4. Типи партійних систем

Лейн і Ерсон визначають партійну систему як сукупність політичних партій, що діють в країні на основі відповідної організаційної моделі. У вузькому розумінні партійна система формується на основі багатопартійності. Широке визначення допускає використання поняття партійна система і до однопартійних систем.

До чинників, що впливають на формування та функціонування партійної системи в державі належать: розстановка політичних сил, тип виборчої системи, рівень демократії, політичні процеси в суспільстві, рівень політичної зрілості і політичної культури громадян, етно-конфесійна ситуація, відкритість суспільства та історичні традиції.

М. Дюверже запропонував класифікувати партійні системи на основі кількісного критерію. Він виділив однопартійні, двопартійні і багатопартійні системи.

В основі класифікацій партійних систем Дж. Сарторі лежить якісний критерій, а саме величина ідеологічної дистанції між політичними партіями. На цій основі він виділяє сім типів партійних систем:

1. Однопартійна система характеризується тим, що в державі існує лише одна легальна партія, що володіє всією повнотою влади. Таким партійним система притаманне зрощення партійного апарату з державним. Однопартійна система функціонує в умовах тоталітарного або авторитарного політичних режимів (СРСР, Італія та Німеччина 30-40-х років, Північна Корея, Куба, Лівія, Кенія).

2. Гегемоністська система передбачає існування однієї провідної партії, що займає гегемоністську позицію по відношенню до інших діючих партій-сателітів. В таких умовах формально існуючі політичні сили фактично не конкурують між собою. Така партійна система функціонувала в країнах Східної Європи 40-80-х років ХХ століття, в Китаї та В’єтнамі.

3. В партійній системі домінування (з домінуючою політичною партією) спостерігається тривала перевага однієї політичної партії в умовах конкурентної боротьби. Уряд формується лише домінуючою партією, що дозволяє говорити про його стабільність. Підставою домінування партії є її перемога на парламентських виборах три терміни підряд. Ця система функціонує в Японії, Швеції, скандинавських країнах.

4. В умовах двопартійної системи боротьбу за владу ведуть дві політичні партії або блоки. В результаті проведення виборів партія-переможець формує уряд, а інша партія складає їй впливову опозицію. Така партійна система сформувалась в США, Великобританії, Австралії, Новій Зеландії.

5. Для партійної системи обмеженого плюралізму притаманне існування декількох потужних політичних партій, між якими відсутні гострі політичні суперечності. Домінуючі політичні партії формують урядові коаліції, які часто є нестабільними. Позасистемна опозиція відсутня. Прикладами держав з такою партійною системою є Франція, Австрія, Бельгія.

6. Партійна система поляризованого плюралізму передбачає існування великої кількості політичних партій, серед яких виділяються потужні крайні праві і крайні ліві політичні сили. Уряд формується центристськими політичними партіями. Існує гостре ідеологічне протистояння між центром і право-лівою опозицією. Ця партійна система існує в Італії, Нідерландах, Фінляндії.

7. Атомізована система – це партійна система з великою кількістю невпливових міноритарних політичних партій. Формування уряду відбувається на засадах широкої коаліції або на позапартійній основі. Уругвай, Парагвай, Казахстан, Узбекистан та Україна на початку 90-х років – це країни з атомізованою партійною системою.