2.6. Практичне навчання

Як уже відзначалося раніше, провідною метою практичної підготовки є формування вмінь продуктивної праці.

Продуктивну працю розуміємо як сукупність трудових дій робітника, за допомогою яких він впливає на предмети праці й керує роботою устаткування. Трудові дії можна класи­фікувати за різними ознаками.

1. За призначенням:

• планування - ознайомлення із завданням, вибір матеріалів, технологічних процесів, інструментів, приладів, виконання розрахунків, складання плану виконання роботи;

• підготовка - підготовка до роботи інструментів, матеріалів;

• здійснення - виконання різних операцій, керування устат­куванням, регулювання технологічного процесу, настроювання устаткування;

• контроль - перевірка й оцінка ходу технологічного процесу, власної діяльності робітника, роботи устаткування, якості продукції;

• обслуговування - догляд за устаткуванням, усунення непо­ладок, організація робочого місця.

  2. За одиницями трудової діяльності:

• операції - характеризуються застосуванням однотипних інструментів, приладів, способів праці;

• прийоми - частина операцій, що мають певні завершені трудові дії та певну технологічну мету;

• процес - завершений цикл трудових прийомів.

Виходячи з даної класифікації, можна встановити, що основ­ним змістом практичного навчання є формування сукупності умінь і навичок виконувати та регулювати трудові процеси, до яких належать операції, прийоми та дії, пов'язані з плану­ванням, підготовкою, здійсненням, контролем та обслуго­вуванням технічних систем і підсистем.

Згідно з цим для побудови змісту практичного навчання необхідно визначити характер трудових процесів, властивих певному виробництву, і структуру системи виробничого навчання. Підґрунтям аналізованої системи є принцип групу­вання складових частин змісту практичного навчання та визначення послідовності їх вивчення, що і становить програму виробничого навчання.

Основною сполучною ланкою між виробничим процесом і системою виробничого навчання є поняття «трудовий процес».

Практичне навчання, а точніше його зміст і форми організа­ції, залежить від характеру трудового процесу, який є базою обраної професії. При цьому тип трудового процесу залежить від:

- можливості вичленовування в трудовому процесі окремих його частин (операцій, прийомів, дій) з метою навчання;

• можливості групування різновидів окремих операцій, прийомів, дій, виділених комплексів у раціональній послідов­ності, враховуючи технологічну та дидактичну доцільність;

• повторюваності операцій у трудовому процесі.

Відповідно до цього всі трудові процеси класифікують

залежно від їхнього відношення до процесу навчання за трьома типами, характеристика яких наведена в габл. 2.15.

Після визначення типу трудового процесу, який є базою обраної професії, викладач конструює програму практичної підготовки. Для підготовки робітників цс буде програма виробничого навчання, яка визначається поняттям «система виробничого навчання».

Система виробничого навчання - це принципи групування складових частин, елементів змісту практичного навчання й послідовності їх вивчення. Вона обирається залежно від типу трудових процесів.

На сьогодні існує багато систем виробничого навчання, що сформувалися історично. Характеристика основних типів таких систем наведена в табл. 2.16.

Системи виробничого навчання формувалися поступово, у процесі розвитку виробництва. Кожна з них має свої переваги й недоліки, певні особливості, які дають можливість застосо­вувати їх у різних умовах. У таблиці подані, відповідно, «плюси» та «мінуси» деяких систем виробничого навчання.

Робимо акцент на тому, що неможливо створити універ­сальну систему практичного навчання для всіх професій, тому що трудові процеси різняться між собою й тісно пов'язані з особливостями змісту праці учасників трудового процесу. Кожного разу потрібно обрати таку систему практичного навчання, яка б була найбільш ефективною для підготовки саме цієї категорії фахівців, а далі розробити її структуру, роз­криваючи кожен із її елементів, і визначити їхній зв'язок із системою теоретичного навчання.

Операційна система передбачає виконання операцій і прийо­мів безпосередньо в майстерні.

Операційно-комплексна система охоплює виконання операцій, прості та складні комплексні роботи в майстерні, роботи на виробництві.

Предметно-технологічна система передбачає виконання найпростіших операцій, простих і складних комплексних робіт у майстернях, роботу на конкретному устаткуванні в майстер­нях і на виробництві.

Вибір системи виробничого навчання визначається типом трудових процесів. Обравши систему, необхідно визначити зміст робіт і порядок їх виконання для кожного з її організа­ційних елементів.

Іншими словами, програма практичного навчання скла­дається з таких етапів:

1. виділяють основні операції, прийоми та процеси викона­ння трудових дій;

2. визначають типи трудових процесів і дають їхні характе­ристики;

3. обирають систему виробничого навчання, виділяють її елементи й визначають структуру;

4. для кожного з елементів окреслюють зміст навчальної програми й порядок навчання.

Алгоритм складання програми професійної підготовки наведено на рис. 2.11.

У такий спосіб визначається діяльність викладача інженер­ного ВНЗ щодо конструювання змісту освіти. Її підсумком є характеристика діяльності фахівця, виражена у формі типових завдань діяльності. Такі типові завдання - перший рівень мети навчання.

На підставі цієї характеристики визначається зміст програми професійної підготовки. Ці програми також належать до першого рівня змісту освіти, який надалі розкривається в змісті окремих дисциплін, тем та уроків. Ієрархія змісту освіти може бути представлена у вигляді схеми (рис. 2.12).

Кожному рівню змісту освіти відповідає певний рівень мети навчання. Методику постановки цілей навчання буде розглянуто в наступних розділах. У цьому розділі розглянуто тільки два перші рівні змісту освіти. Третій рівень - це інформація, потрібна учням для засвоєння необхідних дій. Ця інформація повинна бути представлена у формі дидактичних матеріалів. Методика розроблення цих матеріалів залежить від мети навчання. Саме тому наступний розділ підручника присвячено методиці постановки мети навчання. Конструювання змісту навчання для третього рівня розглядається в четвертому розділі підручника.

Рис. 2.11. Алгоритм складання програми професійної підготовки