Тема 13. Вибори і виборчі системи

1. Поняття та типологія виборів

У сучасних демократичних державах основним способом утворення органів державної влади став інститут демократичних виборів. Вибори – демократичний спосіб формування та зміни персонального складу органів влади голосуванням.

У суспільстві вибори виконують низку функцій:

– вибори є важливим інструментом реалізації народного суверенітету;

– з допомогою виборів народ залучається до процесу управління державою;

– вибори є способом формування і вираження громадської думки;

– вибори є основним способом легітимації влади в демократичних державах;

– демократичні вибори сприяють послабленню соціальної напруги, досягненню суспільного консенсусу;

– вибори дають змогу громадянам здійснювати періодичний контроль за діяльністю влади;

– вибори є своєрідним фільтром, який відсіює непопулярних, некомпетентних політиків, сприяючи підвищенню рівня ефективності державного управління;

– через інститут виборів налагоджується зв'язок між народом і владою;

– вибори сприяють представленню інтересів різних суспільних груп;

– через вибори відбувається процес рекрутування політичної еліти.

Вибори можна класифікувати за різними критеріями:

1. За територіальною ознакою:

– загальнонаціональні (загальнодержавні) – проводяться на території всієї держави;

– місцеві (муніципальні) – вибори до органів місцевого самоврядування.

2. За часом проведення:

– чергові – проводяться в період завершення терміну повноважень виборного органу чи посади;

– позачергові (дострокові) – проводяться в разі дострокового припинення повноважень виборного органу чи посади;

– повторні – проводяться у випадку визнання виборів недійсними чи такими, що не відбулися;

– довибори – проводяться для заміщення посад, що з певних причин стали вакантними, для поповнення складу виборного органу за мажоритарної виборчої системи.

3. За об'єктом обрання:

– вибори до парламенту;

– вибори глави держави;

– вибори до органів місцевого самоврядування.

4. За правовими наслідками:

– дійсні – вибори, що проведені згідно з виборчим законодавством;

– недійсні – вибори, під час яких відбулися порушення, котрі вплинули на результати голосування.

2. Демократичні принципи виборів

Для того, щоб народ міг вільно обирати владу, здійснювати контроль за нею, у демократичних державах вибори повинні проходити з дотриманням певних демократичних принципів – засад, на основі яких здійснюються вибори і, відповідно до змісту яких, їх можна вважати реальним волевиявленням народу, формою прямого народовладдя.

Демократичні принципи виборів можна поділити на дві групи – базові та додаткові. Базові принципи виборів є загальновизнаними в усьому світі, відповідають міжнародним стандартам та ознакам демократичних політичних режимів. Вони мають бути обов'язково закріпленими на законодавчому рівні, є обов'язковими для всіх видів виборів. До базових демократичних принципів виборів належать:

1. Принцип загальних виборів – участь у виборах мають брати всі громадяни. В історії виборів у різних країнах у різний час встановлювалися виборчі цензи – сукупність умов, що обмежували право участі певних категорій громадян у виборах. Сюди можна віднести майновий, освітній, класовий, статевий, расовий, військовий цензи, ценз дієздатності, ценз осілості тощо. Внаслідок демократизації суспільного життя виборчі цензи трапляються все рідше, хоч деякі з них все ж залишаються актуальними.

2. Принцип рівних виборів – усі громадяни мають брати участь у виборах на рівних засадах. Це забезпечується наданням виборцям однакової кількості голосів, тобто кожний з виборців однаково впливає на результати виборів.

3. Принцип прямих виборів – обрання виборних органів і посад здійснюють безпосередньо виборці, а не певні органи чи делегати.

4. Принцип таємності голосування – контроль за волевиявленням виборців не допускається. Анонімність і таємність голосування призначені для того, аби забезпечити незалежність того, хто голосує, від наслідків його волевиявлення. Тому виборці голосують особисто, без присутності інших людей. Голосування за інших осіб не допускається.

5. Принцип вільних виборів – участь у виборах є добровільною справою громадян, ніхто не може примусити виборця до участі чи неучасті у виборах, а також перешкоджати його вільному волевиявленню.

Поряд із базовими демократичними принципами виборів, є додаткові принципи, які стосуються осіб чи політичних сил, що балотуються до виборних органів чи виборних посад. Серед додаткових демократичних принципів виборчого процесу можна виділити:

1. Принцип вільного і рівноправного висування кандидатів.

2. Принцип гласності та відкритості виборчої кампанії.

3. Принцип рівності можливостей для всіх кандидатів чи політичних партій у здійсненні виборчої кампанії.

4. Принцип свободи агітації.

5. Принцип неупередженості до учасників виборчої кампанії з боку органів влади, установ та організацій.

Лише за умов дотримання всіх демократичних принципів виборчого процесу результати голосування відображатимуть реальне, а не викривлене, волевиявлення громадян.