3.2. Методика постановки мети навчання окремих дисциплін технічного профілю

Програма професійної підготовки містить низку навчальних дисциплін, розділів і тем. Кожна дисципліна, у свою чергу, має свою мету, що є однією зі складових спрямовуючої (страте­гічної) мети навчання. Іншими словами, тактична («груба») мета є конкретизованими стратегічними (спрямовуючими) цілями.

Зазвичай ці цілі подаються у формі переліку професійних умінь, які слід сформувати у студентів під час вивчення певного курсу. Приклад такої конкретизації стратегічної мсти навчання студента зі спеціальності «електричні станції», мета навчання дисципліни «електрична частина станцій і підстанцій» подані нижче.

Цілі та завдання навчальної дисципліни «електричні станції й підстанції» полягають у тому, щоби сформувати у студента такі уміння:

• розрізняти й самостійно складати технологічні схеми різних видів електричних станцій, аналізувати призначення окремих елементів;

• чітко визначати режими роботи електроустановки, уміти встановлювати й підтримувати їх, грамотно та швидко ліквідувати можливі аварійні режими;

• розробляти головні й допоміжні схеми електричних станцій та підстанцій, обирати устаткування для них;

• компонувати устаткування розподільчих пристроїв різної напруги з метою його надійної та безпечної роботи.

Задана мета описує достатньо повно тільки одну з харак­теристик цілей навчання - перелік умінь, які потрібно формувати під час вивчення дисципліни. Навчальна ж дисципліна с однією іі складових змісту освіти, вона, як відзначалося вище, повинна не тільки формувати вміння, але й вирішувати всі завдання професійної освіти, які охоплюють і виховання, і розвиток особис­тості учня. Іншими словами, мета професійного навчання полягає у формуванні таких якостей особистості, які дають їй можливість виконувати професійну діяльність у певній сфері. Усе цс і слід враховувати, визначаючи тактичні цілі навчання дисципліни.

Ставлячи мету вивчення навчального курсу, викладач повинен чітко усвідомити, які саме характеристики особистості слід форму­вати, на які елементи структури особистості необхідно впливати. Фактично мета навчання дисципліни, або тактична мета навчання, є описом не тільки видів діяльності, що формуються в процесі вивчення, але й усіх тих характеристик особистості, які слід сформувати в процесі засвоєння заданої дисципліни.

Для того, щоб уявити технологію побудови тактичної мсти навчання окремих дисциплін професійної підготовки, слід докладніше зупинитися на понятті «структура особистості».

Структура особистості має статичну та динамічну характе­ристики. Основними компонентами статичної характеристики і досвід, типологічні властивості особистості, функціональні механізми психіки. Динаміка особистості включає діяльність, розвиток і поетапність розвитку провідних видів діяльності.

Ці компоненти структури особистості є узагальненими і і формуються в процесі всієї життєдіяльності та освіти особис­тості. При цьому кожному зі ступенів освіти властиве форму­вання певних її характеристик. Тому викладача спеціальних і загальнотехнічних дисциплін цікавить та структура особис­тості, яка спрямована на формування професійного досвіду, а також на розвиток функціональних механізмів психіки й типо­логічних властивостей особистості. Мри цьому мета досягається шляхом вирішення послідовних завдань на кожному уроці.

Викладачеві необхідно чітко усвідомити, які компоненти структури особистості формуються під час засвоєння його навчального курсу. При цьому слід враховувати, що в процесі освіти здійснюється формування особистості в цілому. Але цей процес має свої особливості, відповідно до яких цілі навчання можуть реалізовуватися з розривом у часі. Так, виховні цілі, пов'язані з формуванням досвіду особистості у сфері якостей, інваріантних предметній специфіці, не можуть безпосередньо формуватися на конкретному уроці. Для формування спрямо­ваності, комунікативних здібностей та інших якостей потрібен час. Це довгострокові цілі, які слід ставити до всього процесу навчання. Вони не повною мірою залежать від змісту навчаль­ного матеріалу, специфіки навчального предмета і не можуть бути сформовані тільки унаслідок навчання. Тому цей компо­нент структури особистості формується в межах виховної роботи безпосередньо й у процесі навчання на уроці опосередковано.

Для більш чіткого уявлення про продукт і предмет діяльності слід виділити у вигляді наочно-образних моделей характеристики структури особистості, які належать до предмета діяльності (базові характеристики особистості), і характеристики, які будуть отримані в результаті навчання. Останні і є продуктом діяльності під час постановки тактичних цілей навчання. У цьому разі вони описують продукт усього освітнього процесу.

Для опису базових якостей особистості варто прийняти, що учень приходить у професійний навчальний заклад, маючи вже певний досвід і сформовані якості, певні потреби й мотиви навчання.

Викладач мусить проаналізувати особистість учня і вста­новити способи її подальшого формування. При цьому мета навчання змальовує образ тієї особистості, яку необхідно в остаточному підсумку сформувати на певному етапі профе­сійної безперервної освіти.

У таблиці 3.2 подана узагальнена характеристика продукту навчального процесу та його предмета стосовно професійно- технічної або вищої технічної освіти. Предметом тут є випуск­ник системи загальної повної освіти, який потрапляє в систему професійної освіти (професійно-технічної або вищої).

Методику аналізу базових знань буде розглянуто в наступ­ному розділі. У цьому випадку для постановки мети важливим є опис продукту навчання, який і становить продукт діяльності щодо постановки мети навчання.

Таблиця 3.2. Узагальнений опис особистості в професійній освіті

Основні сторони особистості	Базова характеристика особистості (предмет)	Сформовані характеристики особистості (продукт)
Досвід особистості	Кругозір і ерудиція Професійна спрямованість: схиль­ність до певних типів професій. Загальнотеоретичні та загально-практичні уміння в різних галузях знань (гуманітарній, філософсь-кій, історичній, фундаментально-мате­матичній та ін.); прийоми навчаль­ної роботи, навич-ки самоосвіти. Інваріантні види діяльності: розумова; ціннісно-орієнтацій-на; трудова; комунікативна; естетична; фізична	Світогляд Професійна спрямованість: професійний інтерес, потреба, самовизначення. Професійна компетентність: наявність умінь виконувати всі необхідні види професійної діяль­ності, закладені в стандарті освіти: комунікативна готовність: здатність до ефективної комунікативної діяльності; економічна обізнаність; правова компетентність
Функціона-льні механізми психіки	Здатність навчатися: схильність до засвоєння нових знань і но­вих способів їхнього здобуван­ня, готовність до переходу на нові рівні розумового розвитку. Стиль мислення. Тип мислення. Характерис-тики пам'яті	Професійна пам 'ять Технічне мислення: єдність теоретичної та практичної діяльності; поняттєво-образне мислення; здатність оперативно вирішувати технічні завдання. Здатність до творчого підходу у вирішенні професійних завдань
Типологічні властивості особистості	Характер і темперамент	Здатність до саморегуляції та самоаналізу в різних умовах
Інші якості	Інтерес, активність, працездатність, ініціативність	Стійке усвідомлене позитивне ставлення до своя професії, праг­нення професійного удосконалення

У таблиці подано узагальнений опис цілей формування особистості у сфері професійної освіти. Він не дає повного уявлен­ня про мету навчання, а тільки називає ті елементи структури особистості, які слід ураховувати під час формулювання мсти.

Як видно з таблиці, усі необхідні професійні вміння, закла­дені в структурі особистості, охоплюють вимоги, що вису­ваються до сучасного фахівця в цілому. Опис кожного з компо­нентів структури особистості стосовно конкретної дисципліни і буде тактичною метою навчання, яку викладач прагне досягти протягом читання всього курсу.

При цьому професійна спрямованість охоплює усвідомлене бажання виконати якісно передбачувану професійну діяльність, інтерес до неї, розуміння важливості цієї діяльності у відпо­відній професійній сфері.

Професійна компетентність виражається у формі певного переліку професійних умінь, які обираються з функціональної структури діяльності майбутнього фахівця (методика складання такої структури діяльності наведена в розділі 2). Функціональна структура діяльності, як відзначалося, є переліком професійних умінь, необхідних фахівцеві для вирішення його професійних завдань. Саме ці уміння і визначають стратегічну мету навчання. Вони формуються поетапно, шляхом засвоєння різних дисциплін. В оперативній меті навчання конкретної дисципліни ці вміння відбиваються тільки частково, чим визначається трансформація стратегічної мети навчання в уміння учнів.

Комунікативна готовність виявляється в умінні пояснити сутність тих явищ і процесів, що є основою професійних умінь, а також у здатності описати майбутню діяльність, відстояти власну думку тощо.

Економічна обізнаність і правова компетентність виявля­ються в умінні визначити економічну доцільність того чи іншого явища, застосування приладу, устаткування, методів розрахунку тощо, а також у знанні правових питань, пов'язаних зі здійсненням певних виробничих процесів і явищ.

Під час постановки тактичної мети надзвичайно важливо виділити ті елементи технічного й творчого мислення, які необ­хідно формувати в процесі вивчення тієї чи іншої навчальної дисципліни, указати на обов'язкові вміння, обов'язкову інфор­мацію, яку слід запам'ятати для успішної професійної діяльності.

До мети навчання також слід віднести досвід, що диферен­ціюється за творчою ознакою, яка характеризується форму­ванням певних творчих умінь. Ці вміння мають власні характе­ристики, що відрізняють їх від репродуктивних умінь.

До розвивальної мети навчання також належить формування необхідних механізмів психіки: сприйняття, мислення, мовлення, пам'ять, психомоторні вміння. Ці елементи діяльності визна­чають сферу здібностей людини, які слід розвивати. Саме тому тактична мета передбачає розвиток певних здібностей.