- •Isbn 966-8558-29-4 I ].V:t,,il илександр;, д'.' и Kf! і
- •Передмова
- •Розділ 1. Методика професійного навчання як наука та навчальний предмет Базові знання
- •Цільова настанова
- •1.1. Основні передумови виникнення курсу «Методика професійного навчання»
- •1.2. Системний підхід у навчанні та його реалізація під час аналізу педагогічної діяльності
- •Порівняльна характеристика функціональних систем діяльності управління навчальним процессом
- •1.3. Загальна характеристика дидактичного проектування
- •1.4. Застосування філософських методів у методиці професійного навчання
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •2.1. Професійна освіта України та її основні поняття
- •2.2. Методика аналізу професійної діяльності фахівця
- •Характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до видів діяльності
- •Характеристика електроенергетичних робочих професій
- •2.3. Методика формування навчального плану підготовки гуманітарного, фундаментального та соціально-економічного циклу
- •2.4. Методика формування змісту дисциплін професійної (спеціальної) підготовки
- •2.5. Методика формування програми професійної підготовки студентів технічних спеціальностей. Теоретичне навчання
- •2.6. Практичне навчання
- •Перший рівень змісту освіти:
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •Скласти функціональну структуру діяльності.
- •Розділ 3. Методика аналізу та прогнозування мети навчання Базові знання
- •3.1. Загальна характеристика діяльності щодо постановки мети навчання
- •3.2. Методика постановки мети навчання окремих дисциплін технічного профілю
- •3.3. Методика конкретизації цілей навчання з окремих тем і розділів
- •3.4. Загальна характеристика рівнів засвоєння навчального матеріалу
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 2
- •Розділ 4. Методика аналізу й діагностики стану навчального процесу Базові знання
- •Цільова настанова
- •4.1. Загальна характеристика етапу аналізу стану навчального процесу
- •4.2. Методика аналізу організаційно-недагогічних характеристик учнів
- •4.2.1. Аналіз соціодемографічних характеристик учнів
- •4.2.2. Аналіз базових знань і досвіду особистості
- •4.3. Методика аналізу психологічних характеристик учнів і навчальної групи
- •4.3.1. Мислення
- •4.3.2. Темперамент
- •4.3.3. Неформальні стосунки в первинній групі
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 1
- •Порядок проведення заняття
- •5.1. Загальна характеристика діяльності щодо конструювання й аналізу навчальних матеріалів
- •5.2. Методика аналізу навчальної літератури
- •5.3. Методика конструювання навчально-змістових матеріалів
- •«Електричний ланцюг».
- •«Послідовне з 'єднання елементів електричного ланцюга».
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Розділ 6. Методика вибору технологій навчання
- •6.1. Теоретичні засади проектування технологій навчання
- •6.1.1. Психологічні та соціологічні аспекти навчання фахівців технічного профілю
- •6.1.2. Теорія асоціативно-психологічного підходу
- •6.1.3. Особливості пам'яті
- •6.1.4. Вплив центральної нервової системи на сприйняття інформації
- •6.1.5. Вплив типу мислення на вибір технологій навчання
- •6.2. Поняття технологій навчання у світлі сучасних концепцій педагогічної теорії і практики
- •6.3. Основні положення теорії поетапного формування розумових дій і їхня реалізація під час розробки технологій навчання
- •6.4. Загальна структура діяльності викладача щодо розробки технологій навчання
- •Питання і завдання для контролю
- •Розділ 7. Мотивація навчальної діяльності
- •7.1. Цілі мотивації
- •7.2. Поняття навчальної мотивації
- •7.3. Дидактичні характеристики навчальної мотивації та способи її здійснення
- •7.4. Послідовність діяльності викладача під час проектування мотиваційних технологій
- •Питання та завдання для контролю
- •Порядок опису розробленої технології:
- •Розділ 8. Технологія формування нових знань
- •8.1. Мета і завдання проектування технології формування нових знань
- •8.2. Сутність поняття «орієнтовна основа діяльності»
- •8.3. Дидактичні характеристики технології формування нових знань
- •8.4. Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань
- •8.5. Правила виконання зарисовок на дошці
- •Питання і завдання для контролю
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Розділ 9. Технологія формування професійних дій
- •9.1. Дія та її основні характеристики
- •9.2. Методика формування діяльності в теоретичному навчанні
- •9.2.1. Формування матеріалізованих дій
- •9.2.2. Формування розумових дій у теоретичному навчанні
4.3.2. Темперамент
Темпераментом називають сукупність індивідуально- своєрідних природних якостей, які визначають динамічні й емоційні особливості психіки людини. До його основних властивостей належать сензитивність, реактивність, активність, баланс реактивності й активності, темп реакцій, пластичність- |іигідність, екстраверсія-інтроверсія, емоційна збудливість.
Від інших явищ, які динамізують психіку (настрої, мотиви, соціальний тиск тощо), темперамент відрізняється низкою гільки йому притаманних особливостей, до яких належать:
онтогенетична первинність: якщо в дорослого спостерігається динамічна особливість, притаманна йому з раннього дитинства, то вона, безсумнівно, належить до властивостей його темпераменту;
стійкість, яка полягає в тому, що властивості темпераменту протягом тривалого часу не змінюють своєї відносної величини, рангових місць у системі якостей людини.
Властивості темпераменту сполучаються не випадково. Вони закономірно пов'язуються між собою, утворюючи певні структури, що характеризують його типи: сангвінічний, холеричний, флегматичний і меланхолійний.
Людям, які мають темпераменти однакового типу, властиві схожі динамічні особливості поведінки.
Сангвінік - живий, рухливий, швидко відгукується на навколишні події, порівняно легко переживає невдачі та неприємності; відзначається високою психічною активністю, працездатністю, стрімкістю й жвавістю рухів, розмаїтістю й багатством міміки, швидким мовленням; прагне частої зміни вражень, товариський. Емоції, переважно позитивні, швидко виникають і швидко змінюються. У разі несприятливих умов і негативних виховних впливів рухливість може спричинити відсутність зосередженості, невиправдану поспішність вчинків, поверховість.
Холерик - швидкий, рвучкий, здатний завзято віддаватися справі, але неврівноважений, схильний до бурхливих емоцій, різких змін настрою; характеризується високим рівнем психічної активності, енергійністю дій, різкістю, стрімкістю, силою рухів, їхнім швидким темпом, поривчастістю. Він схильний до різких змін настрою, емоційних зривів, запальний, нетерплячий, іноді буває агресивним. За відсутності належного виховання недостатня емоційна врівноваженість може призвести до нездатності контролювати свої емоції у важких життєвих ситуаціях.
Флегматик - незворушний,- постійний у прагненнях і настроях, душевні стани зовні слабко виражені; цей тип темпераменту характеризується низьким рівнем психічної активності, повільністю, невиразністю міміки. Така людина важко переключається з одного виду діяльності на інший і пристосовується до нових умов. У флегматика переважає спокійний рівний настрій. Почуття й настрої звичайно сталі.
Меланхолік - вразливий, схильний глибоко переживати навіть незначні невдачі, зовні в'яло реагує на навколишні події, характеризується низьким рівнем психічної активності, сповільненістю рухів, стриманістю міміки та мовлення, швидкою стомлюваністю. Його вирізняють висока емоційна чутливість до подій, які з ним відбуваються, підвищена тривожність, глибина й стійкість емоцій за слабкого їхнього зовнішнього вияву, причому переважають негативні емоції. Несприятливі умови можуть призвести до розвитку у меланхоліка підвищеної емоційної вразливості, замкненості, відчуженості, побоювання нових ситуацій, людей і різних випробовувань.
За ступенем стійкості психіки люди поділяються на інтровертів та екстравертів.
Екстраверти - люди, орієнтовані на навколишній світ, безпосередні, активні, відкриті в емоційних виявах, люблять рух і ризик. їм властива імпульсивність, гнучкість поводження, товариськість і соціальна адаптованість.
Інтроверти - люди, для яких найбільший інтерес становлять явища власного внутрішнього світу. Для них свої теорії й оцінки реальності важливіші, ніж сама реальність. Вони схильні до роздумів, самоаналізу, нетовариські, замкнені, зазнають труднощів у соціальній адаптації, часто соціально пасивні.
