- •Isbn 966-8558-29-4 I ].V:t,,il илександр;, д'.' и Kf! і
- •Передмова
- •Розділ 1. Методика професійного навчання як наука та навчальний предмет Базові знання
- •Цільова настанова
- •1.1. Основні передумови виникнення курсу «Методика професійного навчання»
- •1.2. Системний підхід у навчанні та його реалізація під час аналізу педагогічної діяльності
- •Порівняльна характеристика функціональних систем діяльності управління навчальним процессом
- •1.3. Загальна характеристика дидактичного проектування
- •1.4. Застосування філософських методів у методиці професійного навчання
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •2.1. Професійна освіта України та її основні поняття
- •2.2. Методика аналізу професійної діяльності фахівця
- •Характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до видів діяльності
- •Характеристика електроенергетичних робочих професій
- •2.3. Методика формування навчального плану підготовки гуманітарного, фундаментального та соціально-економічного циклу
- •2.4. Методика формування змісту дисциплін професійної (спеціальної) підготовки
- •2.5. Методика формування програми професійної підготовки студентів технічних спеціальностей. Теоретичне навчання
- •2.6. Практичне навчання
- •Перший рівень змісту освіти:
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •Скласти функціональну структуру діяльності.
- •Розділ 3. Методика аналізу та прогнозування мети навчання Базові знання
- •3.1. Загальна характеристика діяльності щодо постановки мети навчання
- •3.2. Методика постановки мети навчання окремих дисциплін технічного профілю
- •3.3. Методика конкретизації цілей навчання з окремих тем і розділів
- •3.4. Загальна характеристика рівнів засвоєння навчального матеріалу
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 2
- •Розділ 4. Методика аналізу й діагностики стану навчального процесу Базові знання
- •Цільова настанова
- •4.1. Загальна характеристика етапу аналізу стану навчального процесу
- •4.2. Методика аналізу організаційно-недагогічних характеристик учнів
- •4.2.1. Аналіз соціодемографічних характеристик учнів
- •4.2.2. Аналіз базових знань і досвіду особистості
- •4.3. Методика аналізу психологічних характеристик учнів і навчальної групи
- •4.3.1. Мислення
- •4.3.2. Темперамент
- •4.3.3. Неформальні стосунки в первинній групі
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 1
- •Порядок проведення заняття
- •5.1. Загальна характеристика діяльності щодо конструювання й аналізу навчальних матеріалів
- •5.2. Методика аналізу навчальної літератури
- •5.3. Методика конструювання навчально-змістових матеріалів
- •«Електричний ланцюг».
- •«Послідовне з 'єднання елементів електричного ланцюга».
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Розділ 6. Методика вибору технологій навчання
- •6.1. Теоретичні засади проектування технологій навчання
- •6.1.1. Психологічні та соціологічні аспекти навчання фахівців технічного профілю
- •6.1.2. Теорія асоціативно-психологічного підходу
- •6.1.3. Особливості пам'яті
- •6.1.4. Вплив центральної нервової системи на сприйняття інформації
- •6.1.5. Вплив типу мислення на вибір технологій навчання
- •6.2. Поняття технологій навчання у світлі сучасних концепцій педагогічної теорії і практики
- •6.3. Основні положення теорії поетапного формування розумових дій і їхня реалізація під час розробки технологій навчання
- •6.4. Загальна структура діяльності викладача щодо розробки технологій навчання
- •Питання і завдання для контролю
- •Розділ 7. Мотивація навчальної діяльності
- •7.1. Цілі мотивації
- •7.2. Поняття навчальної мотивації
- •7.3. Дидактичні характеристики навчальної мотивації та способи її здійснення
- •7.4. Послідовність діяльності викладача під час проектування мотиваційних технологій
- •Питання та завдання для контролю
- •Порядок опису розробленої технології:
- •Розділ 8. Технологія формування нових знань
- •8.1. Мета і завдання проектування технології формування нових знань
- •8.2. Сутність поняття «орієнтовна основа діяльності»
- •8.3. Дидактичні характеристики технології формування нових знань
- •8.4. Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань
- •8.5. Правила виконання зарисовок на дошці
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Розділ 9. Технологія формування професійних дій
- •9.1. Дія та її основні характеристики
- •9.2. Методика формування діяльності в теоретичному навчанні
- •9.2.1. Формування матеріалізованих дій
- •9.2.2. Формування розумових дій у теоретичному навчанні
6.4. Загальна структура діяльності викладача щодо розробки технологій навчання
Як це не дивно, але термін «технології навчання» донині відкидається деякими практичними працівниками сфери освіти. Для характеристики процесу навчання вони застосовують інші номінації, такі як методи і засоби навчання, методика навчання та ін.
У сучасній педагогіці методи навчання тлумачаться як способи взаємопов'язаної діяльності викладача й учня, спрямовані на вирішення комплексних завдань навчального процесу. Методи, як правило, розглядаються в тісному зв'язку із засобами навчання, які розуміють не тільки як навчальні матеріали, наочні демонстраційні пристрої, технічні засоби навчання, але і як все те, що сприяє досягненню мети діяльності. Методика при цьому розглядається як система науково обґрунтованих методів, правил і прийомів навчання.
У разі традиційного опису методик навчання в сучасній педагогічній літературі, як правило, використовуються такі категорії педагогіки, що не дають чіткого уявлення стосовно діяльності викладача й учнів на уроці (рис. 6.9).
Така схема реалізується в методичних розробках до уроку й у так званих планах уроків, у яких, як правило, указуються:
тема;
мета: передати знання з певної частини навчального матеріалу й сформувати вміння застосовувати їх на практиці;
зміст: перелік досліджуваних понять, план викладу, текст, опорний конспект;
- найменування використовуваних методів: лекція, бесіда, розповідь тощо;
- засоби: плакати, кінофільми, картки із завданнями тощо;
- тип проведеного уроку з його структурою: комбінований, іцо включає активізацію мотивації, виклад нового матеріалу, закріплення і контроль.
Такий опис методики навчання є формальним і, по суті, марним, тому що за написаним не можна уявити собі сам урок, виявити окремі його характеристики, а також провести схожий урок іншим викладачем. Треба насамперед виходити з того, що методика має на меті оптимально побудувати навчальний процес, що дозволило б засвоїти зміст навчання. Цю вимогу можна реалізувати тільки шляхом представлення наявного досвіду навчання з метою його реалізації в різних умовах роботи навчальних закладів.
Виходячи з цього, можна зробити висновок про те, що представлений спосіб опису методики навчання є формальним документом, який не може бути застосований у практиці навчання повсюдно.
Останнім часом у роботах сучасних педагогів (Н.М.Левіної, М. І. Махмутова, Т. 1. Шамової, В. І. Лозової та ін.) обґрунтовується класифікація методів викладання з урахуванням специфіки діяльності викладача й учнів у процесі навчання, так звана бінарна система. Така класифікація виходить із сутності навчання як двостороннього процесу і включає методи викладання і навчання.
На жаль, представлені характеристики процесу навчання обмежуються тільки описом методів викладання і не містять опису способу діяльності, її предмета та мети.
Крім того, слід зазначити, що подібні описи методики навчання, як правило, поширені в шкільній педагогіці, яка багато в чому за своїми цілями, завданнями і змістом відрізняється від педагогіки професійної освіти.
Сучасна система професійної освіти, спрямована на навчання в першу чергу дорослих людей, має певні особливості, які слід враховувати в процесі розроблення технологій навчання. Вони пов'язані з тенденціями до впровадження платної освіти, а також із психологією дорослої людини, що вирішила одержати певну професію.
До особливостей «психології дорослих учнів» можна віднести такі:
- мотивацію навчання з боку учня, що накладає відповідальність на навчальний персонал, який мусить за короткий термін із мінімальними витратами часу та засобів дати найкращий результат навчання;
зацікавленість учня у швидкості і високій якості оволодіння професією;
нетерпимість до зубріння, незрозумілого заучування книжкових істин, бажання бачити результати своєї діяльності з навчання.
Ці особливості вимагають такого підходу до навчання, коли на перший план висувається завдання навчити компетентного виконання професійної діяльності - уміння діяти зі знанням справи, не перевантажуючи учня абстрактними теоріями та зайвою інформацією, яка не має виходу в практику.
Таке вирішення цієї проблеми можливе тільки з позицій технологічного підходу до навчання. Мова йде не просто про одержання знань, як звикли говорити за аналогією зі шкільним навчанням, а про оволодіння діяльністю, тобто вміннями і на- шічками практичних дій (розумових, мовленнєвих, мнемічних, фізичних).
Особливістю технологічного підходу до навчання є опис технології процесу навчання не через окремі педагогічні категорії (метод, форма, засіб), а через діяльність викладача й учня у навчальному процесі, яка спрямована на досягнення запланованого результату.
Ця діяльність містить і мету, і предмет, і засоби, і процес, вона може бути описана як сукупність методів і форм організації навчального процесу на кожному з його етапів.
Розглянемо коротко елементи діяльності (рис. 6.10).
Рис. 6.10. Структура діяльності при розробці технологій навчання
Основна мета діяльності стосовно розробки технологій навчання полягає у встановленні оптимальних, з погляду трудовитрат, способів досягнення цілей навчання, що дозволили б істотно підвищити ефективність навчання. Базою цього етапу с цілі навчання, а також результати аналізу умов навчання.
У процесі проектування необхідно визначити ті способи впливу на учнів, які дозволили б забезпечити необхідне прирощення досвіду особистості. Надалі слід реалізувати представлені технології та провести їхній контроль і корекцію.
Засобом здійснення діяльності для вибору способів навчання є дидактичне знання. Завдання проектування зводиться до того, щоб на підставі наявної інформації про методи і форми організації навчального процесу обрати ті з них, які слід використовувати в кожному конкретному випадку.
Розглянемо характеристику предмета й результату діяльності з розробки технологій навчання.
Однією з основних вимог технологічного підходу до навчання є його розгляд як єдиного процесу взаємодії педагога й учня. У цій системі взаємозв'язку викладач спрямовує і стимулює активно-пізнавальну діяльність учнів. Не буде зайвим згадати заповідь К. Д. Ушинського про те, що учень - це не посудина, яку потрібно наповнити, а смолоскип, який слід запалити. Саме тому, проектуючи процес навчання, викладач мусить зважати на розумові та психічні процеси, що відбуваються у свідомості учнів у процесі навчання.
У разі такого підходу до навчання предметом діяльності викладача звичайно є учень, на якого потрібно впливати для того, щоб сформувати в нього досвід професійної діяльності. Прирощення досвіду, або вміння, яких набуде учень, і стануть результатом діяльності викладача.
З огляду на той факт, що у разі технологічного підходу до навчання в центрі системи освіти перебуває учень і це визначає діяльність викладача, предмет діяльності викладача може бути виражений через склад діяльності (дій) учня в процесі навчання. Дія в цьому випадку може виступати як опосередкований предмет діяльності. Це означає, що педагог, проектуючи предмет діяльності студента, мусить одночасно передбачити і склад дій, які студент переводитиме до структури внутрішнього плану свідомості, що і буде результатом його навчання.
Продуктом діяльності під час розробки технології навчання є алгоритм діяльності викладача й учня при її реалізації. Такий алгоритм містить питання, пов'язані з аналізом вихідних даних, безпосередньо розробку технологій навчання і способи її реалізації.
Алгоритм діяльності викладача для розробки технологій навчання представлений на рис. 6.11.
Як можна побачити з рисунка, вихідними даними для розглянутої діяльності є:
цілі підготовки фахівця;
цілі навчання заданої дисципліни, теми;
результати аналізу і діагностики стану навчального процесу:
- технічних і дидактичних засобів;
психофізіологічна характеристика учнів;
базові знання учнів;
розроблений зміст навчального матеріалу (плани, тексти, конспекти лекцій).
Результатом діяльності викладача під час розробки технологій навчання є опис діяльності викладача й учнів на кожному з етапів навчання за цією технологією. Для формування діяльності щодо розробки технологій навчання на початковому етапі слід розглянути характеристики основних технологій навчання, особливості їхнього проектування й реалізації, а також алгоритми діяльності викладача під час їхньої розробки. При цьому треба розуміти, що технологія - це процес передачі досвіду з мстою формування певних дій. Виходячи з цього, опис будь-якої технології, у тому числі й технології навчання, охоплює такі моменти:
найменування теми;
цілі навчання;
- особливості процесу навчання;
дидактичні характеристики (методи, форми, засоби навчання);
способи здійснення технології;
операції та поетапний порядок їхнього виконання викладачем і учнем;
перевірку обліку психофізіологічних особливостей сприйняття.
Поетапна розшифровка алгоритму складання технології пмичання наведена на рис. 6.1 1.
Рис. 6.11. Алгоритм
діяльності викладача під час розробки
технологій навчання
З якою метою слід використовувати знання про психофізіологічні особливості особистості в навчанні?
У чому полягає сутність асоціативно-психологічного, образно-психологічного підходів до навчання?
Опишіть модель процесу запам'ятовування інформації людиною, представлену в інформаційній психології.
Назвіть особливості довгострокової, короткочасної пам'яті людини і з'ясуйте, як вони впливають на процес сприйняття інформації.
Яким чином потрібно будувати процес викладу навчального матеріалу, щоб у пам'яті учнів залишилося якнайбільше інформації?
Яким чином забезпечити перехід інформації, набутої учнями, до довгострокової пам'яті?
Як слід організовувати процес навчання в тому разі, якщо більшість учнів у групі мають такі типи темпераменту: меланхоліки, сангвініки, холерики, флегматики?
Чим різняться образно-предметне і словесно-логічне мислення, як необхідно організовувати процес навчання при переважанні в учнів кожного з названих типів мислення?
Які елементи навчального процесу входять до схеми його організації при використанні теорії поетапного формування розумових дій?
У чому полягає сутність цієї теорії?
Які форми і частини дії Вам відомі? Дайте характеристику кожної з них.
Назвіть етапи засвоєння діяльності в професійному навчанні.
Дайте характеристику діяльності викладачів й учнів на кожному з етапів засвоєння діяльності.
Перерахуйте основні та допоміжні технології навчання, дайте характеристику кожної групи, пояснивши їхню сутність.
