- •Isbn 966-8558-29-4 I ].V:t,,il илександр;, д'.' и Kf! і
- •Передмова
- •Розділ 1. Методика професійного навчання як наука та навчальний предмет Базові знання
- •Цільова настанова
- •1.1. Основні передумови виникнення курсу «Методика професійного навчання»
- •1.2. Системний підхід у навчанні та його реалізація під час аналізу педагогічної діяльності
- •Порівняльна характеристика функціональних систем діяльності управління навчальним процессом
- •1.3. Загальна характеристика дидактичного проектування
- •1.4. Застосування філософських методів у методиці професійного навчання
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •2.1. Професійна освіта України та її основні поняття
- •2.2. Методика аналізу професійної діяльності фахівця
- •Характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до видів діяльності
- •Характеристика електроенергетичних робочих професій
- •2.3. Методика формування навчального плану підготовки гуманітарного, фундаментального та соціально-економічного циклу
- •2.4. Методика формування змісту дисциплін професійної (спеціальної) підготовки
- •2.5. Методика формування програми професійної підготовки студентів технічних спеціальностей. Теоретичне навчання
- •2.6. Практичне навчання
- •Перший рівень змісту освіти:
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •Скласти функціональну структуру діяльності.
- •Розділ 3. Методика аналізу та прогнозування мети навчання Базові знання
- •3.1. Загальна характеристика діяльності щодо постановки мети навчання
- •3.2. Методика постановки мети навчання окремих дисциплін технічного профілю
- •3.3. Методика конкретизації цілей навчання з окремих тем і розділів
- •3.4. Загальна характеристика рівнів засвоєння навчального матеріалу
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 2
- •Розділ 4. Методика аналізу й діагностики стану навчального процесу Базові знання
- •Цільова настанова
- •4.1. Загальна характеристика етапу аналізу стану навчального процесу
- •4.2. Методика аналізу організаційно-недагогічних характеристик учнів
- •4.2.1. Аналіз соціодемографічних характеристик учнів
- •4.2.2. Аналіз базових знань і досвіду особистості
- •4.3. Методика аналізу психологічних характеристик учнів і навчальної групи
- •4.3.1. Мислення
- •4.3.2. Темперамент
- •4.3.3. Неформальні стосунки в первинній групі
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 1
- •Порядок проведення заняття
- •5.1. Загальна характеристика діяльності щодо конструювання й аналізу навчальних матеріалів
- •5.2. Методика аналізу навчальної літератури
- •5.3. Методика конструювання навчально-змістових матеріалів
- •«Електричний ланцюг».
- •«Послідовне з 'єднання елементів електричного ланцюга».
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Розділ 6. Методика вибору технологій навчання
- •6.1. Теоретичні засади проектування технологій навчання
- •6.1.1. Психологічні та соціологічні аспекти навчання фахівців технічного профілю
- •6.1.2. Теорія асоціативно-психологічного підходу
- •6.1.3. Особливості пам'яті
- •6.1.4. Вплив центральної нервової системи на сприйняття інформації
- •6.1.5. Вплив типу мислення на вибір технологій навчання
- •6.2. Поняття технологій навчання у світлі сучасних концепцій педагогічної теорії і практики
- •6.3. Основні положення теорії поетапного формування розумових дій і їхня реалізація під час розробки технологій навчання
- •6.4. Загальна структура діяльності викладача щодо розробки технологій навчання
- •Питання і завдання для контролю
- •Розділ 7. Мотивація навчальної діяльності
- •7.1. Цілі мотивації
- •7.2. Поняття навчальної мотивації
- •7.3. Дидактичні характеристики навчальної мотивації та способи її здійснення
- •7.4. Послідовність діяльності викладача під час проектування мотиваційних технологій
- •Питання та завдання для контролю
- •Порядок опису розробленої технології:
- •Розділ 8. Технологія формування нових знань
- •8.1. Мета і завдання проектування технології формування нових знань
- •8.2. Сутність поняття «орієнтовна основа діяльності»
- •8.3. Дидактичні характеристики технології формування нових знань
- •8.4. Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань
- •8.5. Правила виконання зарисовок на дошці
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Розділ 9. Технологія формування професійних дій
- •9.1. Дія та її основні характеристики
- •9.2. Методика формування діяльності в теоретичному навчанні
- •9.2.1. Формування матеріалізованих дій
- •9.2.2. Формування розумових дій у теоретичному навчанні
6.1.5. Вплив типу мислення на вибір технологій навчання
Тип мислення формується в людини з моменту її народження і переходить поступово від одного рівня до іншого.
Існує три рівні мислення:
1-й рівень - наочно-предметний;
2-й рівень - наочно-образний або образний на рівні уявлень;
3-й рівень - словесно-логічний або творчий.
Процес формування творчого мислення йде поступово в процесі навчання. Раніше, коли не враховувалися характеристики переходу від одного типу мислення до іншого, викладач давав учневі таке завдання: переказати статтю або текст на тому рівні, на якому викладач володіє сам, тобто на третьому. Враховуючи процес переходу типів мислення від рівня до рівня, на початковому етапі слід дати алгоритм розуміння тексту й алгоритм компо- ищійно-смислової структури науково-технічного тексту. Уводити ці алгоритми потрібно через наочно-предметний рівень мислення (коли алгоритм лежить перед студентрм), потім через наочно- цбразний (коли студент діє відповідно до алгоритму, який згадує), і лише коли алгоритм добре засвоєний, потрібно переходити до третього рівня.
Треба пам'ятати, що студенти приходять в аудиторію з уже сформованим типом мислення.
У наш час психологами відзначається перевага в особистостей:
- образного або наочно-предметного мислення;
совісно-логічного мислення;
комбінованого типу мислення.
Кожному з цих типів мислення властиві певні форми і методи засвоєння інформації. Так, людина з образним мисленням краще сприймає образну, красиво надану інформацію у формі картинок, барвистих описів, оповідань. У цьому разі пам'ять і мислення освоює цю інформацію шляхом зіставлення з уже відомими образами, що зберігаються в пам'яті.
За логічного типу мислення людина сприймає тільки струк- іуровану інформацію, логічно описану у формі графіків, таблиць та евристичних алгоритмів. Усі ці положення слід ираховувати, будуючи технології навчання.
Так, у випадку наочно-образного типу мислення необхідно іпікористовувати емоційні розповіді з яскравими, барвистими прикладами; користуватися картинками, макетами, зразками. Акцент треба робити не на дотриманні логічних закономірностей побудови інформації, а на яскравих та емоційних прикладах.
У разі логічного мислення слід дотримуватися логічної структури побудови навчального матеріалу. Потрібно використовувати графіки, схеми, таблиці, засоби систематизації й узагальнення. Слід обов'язково наводити алгоритми діяльності.
Таким чином, усі наведені вище положення доводять, що психофізіологічні особливості впливають на вибір технологій навчання. К. Д. Ушинський закликав педагогів використовувати всі наявні знання для успішної побудови системи навчання: «Ми не говоримо педагогам, робіть так чи інакше; ми говоримо їм: вивчайте закони тих психічних явищ, якими ви хочете керувати, і чиніть згідно із цими законами і тими обставинами, у яких ви хочете їх застосувати» [62].
Нижче показано, яким чином ці положення відбиваються в сучасних педагогічних теоріях і на практиці.