Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МПН-1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.64 Mб
Скачать

9.2. Методика формування діяльності в теоретичному навчанні

У теоретичному навчанні, як і в практичному, формування діяльності здійснюється на кожному із зазначених вище етапів. При цьому кожний із них має свої цілі, для реалізації яких існу­ють певні способи навчання. У табл. 9.2 наведено загальну характеристику способів навчання для кожного з етапів форму­вання діяльності.

Таблиця 9.2. Характеристика етапів формування діяльності

Назва етапу формування діяльності

Мета

Способи формування діяльності

Формування матеріалізованих дій

Формує в учнів швидкість орієнтування серед мате­ріальних об'єктів (знаків, символів), щоб у практичній роботі успішно і впевнено виконувати освоювану діяльність, уміло відсіваючи потрібне від непотрібного. Сприяє формуванню безпомилковості дії

Викладач направляє й організує

навчальну діяльність із вико­нання дій за допомогою розроб­леної ним системи практичних завдань: перерисовування схем,

вимірювання розмірів, опис пристрою, позначення об'єктів

і їхніх елементів на готових рисунках, конспектування тощо

Формування мовленнсвих дій

Формування вмінь оперувати ознаками, поняттями і логічними правилами без опори на зовнішнє керівництво, без

практичного виконання операцій, формування вмінь назвати ознаки по пам'яті, коли для аналізу запропо­новані не предмети, а їхній опис. Формування розум­ності, свідомості дій

Виконання спеціальних завдань на конспектування навчального матеріалу (самостійна робота з підручником), усне і письмове опитування

Формування розумових дій

Формування діяльності, що

має всі необхідні якості: розумність, узагальненість, критичнісгь, свідомість, освоєність

Виконання спеціальних завдань

на узагальнення і система­тизацію навчального матеріалу, рішення спеціальних задач і практичних завдань, виконання лабораторних робіт, самостійна робота


Розглянемо послідовно кожний з етапів формування дій, приділяючи особливу увагу розробці засобів навчання (карток, умов задач, завдань тощо) і технології їхнього використання.

9.2.1. Формування матеріалізованих дій

На етапі формування матеріальних дій предметом діяльності учня є моделі, схеми різних об'єктів, конспекти і картки, які містять відомості про діяльність. Викладач спрямовує й орга­нізовує навчальну діяльність із виконання дій за допомогою розробленої ним системи практичних завдань (перерисо­вування схем, вимірювання розмірів, опис пристрою, позна­чення об'єктів та їхніх елементів на готових рисунках, конспектування тощо). На цьому етапі можливим є рішення предметних завдань.

Такі завдання мають на меті визначення правильності засвоєння нового матеріалу та формування дії з розпізнавання елементів, пристроїв, понять, визначень, їхнього вибору з наяв­них. Прикладами такого типу завдань можуть служити всі розумові завдання, які супроводжують перцептивні або фізичні дії. Для цього учням пропонуються «потрібні» і «непотрібні» об'єкти впереміш, і вони мусять зробити правильний вибір.

Ці завдання формують в учнів швидкість орієнтування серед матеріальних об'єктів (знаків, символів), щоб надалі на практичній роботі успішно і впевнено виконувати освоювану діяльність, уміло відсіваючи потрібне від непотрібного. Вони сприяють формуванню безпомилковості дії. Для рішення таких завдань використовуються навчальні карти, таблиці, картки- завдання та інші дидактичні засоби.

Приклад І. Тема «Освітлювальні елементи освітлювальної установки».

Наведено перелік основних елементів освітлювальної мережі:

  1. вимикач;

  2. групові лінії мережі;

  3. джерела світла;

  4. лінія живильної мережі;

  5. патрони;

  6. розподільчий пристрій;

  7. світильник;

  8. штепсельний пристрій.

Ці елементи входять до структурної схеми з позначеннями окремих елементів із цифровими позиціями.

Пропонується заповнити в зошиті таблицю за наведеним нижче зразком цифровими позиціями в порядку, визначеному в переліку:

1

2

3

4

5

6

7

8


Приклад 2. Тема «Системи освітлення і рівні напруги». До початків фраз, розташованих у лівому стовпчику, необхід­но знайти їхнє завершення в правому стовпчику:

1. Для освітлення якого-небудь приміщення або його частини служить..

А. ...приєднатися до мережі з напругою 36 В

2. Гранична напруга для мереж загального освітлення...

Б. ...загальне освітлення

3. У приміщеннях із підвищеною небезпекою для мереж загального освітлення застосовують ...

С. ...стаціонарне (нерухоме) і переносне

4. Поверхні робочих місць освітлюють, використовуючи...

Д. ...становить 250 В

5. Місцеве освітлення поділяється на...

Е. ...від мережі з напругою, що не перевищує 12 В

6. У приміщеннях із підвищеною небезпекою стаціонарне місцеве освітлення має здійснюватися...

F...місцеве освітлення

7. В особливо небезпечних приміщеннях переносне місцеве освітлення живиться...

G. ...ручні переносні світильники з ізолюючим корпусом і захисною сіткою

8. Для переносного місцевого освітлення використовуються спеціальні...

Цифрові результати подати у вигляді таблиці:

1

2

3

4

5

6

7

8


Як можна побачити, на цьому етапі учні засвоюють діяль­ність у зовнішньому вигляді. Далі слід перевести дію в теоретич­ну форму: навчитися оперувати ознаками, поняттями і логічни­ми правилами без опори на зовнішнє керівництво, але без практичного виконання операцій, тобто учень мусить назвати ознаки по пам'яті; для аналізу пропонуються не самі предмети, а лише їхній опис.

Наступним етапом є формування мовленнєвих дій. Як нідзначалося вище, для досягнення розумності та свідомості дій необхідно постійно проговорювати наявний навчальний матеріал уголос, що змушує замислитися над його сутністю. При цьому мовленнєві дії можуть виконуватися не тільки ШЛЯ­ХОМ проговорювання вголос, можливим також є написання, вписування потрібних відомостей, опис послідовності як письмово, так і усно.

Керування процесами виконання діяльності здійснюється різними методами, наприклад: бесіда, робота з підручником, фронтальні й індивідуальні питання, які відповідають меті те­стування. При цьому питання для закріплення відрізняються від контрольних питань. Вони мають бути сформульовані та­ким чином, щоб учні за допомогою способів систематизації, узагальнення та зіставлення успішно використовували наявну інформацію на практиці й самостійно робили висновки.

Наприклад, із теми «Резонанс струму» для закріплення можуть бути запропоновані такі питання: які явища ми спосте­рігаємо при резонансі?; у яких випадках і в яких ланцюгах відбувається резонанс?; що при цьому відбудеться з частотою струму? Контрольні питання можуть бути такими: якими є ознаки резонансу?; якими є умови його виникнення?; яке значення має резонансна частота?

Аналогічно, вивчаючи тему «Схеми з'єднання ланцюгів постійного струму», питання для закріплення можуть звучати в такій формі: чому ці елементи в електричному ланцюзі з'єднані паралельно?; які ознаки паралельного з'єднання елементів? Питання для контролю: укажіть ті елементи, які на схемі з'єднані паралельно і послідовно.

Під час конспектування навчального матеріалу можливі завдання, аналогічні наведеним нижче.

Приклад 3. Тема « Монтаж проводів на ізоляторах».

Завдання: законспектувати наведені матеріали, заповнивши пропуски фразами, уміщеними після тексту.

Щоби перевірити правильність виконання роботи, вико­ристовують контрольну таблицю, виконувану за зразком.

Текст. Проводки на ізоляторах застосовують у сирих і особ­ливо небезпечних приміщеннях, а також поза приміщеннями. Ізолятори перед установкою закріплюють на У. Ця операція здійснюється накрученням ізолятора на гак, якір та ін., завершену частину яких попередньо обробляють 2. Ту ж операцію можна виконувати способом заливання 3. У розчин для тужавіння вводять з розрахунку 0,5 л на відро розчину 4.

У ході розмітки враховують, що відстань між проводами по ширині лінії береться 70, 100, 150 мм залежно від перетину проводу і довжини прогону. Самі прогони звичайно не повинні перевищувати 1,5-2 м усередині і 6 м поза приміщеннями.

На дерев'яних основах ізолятори встановлюють шляхом 5. Попередньо в них готують отвір за допомогою 6. На кам'яних основах ізолятори кріплять 7. Якщо ізолятори закріплені на ско­бах, то їх установлюють 8. Проходи крізь стіну виконують у 9. Проводи до ізоляторів кріплять 10. Кінцеві кріплення можна здій­снювати 11. При ізоляторних проводках застосовують гермети­зовані світильники, вимикачі й штепсельні рознімання в герме- тичнфму виконанні.

Фрази для продовження тексту:

  1. укручуванні гака якоря, напів'якоря в деревину;

  2. напівтвердих гумових трубках, окільцьованих формовими воронками;

  3. оцинкованим в'язанням;

  4. заглушкою;

  5. першого бурава;

  6. коробках, якорях, напів'якорях;

  7. цементним розчином;

  8. клоччям, просоченим суриком, тертим на оліфі;

  9. шляхом вмуровування на цементному розчині;

  10. шляхом пристрілювання;

  11. рідке скло.

Контрольна таблиця:

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11