3.4. Загальна характеристика рівнів засвоєння навчального матеріалу

У педагогічній літературі, як правило, наводяться чотири рівні засвоєння, які характеризують критерії навченості й виз­начають етапи пізнавальної діяльності, охоплюючи всі пред­ставлені у наведених вище підходах операції.

Так, на першому рівні учень не тільки сприймає інформацію, але й формує загальне уявлення про об'єкт діяльності, виявляє пізнавальний інтерес. Цей рівень відзначається вирішенням певного класу завдань.

Другий рівень, за В. П. Беспальком, характеризує «алгорит­мічну діяльність по пам'яті», або здатність відтворювати й використовувати наявну інформацію для вирішення нестандартних завдань за заданим алгоритмом.

Третій рівень характеризує етап «продуктивної дії». На цьому рівні орієнтовна основа діяльності засвоєна таким чином, що сформовані дії ідеалізуються й учень здатен виконати їх подумки. Учні вирішують нестандартні завдання відповідно до конкрет­них ситуацій та об'єктів. Перехід до етапу розумової діяльності активізує творче мислення, однією зі складових якого є вміння вирішувати конструкторські завдання, унаслідок чого форму­ються нові знання й учень робить «відкриття для себе». Це озна­чає, що, не відкриваючи нічого нового для суспільства, учень відкриває нове для себе (робить особисте відкриття), а це є надзвичайно важливим для процесу навчання й пізнання.

Четвертий рівень характеризує продуктивну дію, ви­конувану шляхом самостійного конструювання нової орієн­товної основи діяльності. На цьому етапі здобувається нова інформація, отже, він характеризує дослідницьку діяльність.

Загальна характеристика рівнів стосовно професійної діяльності електроенергетика наведена в табл. 3.6.

Як видно з таблиці, у кожному з наведених рівнів є низка дій у когнітивній, афектній і психомоторній сферах. На першому рівні формуються мотиви й спрямованість діяльності, що визначає подальшу поведінку учнів у процесі навчання, відбувається усвідомлення мсти дій, прагнення її досягти.

Другий рівень характеризується розумовими діями, пов'яза­ними з розумінням, усвідомленням, формуванням основних понять. Надзвичайно важливим у цьому випадку є процес запам'ятовування, який реалізується у відтворенні навчального матеріалу й спричиняє мнемічні дії, стаючи наскрізною лінією структури досвіду особистості.. Подекуди для чіткості постанов­ки мети й виявлення способів її досягнення слід спеціально виділяти навчальний матеріал, необхідний для запам'ятовування в процесі навчання. Цс пов'язано з тим, що професійні дії фор­муються тільки тоді, коли учень легко відтворює інформацію, для чого йому потрібно запам'ятати особливо важливі поло­ження, символи й позначення.

Таблиця 3.6. Огляд рівнів засвоєння

№	Загальна характеристика рівня	У когнітивній сфері	В афективній сфері	Уточнена характеристика дій стосовно професійної підготовки електроенергетика
1	Наявність загального уявлення і матеріалі­зованих дій	Упізнання об'єктів у ряді інших, порівняння властивостей об'єктів, відмінність правильного від неправильного. У межах заданих цілей, алгоритмів і результатів робиться висновок про їхню сумісність	Усвідомлення мети діяльності, наявність професійної спрямовано-сті й інтересу	Визначення відповідності основних висловлювань тому чи іншому закону. Упізнавання в схемах і натурних зразках основних елементів технічних пристроїв, визначення їхнього місця й призначення. Характеристика основного устатку­вання за маркуванням і довідниками. Аналіз схем і пристроїв за готовими малюнками і на моделях. Визначення цілей і завдань різних видів професійної діяльності
2	Виконання репродук-тивної діяльності у мовленнє-вій формі та використання інформації для рішення нестан­дартних завдань; алгоритмі-чна діяльність «по пам'яті»	Інтерпретація й перетво­рення різного навчаль­ного матеріалу (словес­ного, схематичного, графічного). Усвідомлення взаємозв'язків між досліджуваними процесами та явищами. Переказ і відтворення навчального матеріалу	Пригадуван-ня конкретних фактів, методів і процедур. Відтворення використо-вуваних термінів, основних понять, правил і принципів	Формулювання основних понять, законів, правил. Пояснення сутності технологічних процесів, пристроїв, принципів роботи їхніх схем. Зображення й збирання схем за кресленнями. Визначення параметрів найпростіших пристроїв за заданим алгоритмом. Зображення різних схем і пояснення їхньої роботи. Побудова векторних діаграм і графіків. Розрахунок параметрів за заданими алгоритмами
3	Виконання продуктив-ної діяльності в розумовій і матеріальній формі	У загальнення, система­тизація, конкретизація, алгоритмізація навчального матеріалу, зіставлення різних варіантів дій і вибір оптимального. Викори­стання понять і принципів у нових ситуаціях. Застосування законів і теорій для рішення конкретних завдань. Демонстрація правильного застосування.	Побудова власних планів, поява власної точки зору, виникнення потреби в діяльності	Порівняння схем за різними ознаками, перехід від одного різновиду зображень до іншого. Зіставлення різних характеристик, пристроїв, способів монтажу, ремонту. Аналіз причин виникнення різних режимів та оцінка стану. Проведення діагностики й вибір оптимальних способів монтажу та ремонту устаткування. Аналіз кон­струкцій на предмет удоско­налення. Прийняття конкретних рішень у межах електро­енергетичного об'єкта, їх пояснення
4	Виконання елементів дослідниць-кої діяльності	Вибір альтернативного варіанта шляхом зіставлення. Оцінка логіки побудови навчального матеріалу. Рішення нестандартних завдань; оцінка мети й отриманого результату та продукту з вибором шляхів удосконал.	Поява самовизна-чення, самостійності, ініціативи в діяльності	Дослідження станів, режимів, конструкцій електроенергетичних об'єктів, явищ розбіжностей, пошук оптимальних шляхів усунення розбіжностей

За визначенням психологів, запам'ятовування як одна з розу­мових операцій має три етапи: первинне враження, потокове запам'ятовування й закріплення.

Первинне враження відіграє провідну роль у процесі піз­нання. Цс доведено психологами на різних прикладах. У період навчання вкрай важливо використовувати це положення шля­хом постійної перевірки правильності формулювання дій та їхньої орієнтовної основи, тому що переучування є надзви­чайно складним процесом. При цьому слід враховувати особливості пам'яті, пов'язані з вибірковістю, оперативністю, співвідношенням продуктивності механічного й логічного запам'ятовування.

Під час постановки мети викладачеві слід чітко визначити, що необхідно запам'ятати учням. Наприклад, у курсі електро­техніки не треба запам'ятовувати фізичної сутності, конструк­ції, принципів дії, алгоритмів, тоді як математичні вирази, формулювання, позначення елементів і пристроїв вимагають чіткого відтворення по пам'яті, і запам'ятовуванню необхідно приділити особливу увагу. Так, під час вивчення теми «Прості ланцюги постійного струму» слід запам'ятати формули розрахунку опорів для різних способів поєднання елементів (паралельне і послідовне), а також співвідношення параметрів у заданих ланцюгах, що є особливо важливим для подальших розрахунків електричних ланцюгів будь-якої складності й вима­гає постійного використання в розв'язанні багатьох задач.

На третьому рівні формуються елементи творчого мислення шляхом аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, конкре­тизації. Сукупність цих розумових операцій в остаточному підсумку зумовлює формування творчого мислення та його образних, наочних практичних компонентів, що вкрай необхідно фахівцеві для розв'язання комплексу технічних задач.

Головна увага на цьому етапі приділяється саме вмінням розв'язувати задачі. Розумові дії за відповідних умов набувають творчого характеру й стають базою для формування на четвертому рівні науково-дослідної діяльності, що формує вміння самостійно одержати нову інформацію. Описані характеристики й цілі охоплюють усі види дій, що беруть участь у формуванні особистості, її навчанні, вихованні та розвитку. З огляду на триєдність і взаємозв'язок усіх процесів навчання особистості такс уявлення мети реалізує комплексний підхід до її визначення.

Для навчання робітників та службовців у системі профе­сійної освіти характерним є формування перших трьох рівнів. При цьому викладач, проектуючи процес навчання, має чітко орієнтуватися на закономірності засвоєння. Вони полягають у тому, що пізнавальна діяльність набуває розумової форми, проходячи крізь низку окремих етапів. Таким чином, визна­чаючи мету, слід чітко окреслювати її у формі дій, характерних для кожного з етапів засвоєння.

Однак самого лише опису дій недостатньо, тому що самі дії, як уже підкреслювалося раніше, мають свої специфічні характеристики, результат і продукт.

Розглянемо докладні характеристики результату, що є приро­щенням досвіду особистості або тим зрушенням у розвитку, який учень повинен продемонструвати після навчання. Результат доцільно подати в кінцевій формі, у вигляді деяких конкретних еталонів діяльності.

Такі еталони з урахуванням усіх запропонованих вище підходів можна уявити у формі трикомпонентної структури:

• характеристика зовнішніх умов;

• очікувані результати або дії, що спостерігаються;

• критерії оцінки сформованості дії.

Причому всі ці еталони слід визначати стосовно кожного з поданих вище рівнів засвоєння, описаних у формі переліку професійних дій, що формуються. Приклад такого уявлення мети наведений у табл. 3.7

У практичному навчанні основними характеристиками мети є дії й такі їхні показники, як точність, швидкість виконання, гнучкість, стійкість, міцність. Надзвичайно важливу роль віді­грає мета формування навичок (рухових, сенсорних та ін.). У цьому разі процес досягнення цілей під час переходу від одного етапу до іншого також здійснюється повільно.

Таблиця 3.7. Еталони дій

Перелік дій	Еталони
	Умови	Результат	Критерій оцінки
І рівень Розпізнавання схем різними способа-ми, поєднання еле-ментів. Усвідом-лення важливості розрахунків для подальшого розв'язання задач із розрахунку різних ланцюгів	Уявлення про основні характе-ристики електри-чного ланцюга (струм, потуж-ність, напруга, опір); про різні способи поєднан-ня елементів	Виділити з наявних схем різні способи поєднання елемен-тів	Правильність визначення - 70%
ІІ рівень Усне відтворення й запис основних співвідношень між параметрами електричного ланцюга різним способом поєднан-ня елементів. Пояснення сутно-сті процесів, що відбуваються, збирання й розби-рання схем. Визна-чення параметрів найпростіших ланцюгів	Здатність по пам'яті записува-ти основні співвідношення (формули розра-хунку опору, потужності лан-цюга)	За заданою схемою й нанесеними на ній значеннями струму, напруги визначити правильність наве-деного значення. Визначити, як поєднані споживачі за різних значень зданих параметрів ланцюга. Зібрати схему за заданим графічним зобра-женням. Визначити в найпростішій схемі необхідні параметри за вихідними даними	Із 3-х схем допу-скається одне неправильне рішення. Помилок під час збирання не має бути. У розрахунку допускається 30% помилок
ІІІ рівень Зіставлення різних схем, добір оптималь­них способів поєднан­ня споживачів. Конкретизація наявних умінь стосовно реальних ситуацій	Вільне оперуван-ня методами роз-рахунку парамет-рів у ланцюгах із різним способом поєднання елементів	З'ясувати, які зі схем слід вибрати для визначення проводки в квартирі, якою має бути напруга дільника напруг для розширення межі вимірів певної величини. Визначи-ти параметри лан-цюга зі змішаним поєднанням елементів	Один спосіб рішення протягом години; 50% рішень за допо­могою викладача