- •Isbn 966-8558-29-4 I ].V:t,,il илександр;, д'.' и Kf! і
- •Передмова
- •Розділ 1. Методика професійного навчання як наука та навчальний предмет Базові знання
- •Цільова настанова
- •1.1. Основні передумови виникнення курсу «Методика професійного навчання»
- •1.2. Системний підхід у навчанні та його реалізація під час аналізу педагогічної діяльності
- •Порівняльна характеристика функціональних систем діяльності управління навчальним процессом
- •1.3. Загальна характеристика дидактичного проектування
- •1.4. Застосування філософських методів у методиці професійного навчання
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •2.1. Професійна освіта України та її основні поняття
- •2.2. Методика аналізу професійної діяльності фахівця
- •Характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до видів діяльності
- •Характеристика електроенергетичних робочих професій
- •2.3. Методика формування навчального плану підготовки гуманітарного, фундаментального та соціально-економічного циклу
- •2.4. Методика формування змісту дисциплін професійної (спеціальної) підготовки
- •2.5. Методика формування програми професійної підготовки студентів технічних спеціальностей. Теоретичне навчання
- •2.6. Практичне навчання
- •Перший рівень змісту освіти:
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •Скласти функціональну структуру діяльності.
- •Розділ 3. Методика аналізу та прогнозування мети навчання Базові знання
- •3.1. Загальна характеристика діяльності щодо постановки мети навчання
- •3.2. Методика постановки мети навчання окремих дисциплін технічного профілю
- •3.3. Методика конкретизації цілей навчання з окремих тем і розділів
- •3.4. Загальна характеристика рівнів засвоєння навчального матеріалу
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 2
- •Розділ 4. Методика аналізу й діагностики стану навчального процесу Базові знання
- •Цільова настанова
- •4.1. Загальна характеристика етапу аналізу стану навчального процесу
- •4.2. Методика аналізу організаційно-недагогічних характеристик учнів
- •4.2.1. Аналіз соціодемографічних характеристик учнів
- •4.2.2. Аналіз базових знань і досвіду особистості
- •4.3. Методика аналізу психологічних характеристик учнів і навчальної групи
- •4.3.1. Мислення
- •4.3.2. Темперамент
- •4.3.3. Неформальні стосунки в первинній групі
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 1
- •Порядок проведення заняття
- •5.1. Загальна характеристика діяльності щодо конструювання й аналізу навчальних матеріалів
- •5.2. Методика аналізу навчальної літератури
- •5.3. Методика конструювання навчально-змістових матеріалів
- •«Електричний ланцюг».
- •«Послідовне з 'єднання елементів електричного ланцюга».
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Розділ 6. Методика вибору технологій навчання
- •6.1. Теоретичні засади проектування технологій навчання
- •6.1.1. Психологічні та соціологічні аспекти навчання фахівців технічного профілю
- •6.1.2. Теорія асоціативно-психологічного підходу
- •6.1.3. Особливості пам'яті
- •6.1.4. Вплив центральної нервової системи на сприйняття інформації
- •6.1.5. Вплив типу мислення на вибір технологій навчання
- •6.2. Поняття технологій навчання у світлі сучасних концепцій педагогічної теорії і практики
- •6.3. Основні положення теорії поетапного формування розумових дій і їхня реалізація під час розробки технологій навчання
- •6.4. Загальна структура діяльності викладача щодо розробки технологій навчання
- •Питання і завдання для контролю
- •Розділ 7. Мотивація навчальної діяльності
- •7.1. Цілі мотивації
- •7.2. Поняття навчальної мотивації
- •7.3. Дидактичні характеристики навчальної мотивації та способи її здійснення
- •7.4. Послідовність діяльності викладача під час проектування мотиваційних технологій
- •Питання та завдання для контролю
- •Порядок опису розробленої технології:
- •Розділ 8. Технологія формування нових знань
- •8.1. Мета і завдання проектування технології формування нових знань
- •8.2. Сутність поняття «орієнтовна основа діяльності»
- •8.3. Дидактичні характеристики технології формування нових знань
- •8.4. Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань
- •8.5. Правила виконання зарисовок на дошці
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Розділ 9. Технологія формування професійних дій
- •9.1. Дія та її основні характеристики
- •9.2. Методика формування діяльності в теоретичному навчанні
- •9.2.1. Формування матеріалізованих дій
- •9.2.2. Формування розумових дій у теоретичному навчанні
Розділ 8. Технологія формування нових знань
Базові знання
Поняття: методи навчання, види навчальних занять, лекція, бесіда, розповідь, діяльнісний підхід до навчання.
Уміння: характеризувати різні методи навчання, визначати елементи навчального процесу на підставі діяльнісного підходу до навчання, проектувати навчально-змістові матеріали, визначати мету навчання та її основні характеристики.
Цільова настанова
У процесі вивчення навчального матеріалу на підставі наявної інформації стосовно конкретних умов навчання формуються вміння:
за наявними навчально-змістовими матеріалами та мстою навчання визначати способи організації навчання відповідно до різних його типів;
вибирати раціональні способи конспектування навчального матеріалу;
розробляти технологію формування нових знань і подавати її у формі дидактичного проекту навчання конкретної теми.
План
Мста і завдання проектування технології формування нових знань.
Сутність поняття «орієнтовна основа діяльності».
Дидактичні характеристики технології формування нових знань.
Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань.
Правила виконання зарисовок на дошці.
8.1. Мета і завдання проектування технології формування нових знань
Завданням формування нових знань є формування «орієнтирів» майбутньої діяльності, які надалі забезпечать правильність її виконання.
Будь-яка діяльність завжди мусить бути попередньо зорієнтована. Щоби пройти будь-яким шляхом і щасливо знайти кінце- вий пункт, необхідно чітко уявляти собі, звідки і куди треба йти, яким буде цей шлях, якими стежинами необхідно йти, де вони закінчуються. І це справедливо для будь-якої справи. Наприклад, щоб вирішити технічне завдання, необхідно, у першу чергу, чітко уявляти собі його умови, мати уявлення про майбутній результат і способи його одержання. «Орієнтири» навчальної діяльності в педагогіці й психології умовно називають орієнтовною основою діяльності (ОДД). Неправильне розуміння викладачем ООД, неправильний вибір її компонентів негативно впливає на якість підготовки фахівців.
Важливо не тільки продемонструвати, як вирішується проблема, але й розкрити процес її вирішення. Так, стосовно «Електротехніки» недостатньо показати відмінність одного явища від іншого (резонанс струму і резонанс напруги) або одного пристрою від іншого (асинхронний генератор і синхронний генератор). Важливо ще виділити систему необхідних понять і показати їхню сутність, продемонструвати практичне застосування, навчити робити висновки.
Іноді викладач може сам на підставі наявних логіко-змістових матеріалів розкрити зміст діяльності. У цьому разі учні одержують інформацію в готовому вигляді. Але в ряді випадків процес засвоєння нового матеріалу може перетворитися на «самостійне відкриття», що є надзвичайно важливим для оптимізації навчання. Майбутньому викладачеві слід володіти інформацією про можливі способи побудови орієнтовної основи діяльності та порядок взаємодії її компонентів.
На початковій стадії формування ООД викладач виділяє всі знання про предмет діяльності, а також умови, яких необхідно дотримуватися для вирішення завдання, крім цього розглядає процес діяльності (з чого почати, що виконувати й у якому випадку).
Відповідно до цих положень провідною метою розробки технологій формування нових знань є проектування та реалізація оптимальної орієнтовної основи діяльності, що дозволить сформувати необхідні якості професійних дій.
