8.5. Правила виконання зарисовок на дошці

Записи на дошці викладач мусить вести чітко, акуратно, великими літерами, дотримуючись певного порядку і загально­прийнятих правил і стандартів. При цьому необхідно врахо- нувати особливості процесу сприйняття візуальної інформації.

Сприйняття візуальної інформації підпорядковується низці правил.

1. Вертикальна лінія сприймається як більш довга, ніж горизон­тальна, хоча вони і будуть рівними за величиною. Наслідком цього є те, що текст, надрукований у стовпчик, зчитується повільніше, ніж цей же текст, надрукований ширшим планом.

2. Лінії без розривів, із плавними заокругленнями зчиту­ються в 0,3 рази довше, ніж лінії з різко вираженими кутами. Звідси випливає, що друкований або написаний друкованими літерами текст сприймається в 0,3 рази швидше, ніж просто написаний. Не випадково на телеекрані кути плавно зрізані. Цс необхідно для того, щоб дати оку можливість «вискочити» за рамку, продовжити уявлення.

3. Зір вимагає групування інформації. Психологи стверджу­ють, що вертикально потрібно давати непарне число переліків: З, 5, 7 і т. ін. Найбільше число вертикальних переліків імен, найменувань, що запам'ятовує людина, - це 7+2. Парне число вертикально записаних переліків запам'ятовується гірше.

4. Величина букв на дошці залежить від величини аудиторії та відстані від дошки до студентів. Психологи визначили величину букв, необхідну для комфортного і граничного зору.

Ці величини наведені в таблиці 8.4.

Таблиця 8.4.

Залежність величини букв, написаних на дошці, від розмірів аудиторії

Величина букв (см)	Довжина аудиторії (м)
	Граничний зір	Комфортний зір
1	3	2
2	5	3
3	7	4
4	9	5,5
5	10-11	6-7

Для того щоб установити розмір букви, яку потрібно писати на дошці в аудиторії, можна виміряти довжину аудиторії кро­ками і розділити це на число кроків: жінці - на 4, чоловіку - на З, тобто букву висотою в 1 см можна буде побачити на відстані 4 жіночих або 3 чоловічих кроків.

Як установили американські дослідники, найкраще сприй­мається інформація, розташована на дошці в правому верхньому куті. Величина запам'ятовування інформації, розташованої на дошці, наведена на рис. 8.1.

Рис. 8.1. Запам'ятовування інформації, розташованої на дошці

Сприйняття інформації, що читається, залежить від кольору друку, крейди й колірного тла. Як показали дослідження, найбільш зручно читати чорний шрифт на білому тлі, найбільш незручно - жовтий на білому тлі й навпаки. На думку психологів, взаємодоповнюючими кольорами є три пари: червоний - зелений, жовтий - фіолетовий, синій - помаранчевий. У разі такого сполу­чення кольорів не виникає нових відтінків, а відбувається лише взаємне підвищення насиченості та яскравості. Наприклад, черво­ні букви виглядають більш насиченими на зеленому тлі, зелені - на червоному. Це слід враховувати, створюючи плакати, рисунки.

Колір впливає на психічне самопочуття учнів. Першим зробив спробу проаналізувати вплив кольору на емоційний стан людини великий німецький письменник та вчений І. В. Гете. У своєму «Вчен­ні про кольори» він писав: «У найзагальніших елементарних виявах, незалежно від структури й форми матеріалу, на поверхні якого ми його спостерігаємо, колір впливає на зір, якому він головним чином і призначений, і через це посередництво й на душу».

Здавна відомо, що зелений колір діє на людину заспокійливо, тому сучасні дошки для аудиторій роблять зеленого кольору. Блакитний і жовтий кольори заспокоюють сангвініка й холе­рика, хилять до сну флегматика, розвивають схильність до замкненості в меланхоліка. Червоний колір збуджує всі типи нервової системи.

Необхідно враховувати ці особливості при складанні схем, рисунків, написів на дошці та пам'ятати, що:

• виділення шрифту іншим кольором сприяє закріпленню матеріалу;

• чим коротший і компактніший текст, тим більше шансів, що він засвоїться;

- заголовки не повинні перевищувати 7 слів;

• студенти технічної спрямованості краще сприймають системно побудований текст.

Усі розглянуті психофізіологічні особливості сприйняття інформації слід враховувати саме у такий спосіб, проектуючи технології формування нових знань.

Крім того, існують педагогічні вимоги до рисунків, схем, графіків, які викладач нашвидкуруч у процесі пояснення використовує на дошці.

До педагогічних рисунків висувається низка вимог, серед яких головними є:

• схематичність і простота;

• швидкість виконання;

• правильна передача виду і форми предмета;

• послідовність виконання рисунка згідно з ходом пояснення матеріалу.

Починаючи робити рисунок, слід відзначити, у який бік він буде розвиватися, скільки місця приблизно займе. Найкраще намітити на дошці його межі, тоді визначиться розмір крес­лення і масштаб креслення в конспекті.

Зображуючи рисунки і схеми на дошці, бажано уникати типових помилок, які іноді трапляються, у тому числі в під­ручниках. До таких помилок належать:

• недотримання масштабу і відносних розмірів окремих елементів рисунка;

• відсутність осей, унаслідок чого не можна уявити можливості повороту деталей;

• неправильне штрихування;

• зсув різних видів графічних зображень в одному рисунку;

• недотримання вимог ДЕСТа в позначеннях, розмірах і розташуванні елементів схем.

Як видно з викладеного вище, конспектування навчального матеріалу і створення ескізу заповнення дошки є одним із важливих елементів технології формування нових знань, який необхідно здійснювати в процесі розробки технології навчання. Він є складовою алгоритму діяльності викладача з проекту­вання технологій формування нових знань. Ця діяльність з ура­хуванням усіх наведених вище положень включає ряд етапів.

Етап 1. Мета і порядок виконання, визначення елементів ООД на підставі аналізу змісту або дидактичних матеріалів із заданої теми (тексту, плану, логічної структури).

Результат: перелік елементів ООД із їхнім описом.

Етап 2. Мета і порядок виконання: визначення й обґрунту­вання типу навчання, мета якого - оптимізувати навчання визначеної теми на основі аналізу оперативних цілей навчання і виявлення характеристик формованих дій.

Результат: тип навчання і схема ООД, виконана у формі алгоритму діяльності учнів.

Етап 3. Мета і порядок здійснення: вибір й обґрунтування способів діяльності викладача в процесі повідомлення нових знань на підставі аналізу умов навчання.

Результат: обраний метод повідомлення нових знань, структура діяльності викладача під час повідомлення.

Етап 4. Мета і порядок виконання: вибір і розробка способів і засобів конспектування.

Результат ', порядок організації конспектування, оформлення дошки і засобів наочності.

Етап 5. Мета і порядок виконання: перевірка правильності побудови технології формування нових знань із погляду дотри­мання закономірностей процесу сприйняття інформації, педа­гогічних і психологічних закономірностей процесу навчання технічних дисциплін.

Результат: перевірка реалізації кожної закономірності.

Алгоритм діяльності викладача при розробці технологій навчання наведено на рис. 8.2.

Рис. 8.2. Алгоритм діяльності викладача із розроблення технологій формування ООД (технологій вивчення нового матеріалу)