3.3. Методика конкретизації цілей навчання з окремих тем і розділів

Після постановки тактичної мети навчання дисципліни слід перейти до формулювання оперативної мети навчання з окре­мих тем. При цьому особливе значення має спосіб опису цих цілей.

Технологія перекладу мети на мову дії склалася у 50-60-х роках XX ст. у світлі біхевіористичного вчення, згідно з яким цілі навчання уявляються через набір дій, за якими спосте­рігають. Це дозволяє побудувати навчання у вигляді формо­ваних дій і чітко оцінювати й контролювати порядок досяг­нення мети. Слід також зазначити, що внутрішні процеси, які відбуваються у свідомості учнів і відбивають афектні цілі, не завжди чітко можна описати. Це робить картину не зовсім виразною й викликає певні труднощі під час визначення мети. Але разом із тим представлена конструкція мети через дії значно полегшує роботу викладача й демонструє основні поло­ження технології навчання - перетворення навчання на єдиний технологічний процес, спрямований на вирішення поставлених завдань. У разі такого підходу мета навчання з теми, розділу або дисципліни зводиться до опису дій, що мають свої хара­ктеристики. Ці характеристики у межах діяльнісного підходу визначаються як рівень засвоєння дій - ступінь сформованості дії, який характеризується досягнутими в навчанні показни­ками за всіма можливими параметрами дій.

Як зазначає І. І. Ільясов, ці параметри можуть бути первин- іїими або похідними. До первинних належать такі параметри: форма дій, ступінь усвідомлення операцій, повнота операцій (усвідомлюваних або неусвідомлюваних) щодо продукту дії та їх диференційованість, узагальненість дії.

Первинні прості параметри, поєднуючись у різних сполучен­нях, утворюють такі складені параметри, як доцільність, дифе­ренційованість, можливість реалізації в мовленнєвій або мнеленнєвій формах, абстрактність, освоєність і т. ін. У сукуп­ності прості й узагальнені параметри визначають такі характе­ристики дії, як правильність, легкість, повнота виконання операції тощо. Усі зазначені характеристики мають градації, на підставі яких визначаються рівні оволодіння діями за їхніми параметрами.

Ці рівні мети є важливими для планування навчальних занять і для перевірки того, чи доходять викладачі й учні згоди у процесі навчання. Під час проведення досліджень були розроблені таксо­номії цілей - допоміжний засіб при формулюванні оперативних цілей навчання. Зупинимося більш докладно на понятті таксономії цілей.

Таксономія мети була розроблена групою американських дослідників, які були членами комітету з прийому іспитів у коледжі під керівництвом Б. Блума після Другої світової війни. Вони про­вели низку досліджень, спрямованих на визначення способів поста­новки цілей. У 1956 році вийшла друком перша частина «Таксо­номії», яка містила опис цілей у пізнавальній (когнітивній) сфері. Таксономію використовують під час планування навчання й оцінки його результатів, вона служить надійним інструментом під час експериментальної перевірки нових курсів, атестації навчальних закладів. У наступному десятилітті Д. Кратволем та іншими вчени­ми була створена друга частина «Таксономії» (в афектній галузі). Запропонована для розробки психомоторна сфера діяльності дотепер не реалізована. Розглянемо докладно спосіб визначення педагогічних цілей за допомогою таксономії Б. Блума.

Саме поняття таксономії (від грецького слова «Іахіз») запозичене з біології. Воно означає таку класифікацію й систе­матизацію об'єктів, яка побудована на підставі їхнього природ­ного взаємозв'язку та використовується для опису категорій, розташованих в ієрархічній послідовності.

Мету Б. Блум розумів як точне формулювання шляхів і спо­собів, під впливом яких у процесі навчання передбачається зміна мислення (когнітивна сфера), почуттів (афектна сфера) і дій (психомоторна сфера).

Когнітивна (пізнавальна) сфера охоплює цілі від запам'ято­вування й відтворення вивченого матеріалу до вирішення проблем, у ході якого необхідно переосмислювати наявні знання, будувати їх нові сполучення з попередньо вивченими методами й процедурами, включаючи створення нового. До заданих цілей належать стратегічні, тактичні й оперативні, описані за допомогою певних дієслів, що характеризують перелік професійних дій, які слід сформувати в результаті навчання.

По суті, це система виділення навчальних цілей відповідно до процесу засвоєння навчального матеріалу. У таблиці 3.3 подано опис цілей когнітивної сфери, схарактеризованих через діяльність учня.

Таблиця 3.3. Опис цілей у когнітіншій сфері через діяльність учня

Категорії та їхня характеристика	Дії учня
Упізнавання. Запам'ятовування й відтво­рення вивченого матеріалу від конкретних фактів до цілісних теорій. Загальна риса категорії - пригадування відповідних иідомостей	відтворює вживані терміни, основні поняття, правила й принципи; пригадує конкретні факти; пам'ятає методи і процедури
Розуміння. Перетворення матеріалу з од­нії і форми на іншу, переклад його з однієї мови на іншу (інтерпретація, пояснення, короткий виклад), припущення про по­дальший хід подій, просте запам'я­товування	інтерпретує різний матеріал (словесний, схематичний, графічний); переказує та пояснює матеріал
Частосування. Використання вивченого матеріалу в конкретних умовах: засто­сування правил, методів, понять, законів, ісорій, принципів	використовує поняття й принципи в нових ситуаціях; застосовує закони й теорії для вирішення конкретних завдань; демонструє правильне застосування або процедури
Аналіз. Уміння розбити матеріал на складові так, щоби була зрозумілою його структура: вичленовування частин цілого, ниявлення взаємозв'язків, усвідомлення принципів організації цілого	зіставлення; виділення головного, поділ на складові; вибір на основі зіставлення альтернативного варіанта
Синтез. Уміння комбінувати елементи, щоб одержати ціле, яке характеризується новизною	розроблення плану проведення розрахунків, лабораторної роботи, експерименту, методології дослідження; написання твору, доповіді, повідомлення
Оцінка. Уміння оцінювати значення того іібо іншого матеріалу для конкретних цілей на підставі чітких критеріїв	оцінка логіки побудови навчального матеріалу; рішення нестандартних завдань; оцінка мети й отриманого результату з вибором шляхів удосконалення

Афектна сфера (емоційно-ціннісна) містить цілі формування смоційно-особистісного ставлення до явищ навколишнього світу, починаючи від простого сприйняття, інтересу, готовності реагувати до засвоєння ціннісних орієнтирів і відношень, їх­нього активного вияву. До цієї сфери належать такі цілі, як формування інтересів і схильностей, переживання тих або ін­ших почуттів, формування ставлення, його усвідомлення й виявлення в діяльності. Опис цілей афсктної сфери через діяльність учня наведено в табл. 3.4.

Таблиця 3.4. Опис цілей афектної сфери через діяльність учня

Категорії та їхня харакгеристика	Дії учня
Сприйняття: усвідомлення, готовність, вибірковість, увага	Вияв свідомого бажання навчатися й інте­ресу до предмета
Реагування: підкорений відгук, добро­вільний відгук, задоволення від реагування	Виконання завдань, участь в обговоренні, висловлювання
Засвоєння ціннісних орієнтацій: прийняття ціннісних орієнтації, переконаність, при­хильність	Вияв стійкого бажання браги участь у діяльності, вивчення різних поглядів і вибір свого
Організація ціннісних орієнтацій: осмис­лене поєднання різних ціннісних орієнтацій, формування власних цінностей	Побудова власних планів, поява власної позиції, виникнення потреби в діяльності
Поширення ціннісних орієнтацій на діяль­ність: стійкі настанови на діяльність	Поява самовизначення, самостійності, ініціативності в діяльності

Слід мати на увазі, що когнітивні цілі можуть бути досягнені в ході уроку або серії уроків, тоді як афектні цілі, які мають осо- бистісний характер, не можуть бути досягнуті за такий короткий термін. Когнітивні цілі легше уявляти як зразки діяльності. Тому хоча таксономія афектних цілей і застосовується в педагогічній діагностиці, технологічні розробки ведуться, у першу чергу, для когнітивних цілей. Останні описують навчальну діяльність та об'єктивні результати цієї діяльності, які легко змінити й про­контролювати.

Опис результатів навчання через дії, за якими спостерігають, є лише виявом загальної мети або прикладами цих виявів. Тому, спираючись на таксономію Б. Блума, будь-яка конкретна мета є не абсолютною характеристикою бажаного результату, а його приблизним, максимально досяжним за різних можли­востей опису варіантом. Крім того, зважаючи на сказане, видається можливим розташувати цілі в ієрархічній послідов­ності - від простих до складних.

Таких же позицій дотримується професор А. Мелецинек, голова Європейського товариства інженерної педагогіки [40].

Наочно інтерпретація такого підходу подана в табл. 3.5. При цьому слід зазначити, що він дає тільки загальне уявлення про послідовність формування дій.

Для більш точного опису мети такі відомі поняття, як знан­ня, аналіз, оцінка, виражені іменниками, заміняють дієсловами. Крім того, задані поняття слід скомпонувати за певними група­ми (рівнями) засвоєння навчального матеріалу. Кожен із цих рівнів повинен мати певні характеристики: норми виконання дій, умови, параметри.

Таблиця 3.5. Розподіл цілей для окремих сфер таксономії

Найменування сфери	Ступінь	Зміст дій
Когнітивна	Ступінь 1	Знати
	Ступінь 2	Розуміти зміст
	Ступінь 3	Свідомо використовувати
	Ступінь 4	Аналізувати
	Ступінь 5	Синтезувати
	Ступінь 6	Оцінювати
Афектна	Ступінь 1	Сприймати
	Ступінь 2	Адекватно реагувати
	Ступінь 3	Оцінювати
	Ступінь 4	Організовувати
	Ступінь 5	Розподіляти за значущістю
Психомоторна	Ступінь 1	Імітація
	Ступінь 2	Маніпуляція
	Ступінь 3	Точність
	Ступінь 4	Поділ на рухи
	Ступінь 5	Природність