Завдання 2

Визначити оперативні цілі навчання із заданої теми, описати їх у вигляді переліку формованих професійних дій та еталонів цих дій, заповнивши відповідну таблицю.

Перелік дій	Еталони
	Умови	Результат	Критерій оцінки
1 рівень
2 рівень
3 рівень
4 рівень

Завдання З

Пригадайте з курсів психології та педагогіки основні способи опису структури особистості.

Розділ 4. Методика аналізу й діагностики стану навчального процесу Базові знання

Поняття: особистість, структура особистості, пам'ять, мис­лення, тип мислення, образне, логічне, предметне мислення, темперамент, типи темпераменту особистості.

Уміння: визначення цілей навчання, формування змісту осві­ти, визначення програми навчання професійних практичних і теоретичних дисциплін, визначення логіко-дидактичного змісту навчального матеріалу.

Цільова настанова

У процесі вивчення навчального матеріалу формуються такі вміння:

• відтворювати інформацію про цілі, завдання, особливості, засоби та способи виконання дій щодо аналізу умов навчання;

• аналізувати матеріально-технічну й дидактичну бази нав­чального закладу за заданою дисципліною щодо їх викорис­тання в навчальному процесі;

• визначати способи аналізу початкових умов під час вивчення конкретної теми;

• визначати способи формування й упровадження базового матеріалу в навчальний процес;

• визначати способи використання наявного устаткування в навчальному процесі;

• проектувати системи формування базового матеріалу для заданих умов;

• розробляти методики застосування устаткування і ТЗН в навчальному процесі;

• проектувати технічні й дидактичні засоби навчання.

План

1. Загальна характеристика етапу аналізу стану нав­чального процесу.

2. Методика аналізу організаційно-педагогічних характе­ристик учнів.

3. Методика аналізу психологічних характеристик учнів і навчальної групи.

4.1. Загальна характеристика етапу аналізу стану навчального процесу

Аналіз і діагностика стану навчання є одним з станів проек­тування управління навчальним процесом. Необхідність його проведення пов'язана з тим, що управління будь-якою систе­мою, у тому числі й педагогічною, залежить від умов, у яких вона функціонує. Технологія організації та здійснення процесу навчання фахівця в конкретному навчальному закладі багато в чому залежить від умов його роботи.

Етап дидактичного проектування є проміжним між етапами вибору мети навчання й проектуванням технологій навчання.

Організаційно-педагогічні умови навчального закладу містять низку аспектів, таких як система організації роботи навчального закладу, матеріально-технічна база, технічне й дидактичне осна­щення кабінетів.

Крім того, одним із найважливіших чинників, що визначає технологію навчання учнів із певної дисципліни, теми або розділу, є характеристика здібностей, рівня базових знань і вмінь учнів.

Іншими словами, застосування того чи іншого способу впли­ву на учнів із метою одержання необхідного результату можливе лише у разі наявності відповідної кваліфікації педагога, технічних і дидактичних засобів, а також певного рівня підго­товки учнів, пов'язаного з їхньою здатністю засвоювати навчаль­ний матеріал запропонованим способом, із наявністю достатніх для цього базових умінь.

Із викладеного вище зрозуміло, що поняття «умови навчання» або «стан навчального процесу» мають два аспекти, які охоплю­ють матеріально-технічні й дидактичні норми організації навчального процесу (засоби навчання), базові знання учнів, психо­фізіологічні характеристики навчальної групи (початкові вимоги). Кожен із цих аспектів потребує особливої уваги і впливає на добір оптимальних технологій навчання. Таким чином, процес діяльності щодо аналізу й діагностики стану навчального процесу має два напрями: аналіз початкових вимог та аналіз засобів навчання.

Початкові вимоги розуміємо як характеристику учнів, їхні базові знання й досвід, емоційне ставлення до навчального про­цесу, соціодемографічні та психологічні характеристики.

Засоби навчання розуміємо як технічні й дидактичні засоби, що дозволяють оптимізувати процес навчання.

Як можна побачити з рис. 4.1, етап аналізу стану навчального процесу тісно пов'язаний як з метою навчання, так і з розробленням технологій навчання. Слід наголосити на гнучкості проектованої системи, тобто її здатності використовувати різні технології стосовно різних умов навчання або, навпаки, розробляти ті техно­логії, які забезпечать необхідний результат у заданих умовах. Із позицій технологічного підходу до навчання запрограмований результат має бути досягнутий будь-якими способами, незалежно від того, у якому навчальному закладі учень здобуває професію. В остаточному підсумку сформовані професійні вміння (професійна компетентність) мусять відповідати вимогам, закладеним у держав­ному стандарті освіти (освітньо-кваліфікаційній характеристиці).

Рис. 4.1. Аналіз і діагностика стану навчального процесу

У різних навчальних закладах процес навчання при цьому може бути неоднаковим як з погляду засобів навчання, так і з погляду якостей і рис особистості абітурієнтів. Засоби навчання істотно впливають на вибір тих або інших способів навчання. Початкові ж вимоги можна змінювати, доводячи їх до необхідних, для того щоб врешті-решт досягги необхідного результату навчання.

У психолого-педагогічній підготовці інженера-педагога питання аналізу, удосконалення й вибору технічних засобів навчання розглядаються в окремому курсі «Технічні засоби навчання». У курсі «Методика професійного навчання», змісту якого присвячено цей підручник, розглядаються тільки питан­ня, пов'язані з аналізом початкових умов.

Розглянемо загальну характеристику діяльності щодо аналізу початкових вимог.

Початкові вимоги до учнів охоплюють ті мінімальні профе­сійні вміння й здібності, якими мусить володіти учень до освоєння програми навчання. Перший етап аналізу початкових вимог здійснюється під час організації та проведення вступних іспитів і співбесід, а також під час тестування на професійну спрямованість і придатність абітурієнтів.

На жаль, на сьогодні вступні іспити й співбесіди в профе­сійних навчальних закладах малоефективні. Найчастіше вступ­ні іспити й тестування мають суб'єктивний характер, тому що конкурсу в більшості сучасних професійно-технічних закладів (ПТЗ) немає. Адміністрація і приймальна комісія, формально провівши співбесіду, зараховують усіх бажаючих.

У вищих навчальних закладах ця сфера діяльності теж недоско­нала й не позбавлена суб'єктивності. Цьому сприяє й усе більше поширення тенденції платного навчання, відповідно до якого навчається той, хто в змозі заплатити. Але в будь-якому разі резуль­тат навчання мусить відповідати вимогам державних стандартів.

Виходячи з цього, викладач зобов'язаний не тільки навчити учнів професії, але й ліквідувати прогалини, що залишилися після попередніх етапів навчання. Іншими словами, аналізуючи умови навчання, викладач має визначити ті способи корекції початкових умов, які дозволили б усунути недоліки в навчанні або сформувати відсутні в учнів базові знання.

Метою цієї діяльності є встановлення початкових вимог і співвіднесення їх із реальним рівнем базових знань учнів. От­же, завдання викладача - привести у відповідність початкові вимоги і реальні умови навчання.

Предметом діяльності в такому разі є базова характеристика особистості, що охоплює різні характеристики, основні з яких перераховані нижче.

1. Соціодемографічні характеристики:

- місце проживання;

• стать, вік;

• фінансово-економічне становище родини.

2. Емоційне ставлення до навчального курсу та майбутньої професії учня:

• професійна спрямованість (схильність до певних типів професій);

• мотивація навчальної діяльності (ставлення до навчаль­ного курсу, дисципліни, професії).

3. Базові знання й досвід:

• кругозір та ерудиція;

- досвід навчання, що охоплює загальні теоретичні та практичні вміння в різних галузях знань (гуманітарній, філософській, історич­ній, фундаментальній тощо), прийоми навчальної роботи, самоосвіти, навички, якими володіють учні;

• базові вміння, необхідні для освоєння теми, розділу, дис­ципліни, професії.

4. Психологічні характеристики окремих учнів і навчальної групи в цілому:

• здатність до навчання (лабільність мислення);

- особливості пам'яті;

- тип мислення;

• рівень розвитку мовлення.

Для навчальної групи в цілому: згуртованість, наявність лідера тощо.

Усі наведені характеристики є предметом діяльності під час аналізу початкових вимог. Розглянемо послідовно методику проведення аналізу кожної з цих характеристик, об'єднавши їх умовно у дві підгрупи: організаційно-педагогічну (соціодемо- графічні характеристики, базові знання й досвід) і психологічну (емоційне ставлення до предмета, психологічні характеристики).