- •Isbn 966-8558-29-4 I ].V:t,,il илександр;, д'.' и Kf! і
- •Передмова
- •Розділ 1. Методика професійного навчання як наука та навчальний предмет Базові знання
- •Цільова настанова
- •1.1. Основні передумови виникнення курсу «Методика професійного навчання»
- •1.2. Системний підхід у навчанні та його реалізація під час аналізу педагогічної діяльності
- •Порівняльна характеристика функціональних систем діяльності управління навчальним процессом
- •1.3. Загальна характеристика дидактичного проектування
- •1.4. Застосування філософських методів у методиці професійного навчання
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •2.1. Професійна освіта України та її основні поняття
- •2.2. Методика аналізу професійної діяльності фахівця
- •Характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до видів діяльності
- •Характеристика електроенергетичних робочих професій
- •2.3. Методика формування навчального плану підготовки гуманітарного, фундаментального та соціально-економічного циклу
- •2.4. Методика формування змісту дисциплін професійної (спеціальної) підготовки
- •2.5. Методика формування програми професійної підготовки студентів технічних спеціальностей. Теоретичне навчання
- •2.6. Практичне навчання
- •Перший рівень змісту освіти:
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •Скласти функціональну структуру діяльності.
- •Розділ 3. Методика аналізу та прогнозування мети навчання Базові знання
- •3.1. Загальна характеристика діяльності щодо постановки мети навчання
- •3.2. Методика постановки мети навчання окремих дисциплін технічного профілю
- •3.3. Методика конкретизації цілей навчання з окремих тем і розділів
- •3.4. Загальна характеристика рівнів засвоєння навчального матеріалу
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 2
- •Розділ 4. Методика аналізу й діагностики стану навчального процесу Базові знання
- •Цільова настанова
- •4.1. Загальна характеристика етапу аналізу стану навчального процесу
- •4.2. Методика аналізу організаційно-недагогічних характеристик учнів
- •4.2.1. Аналіз соціодемографічних характеристик учнів
- •4.2.2. Аналіз базових знань і досвіду особистості
- •4.3. Методика аналізу психологічних характеристик учнів і навчальної групи
- •4.3.1. Мислення
- •4.3.2. Темперамент
- •4.3.3. Неформальні стосунки в первинній групі
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 1
- •Порядок проведення заняття
- •5.1. Загальна характеристика діяльності щодо конструювання й аналізу навчальних матеріалів
- •5.2. Методика аналізу навчальної літератури
- •5.3. Методика конструювання навчально-змістових матеріалів
- •«Електричний ланцюг».
- •«Послідовне з 'єднання елементів електричного ланцюга».
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Розділ 6. Методика вибору технологій навчання
- •6.1. Теоретичні засади проектування технологій навчання
- •6.1.1. Психологічні та соціологічні аспекти навчання фахівців технічного профілю
- •6.1.2. Теорія асоціативно-психологічного підходу
- •6.1.3. Особливості пам'яті
- •6.1.4. Вплив центральної нервової системи на сприйняття інформації
- •6.1.5. Вплив типу мислення на вибір технологій навчання
- •6.2. Поняття технологій навчання у світлі сучасних концепцій педагогічної теорії і практики
- •6.3. Основні положення теорії поетапного формування розумових дій і їхня реалізація під час розробки технологій навчання
- •6.4. Загальна структура діяльності викладача щодо розробки технологій навчання
- •Питання і завдання для контролю
- •Розділ 7. Мотивація навчальної діяльності
- •7.1. Цілі мотивації
- •7.2. Поняття навчальної мотивації
- •7.3. Дидактичні характеристики навчальної мотивації та способи її здійснення
- •7.4. Послідовність діяльності викладача під час проектування мотиваційних технологій
- •Питання та завдання для контролю
- •Порядок опису розробленої технології:
- •Розділ 8. Технологія формування нових знань
- •8.1. Мета і завдання проектування технології формування нових знань
- •8.2. Сутність поняття «орієнтовна основа діяльності»
- •8.3. Дидактичні характеристики технології формування нових знань
- •8.4. Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань
- •8.5. Правила виконання зарисовок на дошці
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Розділ 9. Технологія формування професійних дій
- •9.1. Дія та її основні характеристики
- •9.2. Методика формування діяльності в теоретичному навчанні
- •9.2.1. Формування матеріалізованих дій
- •9.2.2. Формування розумових дій у теоретичному навчанні
9.2. Методика формування діяльності в теоретичному навчанні
У теоретичному навчанні, як і в практичному, формування діяльності здійснюється на кожному із зазначених вище етапів. При цьому кожний із них має свої цілі, для реалізації яких існують певні способи навчання. У табл. 9.2 наведено загальну характеристику способів навчання для кожного з етапів формування діяльності.
Таблиця 9.2. Характеристика етапів формування діяльності
Назва етапу формування діяльності |
Мета |
Способи формування діяльності |
Формування матеріалізованих дій |
Формує в учнів швидкість орієнтування серед матеріальних об'єктів (знаків, символів), щоб у практичній роботі успішно і впевнено виконувати освоювану діяльність, уміло відсіваючи потрібне від непотрібного. Сприяє формуванню безпомилковості дії |
Викладач направляє й організує навчальну діяльність із виконання дій за допомогою розробленої ним системи практичних завдань: перерисовування схем, вимірювання розмірів, опис пристрою, позначення об'єктів і їхніх елементів на готових рисунках, конспектування тощо |
Формування мовленнсвих дій |
Формування вмінь оперувати ознаками, поняттями і логічними правилами без опори на зовнішнє керівництво, без практичного виконання операцій, формування вмінь назвати ознаки по пам'яті, коли для аналізу запропоновані не предмети, а їхній опис. Формування розумності, свідомості дій |
Виконання спеціальних завдань на конспектування навчального матеріалу (самостійна робота з підручником), усне і письмове опитування |
Формування розумових дій |
Формування діяльності, що має всі необхідні якості: розумність, узагальненість, критичнісгь, свідомість, освоєність |
Виконання спеціальних завдань на узагальнення і систематизацію навчального матеріалу, рішення спеціальних задач і практичних завдань, виконання лабораторних робіт, самостійна робота |
Розглянемо послідовно кожний з етапів формування дій, приділяючи особливу увагу розробці засобів навчання (карток, умов задач, завдань тощо) і технології їхнього використання.
9.2.1. Формування матеріалізованих дій
На етапі формування матеріальних дій предметом діяльності учня є моделі, схеми різних об'єктів, конспекти і картки, які містять відомості про діяльність. Викладач спрямовує й організовує навчальну діяльність із виконання дій за допомогою розробленої ним системи практичних завдань (перерисовування схем, вимірювання розмірів, опис пристрою, позначення об'єктів та їхніх елементів на готових рисунках, конспектування тощо). На цьому етапі можливим є рішення предметних завдань.
Такі завдання мають на меті визначення правильності засвоєння нового матеріалу та формування дії з розпізнавання елементів, пристроїв, понять, визначень, їхнього вибору з наявних. Прикладами такого типу завдань можуть служити всі розумові завдання, які супроводжують перцептивні або фізичні дії. Для цього учням пропонуються «потрібні» і «непотрібні» об'єкти впереміш, і вони мусять зробити правильний вибір.
Ці завдання формують в учнів швидкість орієнтування серед матеріальних об'єктів (знаків, символів), щоб надалі на практичній роботі успішно і впевнено виконувати освоювану діяльність, уміло відсіваючи потрібне від непотрібного. Вони сприяють формуванню безпомилковості дії. Для рішення таких завдань використовуються навчальні карти, таблиці, картки- завдання та інші дидактичні засоби.
Приклад І. Тема «Освітлювальні елементи освітлювальної установки».
Наведено перелік основних елементів освітлювальної мережі:
вимикач;
групові лінії мережі;
джерела світла;
лінія живильної мережі;
патрони;
розподільчий пристрій;
світильник;
штепсельний пристрій.
Ці елементи входять до структурної схеми з позначеннями окремих елементів із цифровими позиціями.
Пропонується заповнити в зошиті таблицю за наведеним нижче зразком цифровими позиціями в порядку, визначеному в переліку:
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 2. Тема «Системи освітлення і рівні напруги». До початків фраз, розташованих у лівому стовпчику, необхідно знайти їхнє завершення в правому стовпчику:
1. Для освітлення якого-небудь приміщення або його частини служить.. |
А. ...приєднатися до мережі з напругою 36 В |
2. Гранична напруга для мереж загального освітлення... |
Б. ...загальне освітлення |
3. У приміщеннях із підвищеною небезпекою для мереж загального освітлення застосовують ... |
С. ...стаціонарне (нерухоме) і переносне |
4. Поверхні робочих місць освітлюють, використовуючи... |
Д. ...становить 250 В |
5. Місцеве освітлення поділяється на... |
Е. ...від мережі з напругою, що не перевищує 12 В |
6. У приміщеннях із підвищеною небезпекою стаціонарне місцеве освітлення має здійснюватися... |
F...місцеве освітлення |
7. В особливо небезпечних приміщеннях переносне місцеве освітлення живиться... |
G. ...ручні переносні світильники з ізолюючим корпусом і захисною сіткою |
8. Для переносного місцевого освітлення використовуються спеціальні... |
|
Цифрові результати подати у вигляді таблиці:
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Як можна побачити, на цьому етапі учні засвоюють діяльність у зовнішньому вигляді. Далі слід перевести дію в теоретичну форму: навчитися оперувати ознаками, поняттями і логічними правилами без опори на зовнішнє керівництво, але без практичного виконання операцій, тобто учень мусить назвати ознаки по пам'яті; для аналізу пропонуються не самі предмети, а лише їхній опис.
Наступним етапом є формування мовленнєвих дій. Як нідзначалося вище, для досягнення розумності та свідомості дій необхідно постійно проговорювати наявний навчальний матеріал уголос, що змушує замислитися над його сутністю. При цьому мовленнєві дії можуть виконуватися не тільки ШЛЯХОМ проговорювання вголос, можливим також є написання, вписування потрібних відомостей, опис послідовності як письмово, так і усно.
Керування процесами виконання діяльності здійснюється різними методами, наприклад: бесіда, робота з підручником, фронтальні й індивідуальні питання, які відповідають меті тестування. При цьому питання для закріплення відрізняються від контрольних питань. Вони мають бути сформульовані таким чином, щоб учні за допомогою способів систематизації, узагальнення та зіставлення успішно використовували наявну інформацію на практиці й самостійно робили висновки.
Наприклад, із теми «Резонанс струму» для закріплення можуть бути запропоновані такі питання: які явища ми спостерігаємо при резонансі?; у яких випадках і в яких ланцюгах відбувається резонанс?; що при цьому відбудеться з частотою струму? Контрольні питання можуть бути такими: якими є ознаки резонансу?; якими є умови його виникнення?; яке значення має резонансна частота?
Аналогічно, вивчаючи тему «Схеми з'єднання ланцюгів постійного струму», питання для закріплення можуть звучати в такій формі: чому ці елементи в електричному ланцюзі з'єднані паралельно?; які ознаки паралельного з'єднання елементів? Питання для контролю: укажіть ті елементи, які на схемі з'єднані паралельно і послідовно.
Під час конспектування навчального матеріалу можливі завдання, аналогічні наведеним нижче.
Приклад 3. Тема « Монтаж проводів на ізоляторах».
Завдання: законспектувати наведені матеріали, заповнивши пропуски фразами, уміщеними після тексту.
Щоби перевірити правильність виконання роботи, використовують контрольну таблицю, виконувану за зразком.
Текст. Проводки на ізоляторах застосовують у сирих і особливо небезпечних приміщеннях, а також поза приміщеннями. Ізолятори перед установкою закріплюють на У. Ця операція здійснюється накрученням ізолятора на гак, якір та ін., завершену частину яких попередньо обробляють 2. Ту ж операцію можна виконувати способом заливання 3. У розчин для тужавіння вводять з розрахунку 0,5 л на відро розчину 4.
У ході розмітки враховують, що відстань між проводами по ширині лінії береться 70, 100, 150 мм залежно від перетину проводу і довжини прогону. Самі прогони звичайно не повинні перевищувати 1,5-2 м усередині і 6 м поза приміщеннями.
На дерев'яних основах ізолятори встановлюють шляхом 5. Попередньо в них готують отвір за допомогою 6. На кам'яних основах ізолятори кріплять 7. Якщо ізолятори закріплені на скобах, то їх установлюють 8. Проходи крізь стіну виконують у 9. Проводи до ізоляторів кріплять 10. Кінцеві кріплення можна здійснювати 11. При ізоляторних проводках застосовують герметизовані світильники, вимикачі й штепсельні рознімання в герме- тичнфму виконанні.
Фрази для продовження тексту:
укручуванні гака якоря, напів'якоря в деревину;
напівтвердих гумових трубках, окільцьованих формовими воронками;
оцинкованим в'язанням;
заглушкою;
першого бурава;
коробках, якорях, напів'якорях;
цементним розчином;
клоччям, просоченим суриком, тертим на оліфі;
шляхом вмуровування на цементному розчині;
шляхом пристрілювання;
рідке скло.
Контрольна таблиця:
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
