1.3. Загальна характеристика дидактичного проектування

Дидактичне проектування - це методична діяльність, тобто діяльність щодо створення проекту навчання.

Методична діяльність є одним з елементів педагогічної діяль­ності, вона спрямована на проектування такого навчального процесу, який повинен гарантувати досягнення поставлених цілей.

Мета дидактичного проектування викладача спеціальних дисциплін - трансформація технічних знань у педагогічну си­стему. Виходячи з цього, методична діяльність є технологі­чною, процесуальною та інтегративною.

Технологічний характер методичної діяльності визначається тим, що дидактичне проектування, як і будь-яке інше, є завер­шеним самостійним видом діяльності, що підпорядковується певним цілям та завданням, які мають продукт та засоби здій­снення процесу діяльності. Процес дидактичного проектування містить ряд послідовних етапів, кожен із яких випливає з попе­реднього та має певні взаємозв'язки.

Вихідними даними проекту є характер майбутньої діяльності спеціаліста. На підставі проекту визначаються стратегічні цілі навчання, що відбиваються в освітньо-кваліфікаційних доку­ментах, які, у свою чергу, визначають зміст освіти спеціаліста та залежать від умов роботи професійного навчального закладу і рівня базових знань учнів. Усі відзначені вище чинники сут­тєво впливають на вибір цілей навчання, що визначають засо­би, форми і методи організації навчального процесу. Процес методичної діяльності полягає у встановленні взаємозв'язків між ними та їх реалізації на конкретному навчальному мате­ріалі, внаслідок чого створюється проект оптимальної побу­дови педагогічної системи навчання спеціалістів певного фаху в умовах професійного навчального закладу.

Інтегративний характер методичної діяльності пов'язаний з тим, що вона інтегрує технічне та дидактичне знання. Таким чином, технічне знання є предметом діяльності, а дидактичне - засобом її здійснення. Технічне знання дає уявлення про процеси, що відбуваються в певній галузі промислового виробництва, а дидактичне знання, використовуючи уявлення про закономірно­сті роботи викладача в процесі навчання, дозволяє перетворити наявну інформацію на педагогічну систему, яка відповідає заданим умовам навчання. Дидактика відповідає на питання: які існують методи, принципи і форми навчання, у чому особливість кожного з них; методика ж спрямована на вибір найбільш раціональних способів навчання відповідно до конкретних умов.

Процесуальність заданої діяльності пов'язана зі спрямо­ваністю кожної з дій на кінцевий результат навчання.

Для аналізу поняття «дидактичне проектування» необхідно визначити характеристики мети цієї діяльності, її вихідні дані, кінцевий продукт, установити засоби здійснення або уявити характеристику суб'єкта, який може виконувати цю діяльність.

Вихідними даними для дидактичного проекту, або його предметом, є, з одного боку, наука, техніка, технічне знання, а також виробничий процес, який є основою галузі, а з іншого - початкові умови навчання у ВНЗ. Ці поняття визначають різні сторони предмета методичної діяльності інженера-педагога.

Кожне з цих понять має свої характеристики і розглядається окремо під час створення проекту навчання на етапі аналізу вихідних даних.

Поняття «умови навчання» або «стан навчального процесу» мають два аспекти, які містять матеріально-технічні та дидак­тичні норми організації навчального процесу, засоби навчання і базові знання учнів, психофізіологічні характеристики навчальної групи (початкові вимоги).

У цьому випадку початкові вимоги розуміємо як характеристику учнів і групи в цілому, базові знання та досвід, емоційне ставлення до навчального процесу, соціодемографічні та психологічні характеристики.

Засоби навчання розуміємо як технічні та дидактичні засоби, які дозволяють оптимізувати процес навчання.

Технічне знання схематично можна уявити як дві складові, одна з яких характеризує його як об'єкт предметної діяльності людини, інша - як суб'єкт, яким оперує його теоретичне мислення або розумова діяльність. Вони в кінцевому підсумку визначають теоретичну і практичну діяльність.

Ці види діяльності тісно взаємопов'язані, оскільки практич­на діяльність - це інструмент матеріальних дій, а теоретична містить поняття та судження, які змальовують предмет діяль­ності спеціаліста.

Інший бік предмета методичної діяльності викладача спеціаль­них дисциплін становить виробничий процес, який є сукупністю усіх дій, унаслідок яких сировина, матеріали перетворюються на готову продукцію. Це є поєднанням власне трудової діяльності та пов'язаних із нею механічних, фізико-хімічних (іноді біологічних) процесів, що відбуваються під керівництвом працівника. Інакше кажучи, виробничий процес характеризується двома компонентами - технологічним та трудовим.

Основою технологічних процесів є закономірності перетво­рення готової сировини на продукцію, що залежать від специ­фіки охопленої ними галузі. Трудовий процес - це сукупність трудових дій, за допомогою яких спеціаліст впливає на пред­мети праці та керує ними.

Проаналізувавши вихідні дані та виділивши предмет своєї діяльності, викладач починає виконувати певну діяльність, спрямовану на створення проекту навчання (продукту дидак­тичного проектування).

Алгоритм або процес створення дидактичного проекту навчан­ня може бути поданий у вигляді типових професійних завдань (табл. 1.3). На освоєння кожного завдання і спрямовано курс МПН.

Таблиця 1.3. Типові завдання діяльності інженера-педагога під час дидактичного проектування

Вили діяльності	Типові професійні завдання
Розроблення проекту навчання зі спеціальності
Аналіз діяльності спеціаліста	Аналіз основних документів професійної освіти Аналіз документів і матеріалів, які характеризують діяльність конкретного спеціаліста (інтерв'ю, спостереження, документація) З'ясування професійного призначення та умов використання конкретних спеціалістів у межах галузі Побудова функціональної структури діяльності
Розроблення змісту професійної підготовки спеціаліста	Аналіз типів трудових процесів, які здійснюються конкретними спеціалістами Аналіз об'єкта вивчення спеціаліста (галузі, підгалузі) Групування змісту навчального матеріалу відповідно до об'єкта вивчення та діяльності спеціаліста на виробництві Вибір і побудова системи виробничого навчання Складання навчальних планів і програм професійної підготовки
Розроблення проекту навчання з дисципліни чи теми
Діагностика мети в навчанні	Постановка мети кожної з тем Визначення переліку дій Визначення еталонів дій
Діагностика стану навчання	Аналіз базових умінь учнів Розроблення технологій формування базових умінь, аналіз технічних і дидактичних засобів навчання
Підготовка інформаційних матеріалів	Виділення смислових одиниць навчального матеріалу Виконання логічних операцій: конструювання змісту навчального матеріалу (аналіз, синтез, логічний аналіз понять, конструювання планів і текстів), побудова опорних конспекті»
Добір навчальної літератури	- Аналіз навчальної літератури та з'ясування порядку її використання
Розроблення педагогічних технологій навчання	Проектування основних та допоміжних технологій навчання Підготовка дидактичних і технічних засобів навчання Вибір та обґрунтування способів мотивації та активації пізнавальної діяльності учнів -Планування навчального процесу: складання сітьового графіка навчального процесу, перспективно-тематичних планів, планів уроків Аналіз навчальної бази, відбір і налагодження устаткування, підготовка методичного забезпечення
Розроблення технологій контролю	- Проектування системи контролю

Продуктом методичної діяльності є дидактичний проект навчан­ня, виконаний на рівні професійного навчального закладу, спеціаль­ності, дисципліни й теми. Продукт і процес методичної діяльності тісно пов'язані між собою. Цей взаємозв'язок простежується в роботах, присвячених дидактичному проектуванню, авторами яких є сучасні педагоги.

В. С. Безрукова, наприклад, розуміє дидактичне проекту­вання як діяльність, що включає етап створення моделей освіти, проектів освіти та педагогічних конструктантів.

При цьому моделювання передбачає створення законів, статутів, концепцій розвитку освітніх структур, що відбивають загальну характеристику педагогічних систем. їхнім створен­ням займаються спеціальні органи освіти.

Викладацькі колективи на основі моделей створюють стандарти освіти для підготовки фахівців. Існують такі стандарти освіти: освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ), освітні програми і засоби діагностики.

На основі названих документів викладачі повинні створю­вати проекти навчання на рівні підготовки фахівців (соціально- економічної, фундаментальної, природничо-наукової, профе­сійної). Далі ці проекти деталізуються до рівнів окремих дисциплін і тем. Проекти навчання можуть бути подані у формі графіків, схем, таблиць і дають чітке уявлення про послідовність дій викладача й учня на уроці. Ця схема представлена на рис. 1.8.

Суб'єктом заданої діяльності є інженер-педагог, загальна характеристика особистості якого подана в табл. 1.4. З неї видно, що основними характеристиками особистості є професійна спрямованість, професійна компетентність і професійно значущі риси особистості. Професійна спрямованість, у свою чергу, містить професійний інтерес, потреби і самовизначення, що виявляються в усвідомленому бажанні викладача заздалегідь уявити результат своєї діяльності й оптимізувати способи його отримання.

Таблиця 1.4. Узагальнена характеристика психологічної структури особистості інженера-педагога

Підструктура	Характеристика основних рис особистості	Способи формування
1	2	3
Професійна спрямованість
Професійний інтерес	Усвідомлене бажання заздалегідь уявити продукт і результат своєї діяльності та перевірити його на практиці	Проведення показових пробних занять
Професійна потреба	Усвідомлене розуміння необхідності ретельної попередньої підготовки до занять, оптимізації діяль­ності викладача й учнів в умовах роботи ПІІЗ	Здійснення дидактичного проектування, видавання завдань на практиці, роз'яснення, переконання, демонстрація
Професійне самовизначен-ня	Пошук шляхів побудови власної педагогічної системи, подолання суперечностей між потребою здобути авторитет і нестачею технічних і педагогічних знань. Працьовитість, комунікабельність, здатність до самооцінки і самоаналізу, пізнавальний інтерес	Розвиток працьовитості, кому­нікабельності, самосвідомості, здібностей самоаналізу шляхом передання певних завдань з відповідними коментарями. Розвиток пізнавального інтересу шляхом вирішення комплексу проблемних завдань. Обговорення результатів проведення уроків, написання рефератів з обговоренням. Самооцінка власної діяльності на практиці
Професійна компетентність
Суспільно- правова й економічна поінформо­ваність	Здатність орієнтуватися в ряді професій, переорієнта­ція професійної підготовки відповідно до змін еконо­мічної та політичної ситуації, економічна ерудиція, правова компе­тентність, знання законів розвитку галузі	Аналіз основних документів освіти, документації за профе­сією, спостереження, інтерв'ю з працівниками. Вивчення основних правових документів

Технічний інтелект	Наявність технічних знань і умінь. Наявність технічного мислення, що містить: єдність теоретичної і практичної діяльності; - поняттсво-образне мислення; - здатність оперативно вирішувати технічні завдання стосовно конкретної ситуації	Схематизація й алгорит­мізація навчання процесу методичної діяльності. Розкриття характеру і структури технічного мислення, а також основ­них способів його форму­вання. Вирішення завдань на конструювання систе­ми формування компонен­тів технічного мислення
Дидактичне мислення	Трансформація технічного мате­ріалу в педагогічну систему навчання, яка охоплює здатність аналізувати, добирати, системати­зувати науково-технічну інформа­цію, діагностувати цілі й різні ситуації, прогнозування і передбачення	Розв'язання послідовної системи задач і завдань різного рівня складності в межах створення дидактичного проекту навчання
Професійно важливі якості	Працьовитість, комунікабельність, пам'ять, увага, спостережливість, здатність до самооцінки, самоаналізу	Роз'яснення, переконання, демонстрація необхідної діяльності, розв'язання спеціальних задач на розвиток пам'яті, аналіз своєї діяльності, проблем­на постановка завдань з подальшим самоана­лізом. Проблемний виклад матеріалу. Критеріальний підхід до вибору матеріалу

Для формування професійної спрямованості необхідні працьовитість, цілеспрямованість, особиста ініціатива і здатність до аналізу своєї діяльності. Усі ці риси особистості й повинні розвиватися у кожного студента в процесі освоєння курсу МГІН.

Іншим важливим компонентом структури особистості інженера-педагога є компетентність, що містить соціальну, технічну, дидактичну і психологічну компетентність.

Соціальна компетентність виявляється у суспільно-правовій поінформованості про ринок праці, робітничі професії певного напряму і предмет їхньої діяльності. Для проектування систем підготовки робітників та службовців інженеру-педагогу необхід­но чітко володіти питаннями, пов'язаними з предметом його діяльності як інженера (галузь промислового виробництва і процеси, які в ній відбуваються) і педагога (роль робітничої професії, її стабільність, прогресивність на ринку праці, економічна і правова доцільність тощо). Відповідно до цього інженер-педагог повинен бути ерудованим, професійно обізнаним, мобільним, здатним до переорієнтації та перепрофілювання фахівців. Для цього він повинен володіти вмінням приймати рішення, виходячи із суспільних і особистих інтересів.

Для розроблення проектів навчання фахівців конкретної галузі інженерові-педагогу необхідна і технічна компетентність, що характеризується не тільки наявністю міцних технічних знань, але і здатністю творчо вирішувати технічні завдання, трансформуючи технічну інформацію в педагогічні системи.

Інженер-педагог повинен не тільки сам мати технічне мис­лення, але і розвивати його у своїх учнів. З іншого боку, нала­годження матеріально-технічної бази професійних навчальних закладів, устаткування і приладів, створення майстерень також є одним із завдань інженера-педагога, що не може бути виконане без технічного мислення.

Але основним завданням методичної підготовки є форму­вання дидактичного мислення або вмінь здійснювати дидак­тичне проектування, тобто трансформувати технічну інфор­мацію в педагогічну систему. Для його вирішення необхідні прогностичні, аналітичні, проектувальні вміння, пов'язані зі здатністю добирати і структурувати науково-технічну інфор­мацію в навчальний матеріал, діагностувати цілі та перед­бачати різні ускладнення під час навчання, різні можливі ситуації, зіставляти й обирати оптимальні рішення за наявними критеріями.

Таким чином визначається методична діяльність викладача спеціальних дисциплін та її основні компоненти. Система методичної підготовки фахівця зводиться до навчання його навичок створення дидактичного проекту. Навчання методич­ної діяльності реалізується через сукупність дій при розробці такого проекту.

Формування цих умінь здійснюється поетапно: шляхом вивчення теоретичного курсу МПН і під час проходження двох педагогічних практик: із курсового і дипломного проектування.

Для цього методична підготовка здійснюється протягом п'яти семестрів і включає теоретичне навчання, практичне навчання, курсове і дипломне проектування, а також дослідницьку роботу.

Основними функціями методичної підготовки є:

• поглиблення і систематизація інженерно-технічних та психолого-педагогічних знань і вмінь, їхня інтеграція;

• формування нових і закріплення наявних навичок само­стійної роботи (робота з науковою і навчальною літературою, вибір способів організації самостійної роботи, самоконтролю і самоаналізу діяльності).

При цьому методична підготовка повинна забезпечувати:

• розуміння сутності та змісту процесу методичної діяльності та його основних етапів;

• засвоєння механізму трансформування технічного знання в педагогічну систему, а також методики дидактичного проекту­вання на рівні спеціальності та теми навчального матеріалу;

• формування професійно-педагогічної спрямованості, що включає професійний інтерес, потребу самовираження, інтеле­ктуальні здібності до аналізу, узагальнення науково-технічної інформації, діагностування цілей і завдань, а також різних педаго­гічних ситуацій, здатності до прогнозування і передбачення;

• засвоєння інформації про порядок аналізу документів змісту освіти, методики конструювання змістових матеріалів і нових технологій навчання, а також їхнього використання в навчальному процесі;

• оперування термінологією професійної педагогіки й мето­дики професійного навчання;

• набуття навичок викладати інформацію учням, органі­зовувати їхню діяльність на уроці;

• розвиток технічного і дидактичного мислення, мовлення, пам'яті й умінь організовувати та контролювати власну діяльність.

Методична підготовка є частиною фахової освіти інженера- педагога і, відповідно, виконує функцію інтеграції технічного та педагогічного знання. Виходячи з цього, основна мета методичної підготовки - навчити студентів трансформовувати технічне знання в навчальний процес, навчити їх керувати навчальним процесом у навчальному закладі.

Методика професійного навчання, що пропонується в цьому підручнику, є теоретичним курсом, що вивчається студентами інженерно-педагогічних спеціальностей у межах методичної (професійно-педагогічної) підготовки й у загальному вигляді має на меті формувати вміння розробляти дидактичні проекти та розвивати професійно важливі якості особистості, необхідні для педагогічної діяльності.