- •6.030509 «Облік і аудит»
- •Тема 1. Загальне поняття про баланси. Визначення, структура та принципи побудови балансу
- •Тема 2. Види балансів
- •Тема 3. Баланс матеріально-технічного забезпечення
- •Розглянемо приклади задач по темі «Баланс матеріально-технічного забезпечення»
- •Рішення
- •Тема 4. Міжгалузевий баланс
- •Задача 4.1
- •Рішення
- •Тема 5. Баланс трудових ресурсів
- •Тема 6. Баланс робочого часу
- •Рішення
- •Тема 7. Баланс основних засобів
- •Тема 8. Платіжний баланс країни
- •Список літератури
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
І МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ЇХ ПІДТОГОВКИ
з навчальної дисципліни «БАЛАНСИ»
для студентів усіх форм навчання за напрямом підготовки
6.030509 «Облік і аудит»
Харків
НТУ «ХПІ»
2015
Плани практичних занять і методичні вказівки до їх підготовки з навчальної дисципліни «Баланси» для студентів усіх форм навчання за напрямом підготовки 6.030509 «Облік і аудит» / уклад. : Т.Ю.Чайка. – Х. : НТУ «ХПІ», 2015. – 36 с.
Укладач Т.Ю.Чайка
Рецензент
Кафедра економічного аналізу і обліку
ВСТУП
Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньому підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв’язання їх студентами на занятті.
Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, вмінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань з їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні поточної модульної (практичний модульний контроль) оцінки з даної навчальної дисципліни.
Теми та розподіл кількості годин за окремими темами наведено в таблиці.
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин за формами навчання |
|
денна
|
заочна |
||
|
|
Тема 1. Загальне поняття про баланси. Визначення, структура та принципи побудови балансу |
4 |
0,5 |
|
|
Тема 2 Види балансів |
4 |
0,5 |
|
|
Тема 3 Баланс матеріально-технічного забезпечення |
4 |
0,5 |
|
|
Тема 4 Міжгалузевий баланс |
4 |
0,5 |
|
|
Тема 5 Баланс трудових ресурсів |
4 |
0,5 |
|
|
Тема 6 Баланс робочого часу |
4 |
0,5 |
|
|
Тема 7 Баланс основних засобів |
4 |
0,5 |
|
|
Тема 8 Платіжний баланс країни |
4 |
0,5 |
|
Усього |
32 |
4 |
Тема 1. Загальне поняття про баланси. Визначення, структура та принципи побудови балансу
На практичному занятті студенти обговорюють наступні питання.
Основні поняття курсу
Структура балансу
Основне рівняння балансу в загальному вигляді
Принципи побудови балансів
Баланс - це кількісне вираження відносин між сторонами будь-якої діяльності, які повинні врівноважувати один одного. Різні види балансів дозволяють виявити матеріально-речові й вартісні пропорції наявності та використання ресурсів.
Баланс розробляється на основі використання всієї сукупності методів, застосовуваних у плануванні народного господарства (економічний аналіз, техніко-економічні розрахунки, балансовий і економіко-математичний методи).
Найважливіше значення має балансовий метод.
Балансовий метод - це метод планування економічного розвит-ку і рівноваги, існуючий для ув'язки обсягу і структури потреб з матеріальними, трудовими та фінансовими ресур-сами. Балансовий метод забезпечує взаємне узгодження усіх розділів та показників рівноваги суспільства.
Це метод оброблення й аналізу статистичних даних, що дозволяє взаємопов'язані ресурси та їх використання, виявити пропорції і взаємо-зв'язки, що складаються в процесі відтворення. При цьому повинна вирішуватися найважливіша та важка задача - домогтися оптимальної в даних конкретних умовах структури ресурсів та їх використання, що забезпечувала б підвищення ефективності виробництва.
В економіці застосовуються різні баланси: бухгалтерський баланс; баланс доходів і витрат підприємства; баланс основних фондів; баланс грошових доходів і витрат населення; матеріальний баланс; баланс трудових ресурсів; платіжний баланс; міжгалузевий баланс та ін.
Таблиця 1.1 - Укрупнений баланс доходів і витрат працівника за місяць (приклад умовний)
Джерела доходів
|
Витрати за статтями, умовних одиниць |
Всього
|
|||
Харчу-вання
|
Квартплата та облаштування житла
|
Одяг
|
Відпо-чинок
|
||
1. Заробітна плата за основним місцем роботи |
300
|
50
|
50
|
—
|
400
|
2. Сумісництво |
160 |
140 |
— |
— |
300 |
3. Гонорар
|
—
|
—
|
100
|
50
|
150
|
Всього
|
460
|
190
|
150
|
50
|
850
|
Аналіз даних таблиці 1.1 показує, що місячний дохід працівника становить 850 умовних одиниць. Структура доходу: 47% - заробітна плата за основним місцем роботи, 35% - заробітна плата за сумісництвом і 18% - гонорар. Структура витрат: 54% - на харчування (приблизно в 6 разів гірше оптимального), 22% - на квартплату та облаштування житла, 18% - на одяг, 6% - на відпочинок.
Будь якой баланс складається з двох балансуючих частин - доходної і видаткової.
У прибутковій частині враховуються економічні ресурси (активи), а у видатковій частині враховуються джерела їх утворення, які види витрат (пасиви). В основі всіх балансових побудов лежить рівняння: залишки на початок періоду + надходження ресурсів = залишки на кінець періоду + витрати протягом періоду.
Основним структурним елементом балансу є балансова стаття (рядок). Балансова стаття відповідає показнику, характеризующему окремі види економічних ресурсів (активи) і джерел їх утворення (пасиви).
У світовій практиці найбільш поширені: 1) горизонтальна; 2)вертикальна форми складання балансу.
При горизонтальній формі активи показуються у лівій частині балансу, а пасиви - в правій.
Вертикальна форма балансу передбачає послідовне розташування балансових статей (у стовпчик): спочатку статті, що характеризують дохідну, далі - видаткову частину балансу.
У деяких балансах використовуються також інші специфічні форми складання (наприклад, МОБ).
Основні принципи побудови балансу:
Принцип достовірності передбачає повноту і правильність інформації, поданої в балансі.
Принцип ясності свідчить про необхідність наявності чіткої формальної структури балансу.
Принцип порівнянності виражає зв'язок хронологічно наступних друг за іншому балансів. Принцип порівнянності можна розділити на: а)принцип тотожності балансів за суміжні періоди; б)принцип безперервності балансу минулого періоду з балансом нового періоду. Принцип тотожності вимагає, щоб завершальні показники балансу минулого періоду були ідентичні початкових показників балансу наступного періоду. Якщо показники хронологічно наступних друг за іншому балансів не порівняти (наприклад, із-за коливань валютного курсу), то даний факт необхідно пояснити в додатку до балансу.
