2. Ознаки та сутність держави

У сучасній науці виокремлюють такі основні причини виникнення держави.

1. Розвиток виробництва, суспільний поділ праці, ускладнення суспільної організації привело до необхідності виокремлення управлінської діяльності в самостійний вид праці, появи особливої групи людей, яка б здійснювала управлінські функції.

2. Майнова диференціація населення, виникнення приватної власності, утворення класів і становлення способу виробництва, заснованого на позаекономічному примусі до праці та експлуатації, актуалізували створення держави як знаряддя примусу і придушення опору класу поневолених.

3. Воєнно-територіальна експансія, завоювання одних народів іншими, створювала умови для соціальної нерівності різних народів, реальні можливості для відкритого присвоєння продуктів чужої праці, а тому виникла необхідність формування та функціонування інститутів насильства та управління.

4. Демографічні причини (перехід від кочового до осілого способу життя і збільшення щільності населення) вимагали створення механізмів регулювання та вирішення територіальних проблем.

Трьома основними складовими елементами держави є територія, населення і незалежна (суверенна) політична влада.

Територія – це просторова основа держави, та частина суші, земних надр, повітряного простору і територіальних вод, на яку поширюється влада даної держави. Межі території держави визначаються її кордонами, встановленими здебільшого формально-договірним шляхом. Територіальність є атрибутивною ознакою держави. Втрата території означає припинення існування самої держави.

Другим складовим елементом держави є населення, тобто людська спільнота, яка проживає на її території і підпорядковується державній владі. Населення держави може складатися з однієї нації або бути багатонаціональним. Багатонаціональні держави здебільшого мають федеративний устрій або містять у своєму складі автономні утворення. Існують мононаціональні, але поліетнічні держави, населення яких складається з однієї корінної нації і кількох національних меншин – представників тих націй, які проживають в інших державах і виступають там суб'єктами державотворення.

Третім складовим елементом держави є політична влада як відносини панування та підпорядкування між органами державної влади та громадянами.

Будь-яка держава характеризується:

• організацією влади за певним територіальним принципом: поділом населення за територією проживання, а не за кровно-родинними ознаками;

• всезагальністю (держава охоплює своїм впливом усіх людей, що проживають на її території, в тому числі громадян інших держав);

• наявністю публічної влади, здійснюваної особами, що виконують функції суспільного управлінням та охороною встановлених порядків (державні чиновники);

• правом і можливістю реалізації внутрішньої і зовнішньої політики від імені всього суспільства;

• монопольним правом на примусовий вплив щодо населення і наявністю особливої системи органів, установ і знарядь примусу (армії, поліції, суду, в’язниць);

• суверенною законотворчістю (правом видавати закони і правила, обов'язкові для всього населення);

• монопольним правом на збір податків для формування загальнонаціонального бюджету, утримання державного апарату.

Ці ознаки визначають внутрішні й зовнішні державні зв'язки як необхідну форму існування і розвитку сучасних суспільств (народів).