4.2. Методика аналізу організаційно-недагогічних характеристик учнів

4.2.1. Аналіз соціодемографічних характеристик учнів

Викладач, який починає читати певний навчальний предмет, у першу чергу повинен проаналізувати демографічні характе­ристики учнів, тобто місце їхнього проживання, стать, вік, фінансово-економічне становище в родинах.

Ці характеристики багато в чому визначають способи впливу на учнів у процесі навчання. Слід особливо відзначити, що врахування названих характеристик с важливим не тільки для класного керівника у виховній роботі, але й для викладача- предметника, який за ними може визначити і рівень загальної ерудиції учнів, і розпорядок їхнього дня після занять, і час, який вони можуть відводити на підготовку до занять залежно від наявності родини, необхідності додаткових заробітків, наявно­сті вдома навчальної та художньої літератури тощо.

Розпочинаючи навчання студентів і вперше заходячи в нову аудиторію, викладач уже повинен мати деяке уявлення про учнів групи, у якій він буде проводити заняття. Так, учні з робочих родин відрізняються, як правило, вузьким кругозором, недостатньо високим рівнем розвитку мовлення, невисокою ерудицією. При цьому можливі ситуації, коли більшість учнів підробляють і не мають можливості повноцінно вчитися. Усі ці чинники необхідно обов'язково враховувати під час вибору технологій навчання.

Важливе значення має і досвід навчання з дисциплін гума­нітарного, фундаментального, соціально-економічного циклів, а також сформовані прийоми навчальної роботи, навички само­освіти. Названі показники можна одержати хоча б із результатів складання студентами екзаменів із попередніх курсів. Ці характе­ристики надзвичайно важливі саме на попередньому етапі аналізу початкових вимог. Аналіз базової характеристики особистості цим не обмежується. Для вибору способів навчання з урахуванням наявних умов слід визначити й інші параметри базової характеристики особистості.

До них належать такі параметри:

• емоційне ставлення до курсу, предмета, викладача;

• базові знання;

• психологічні характеристики учнів і групи в цілому.

Ці характеристики визначаються не на самому уроці безпосередньо, а протягом усього процесу навчання шляхом спостереження, аналізу й тестування.

Емоційне ставлення до навчання й психологічні характе­ристики визначаються переважно шляхом педагогічних спосте­режень. При цьому вдалим прийомом є проведення на класній годині тестування за методикою визначення професійної спря­мованості, унаслідок якого можна з'ясувати схильність того чи іншого учня до певного виду діяльності у сфері техніки, мистецтва, культури.

4.2.2. Аналіз базових знань і досвіду особистості

Аналіз базових знань і досвіду особистості має кілька аспе- к і ів діяльності викладача й проводиться як перед початком вивчення нового навчального курсу (вхідний контроль), так і перед вивченням кожної з тем (поточний контроль і корекція сформованих умінь).

Підґрунтям аналізу базових знань є вміння викладача виділяти погрібний навчальний матеріал шляхом аналізу міжтемних і між-предметних зв'язків, а також уміння розробляти засоби контролю, що дозволяють за невеликий проміжок часу (не більше ніж одна година перед вивченням розділу й до 10 хвилин перед вивченням невеликої теми) одержати повне уявлення про реальні вміння учнів, необхідні для засвоєння ними нового матеріалу.

Але діяльність викладача у вказаному напрямі цим не обме­жується, тому що під час одержання поганих результатів контролю слід визначити способи формування необхідних базових знань і вмінь за короткий термін, інакше вивчення нового матеріалу буде ускладненим і не дасть позитивних результатів.

Для здійснення наведеного вище процесу діяльності необхідно володіти інформацією стосовно міжтемних зв'язків і способів їхньої реалізації. Поняття «зв'язок у навчанні» дає можливість зібрати воєдино всі елементи навчального процесу.

Міжтемні зв'язки - це ті зв'язки, що існують між окремими темами однієї або різних дисциплін. Метою їхнього визначення є:

- надання можливості учням визначити й простежити причинно-наслідкові зв'язки явищ та закономірностей об'єктивного світу;

- створення в учнів єдиної системи знань;

- забезпечення зв'язку між дисциплінами та темами, визна­чення найбільш раціональної послідовності вивчення матеріалу;

- виключення дублювання на одному рівні;

- формування вмінь комплексного використання знань і навичок, отриманих під час вивчення різних дисциплін;

- забезпечення єдиного підходу до навчання при викладанні професійних дисциплін.

Зв'язки в навчанні можна поділити на суб'єктивні й об'єк­тивні. Об'єктивний аспект зв'язку виявляється в змісті освіти, у трактуванні понять, законів і термінології, а суб'єктивний - в організації навчального процесу й методах викладання.

Під час класифікації суб'єктивних зв'язків на першому плані перебуває учень як суб'єкт навчання. Суб'єктивні зв'язки - це ті зв'язки, що залежать від особистості викладача й здібностей учнів. Класифікація міжтемних зв'язків наведена в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 Класифікація міжтемних зв'язків у навчанні

За об'єктивною ознакою		За суб'єктивною ознакою
За послідовністю вивчення	За змістом
попередні; супутні; перспективні	за використанням знань різних предметів; за єдністю трактувань знань і понять; за способом добору навчального матеріалу	за комплекс-ним використан-ням знань і вмінь; за методами й спосо­бами вик-ладання; за єдністю форм і методів контролю

Розглянемо коротко характеристику кожного з наведених видів зв'язків у навчанні, приділяючи особливу увагу способам їх реалізації в навчальному процесі.

За послідовністю вивчення зв'язку припускають узгодження в часі викладання різних програм навчальних курсів. Це можна реалізувати під час складання навчального плану, а також завдань, у яких міститься навчальний матеріал різних дисциплін.

Під час реалізації попередніх зв'язків у пам'яті учнів з'явля­ється раніше вивчений матеріал. Цей спосіб реалізації формує базові знання й характеризується тим, що учень мусить повто­рювати вивчений раніше матеріал.

Супутні зв'язки виявляються під час вивчення тієї самої теми в суміжних дисциплінах. Ці зв'язки реалізуються шляхом виконання суміжних завдань і відповідним чином організованого навчального процесу. Так, вивчаючи у фізиці, електротехніці й електро- матеріалознавстві питання, пов'язані з якістю магнітних матеріалів, можна об'єднати теми, що розкривають загальні положення фізики, фізичну сутність явищ в електротехніці, їхню реалізацію під час шікористання електронних матеріалів у матеріалознавстві. Аналогічно в коледжі, вивчаючи методи розрахунку параметрів електроустаткування (струмів короткого замикання), слід звернути увагу на те, що всі отримані параметри використовуються під час вибору устаткування. Бажано ці матеріали вивчати в одному семестрі для того, щоби виконати комплексні завдання (розрахунок струмів короткого замикання й вибір устаткування).

Перспективні зв'язки виявляються у відображенні змісту навчального матеріалу в майбутній діяльності фахівця.

Зв'язки за змістом виявляються у використанні знань однієї дисципліни для вирішення проблем іншої. Можливі різні способи реалізації таких зв'язків. Вони можуть бути продемонстровані на прикладі використання знань фізики, хімії, математики під час вивчення електротехніки. Відомо, що для вивчення електротехніки і математики необхідно засвоїти диференціальні рівняння, векторну алгебру, функціональні залежності, аналітичні способи побудови функцій, диференціальне й інтегральне числення тощо.

Головним способом реалізації міжтемних зв'язків є дотримання єдності в трактуваннях термінології. Викладачам, що читають суміжні дисципліни, слід погоджувати між собою формулювання, визначення, умовні позначки величин, а також користуватися ДЕСТами.

Для реалізації зв'язків за вибором навчального матеріалу викладач, розглядаючи однакові теми, мусить дотримуватися єдиних підходів при складанні плану уроків, тексту й опорного конспекту. Це сприяє формуванню в учнів єдиного уявлення про об'єкти вивчення й усуває плутанину в розумінні матеріалу.

Аналогічно виявляються зв'язки при комплексному викорис­танні знань, які реалізуються шляхом використання в нав­чальному процесі комплексних завдань за матеріалом окремих уроків. Зв'язки за комплексним використанням умінь перед­бачають таку діяльність учнів при вивченні різних дисциплін навчального плану, що забезпечить формування логічного мислення, а також уміння правильно будувати відповідь, робити висновки, узагальнювати, конспектувати, систематизувати тощо. Одночасно формуються і практичні вміння користуватися вимірювальними приладами й технічною літературою.

Реалізація зв'язків за єдністю методів викладання й контро­лю здійснюється шляхом застосування різними викладачами в різних дисциплінах тих самих методів викладання, що зале­жать у першу чергу від рівня знань і здібностей учнів. Це дозво­ляє найбільш продуктивно використовувати навчальний час, не витрачаючи його на формування вмінь користуватися під час контролю тестами, обчислювальною технікою.

Одним з основних способів реалізації більшості зв'язків є складання задач із міжгіредметним змістом [1]. Такі задачі можуть бути складені, наприклад, для курсів електротехніки й спецтехнології з використанням знань і вмінь, отриманих із фізи­ки, математики та хімії. Класифікація таких задач, способи їхнього конструювання й використання в навчальному процесі описані П. М. Новиковим у роботі «Задачі з міжпредметним змістом у середньому ПТУ». Автор зробив висновок про те, що ці задачі сприяють формуванню в учнів наукового світогляду шляхом уміння розглядати явища у взаємозалежності, що є вимогою діалектичного методу. За цих умов глибше й повніше розкри­вається обсяг і зміст відповідних понять основних і суміжних предметів, учні краще розуміють необхідність комплексного застосування знань із різних дисциплін для практичної діяльності.

На рис. 4.2 наведені елементи діяльності викладача під час аналізу базових умінь учнів. Продуктом цієї діяльності є розроблена на під­ставі аналізу система визначення й вирівнювання початкових вимог до необхідного рівня, представлена у вигляді карти міжтемних зв'язків. У ній перелічуються базовий матеріал і засоби його реалізації, засоби й методи організації та здійснення вхідного контролю, які мусять охоплювати всі необхідні базові знання й уміння, критерії їхньої оцінки, а також засоби формування базового матеріалу.

Як уже відзначалося, способи формування базового матеріалу реалізують міжтемні зв'язки. До цих способів висуваються вимо­ги повного охоплення базового матеріалу й швидкості його засвоєння. Відповідно до цього формування базового матеріалу має здійснюватися шляхом швидкого й чіткого відтворення необ­хідної інформації з метою її відновлення в пам'яті учнів. Для цього викладачеві необхідно попередньо подати певну інформацію у вигляді опорного конспекту або логічної структури.

Рис. 4.2. Структура діяльності з аналізу базових умінь

Іншим способом формування базового матеріалу є включення іюго в орієнтовну основу діяльності під час викладу нового мате­ріалу. У цьому разі текст викладу слід будувати з урахуванням базового матеріалу, доповнюючи деякі його розділи й підрозділи.

Третім, найбільш ефективним способом формування базо­вого матеріалу є розв'язання задач із міжпредметним змістом. Це сприяє узагальненню й систематизації знань із кількох предметів одночасно, досягненню єдності та взаємозв'язку, формуванню комплексних умінь. Продуктом діяльності з фор­мування базового матеріалу є умови задач з описом порядку їхнього використання в навчальному процесі.

Цей етап дидактичного проектування зручно виконувати, сповнюючи таблиці. Приклад таблиць, у тому числі й запов­нених, для умови підготовки електриків наведені нижче.

Таблиця 4.2.

Найменування геми, розділу, підрозділу	Перелік базового матеріалу	Тип міжтемних зв'язків	Способи реалізації зв'язків

Аналіз міжтемних зв'язків і вибір базового матеріалу

Вибір способів формування базового матеріалу

Таблиця 4.3. Способи контролю базового матеріалу

Перелік базового матеріа-лу	Способи контролю	Засоби контролю	Критерії оцінювання
Елект-ри­чний струм	Відповіді на питання усно протягом 10 хвилин	Питання для контролю: -Що таке електричний струм? -Яким буває електричний струм? -У яких одиницях виміряється струм? -Що таке 1 ампер? -Як співвідносяться ампери із кА, мА?	В обговоренні беруть участь 80% учнів, з них 60% правильно відповідають на запитання
Розра-хунок рези­стора	Індивідуа-льне розв'язання всіма учнями в письмовій формі задач протягом 15 хвилин	Картка-завдання. Розрахувати дов­жину ніхромового дроту, намотаного у вигляді котушки, якщо при підклю­ченні котушки до джерела 12В у ній виникає струм 0,12А. Діаметр пере­тину дроту прийняти рівним 0,55мм, внутрішнім опором джерела можна знехтувати	Розв'язання.Критерії: 60% учнів правильно напишуть формули розрахунку, 40% зроблять розрахунки

Таблиця 4.4. Вибір способів формування базового матеріалу

Способи формування базового матеріалу	Засоби формування базового матеріалу
Пояснення поняття «електричний струм» протягом 15 хвилин із записами на дошці	План пояснення: Понятгя електричного струму; Види електричного струму; Способи одержання електричного струму (коротко); Одиниці виміру
Розв'язання разом з учнями задачі та пояснення в процесі її розв'язання	План розв'язання: Умови задачі; Основні формули розрахунку з поясненням сутності фізичних величин; Приклад розв'язання

Одним з основних способів формування базового матеріалу є повторення.

Повторення навчального матеріалу на занятті відбувається систематично, аби запобігти забуванню. Від того, наскільки правильно організоване повторення, залежить міцність та глибина знань. Доцільна методика повторення є однією з вирішальних умов підвищення ефективності навчального процесу. Повторення не завжди дає позитивні результати. ІЦоби мати ефект, воно мусить проводитися систематично на кожному занятті й у певній послідов­ності. Повторювати слід увесь вивчений раніше матеріал, але з різ­ним ступенем детальності й обов'язково з урахуванням нової ситуації. Повторюваний матеріал має бути базовим для того чи іншого уроку, теми, розділу. Те, що раніше, на думку викладача, було засвоєно добре, може повторюватися швидко, в оглядовому плані, а важкий матеріал, складні вміння треба повторювати ретельно й неодноразово, до повного засвоєння. Повторення може бути вступним, поточним і заключним.

Вступне повторення здійснюється на першому етапі заняття, перед вивченням нового матеріалу, й називається етапом форму­вання базового матеріалу. Воно, як правило, відбувається у формі короткої бесіди за всім базовим матеріалом. Його формування може здійснюватися як шляхом поточного повторення, так і в про­цесі пояснення нового матеріалу, коли для його розуміння необ­хідно залучити базові вміння, які в процесі вступного повторення нагадати не вдалося. Найчастіше до базового матеріалу належить ис тільки той матеріал, який учні засвоїли у професійному нав­чальному закладі, але й питання шкільної програми.

Формування базового матеріалу підпорядковується певній закономірності, відповідно до якої учні із задоволенням розповідають і переказують тс, що пам'ятають. Це настроює на позитивний лад і, зрештою, активізує пізнавальну діяльність. При цьому те, що забуто, слід також пригадати. Таким чином, повторення постійно тренує пам'ять та запобігає забуванню.

Повторення має відповідати наступним вимогам.

1. Базовий (повторюваний) навчальний матеріал мусить відтво­рюватися не завжди в тому порядку, у якому він вивчався. Логіка иідтворення матеріалу зумовлюється його значенням і подальшою навчальною діяльністю, ступенем його складності в процесі ово­лодіння внутрішньопредметними й міжпредметними зв'язками.

2. Повторення слід проводити на базі нового технічного мате­ріалу. Так, якщо під час пояснення був використаний один тип або марка електродвигуна, то, повторюючи, необхідно використо­вувати інший його тип або марку. Технічний матеріал для повто­рення бажано накопичувати в кабінеті, використовувати наочне устаткування, збирати виставкові проспекти про нову техніку.

3. У процесі повторення учні повинні отримувати нову інформацію стосовно об'єктів, які вивчають. Новий матеріал викладається шляхом ознайомлення зі зразками деталей, у про­цесі зіставлення досліджуваних пристроїв з уже відомими, під час аналізу різних схем.

4. Необхідно використовувати творчі питання, пошук відповідей на які вимагає нестандартного підходу. Поряд із ними слід ставити запитання на повторення основних визначень, законів, формул.

5. Потрібно широко використовувати таблиці, графіки, схеми, технологічні карти.

На вибір способів навчання впливають не лише базові знан­ня й демографічні характеристики, але й психологічні та емо­ційні характеристики учнів і групи в цілому. До них належать як показники окремих особистостей (здатність до навчання, особливості пам'яті, тип мислення, рівень розвитку мовлення), так і характеристики навчальної групи. Звернемося до цих характеристик та способів їх визначення.