибрати необхідні
дані, відсіяти зайві, виконати багато
етапів і дій
Творчо-психоло-гічні
Задачі
дослідницького характеру, коли
поставлена проблема і немає
стандартного шляху рішення. При
цьому можлива і психологічна сторона:
від суб'єкта потрібні зусилля волі
і розум, щоб не піддатися спокусі
йти легким шляхом, рухатися стереотипно,
не поспішати прийняти удаване за
реальне і розібратися, а не йти
найкоротшим шляхом
Якісна задача. Дві лампи однакової напруги й різної потужності, потужність першої більша, ніж другої, підключені послідовно. Яка з ламп горить яскравіше?
Якісні задачі широко використовуються при вивченні технічних дисциплін, тому що вони дозволяють за короткий термін визначити розуміння учнями фізичної сутності розглядуваних питань. Розв'язання якісних задач звичайно полягає в побудові і.іпцюжка логічних умовиводів, заснованих на фізичних законах.
