4. Вимоги до оформлення довіреності

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції дії по реєстрації ліцензійного договору за дорученням власника охоронного документа або власника виключної ліцензії може здійснювати патентний повірений або інша довірена особа на підставі довіреності.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

При розгляді документів:

Перш за все, встановлюється дійсність прав, що передаються і правомірність такої передачі. Встановлюється, чи є власником виключних прав особа, що надає ліцензію.

Також перевіряється:

• чи вказана особа, якій передаються права;

• чи встановлено обсяг та межі використання прав, що передаються за договором (вид ліцензії, територія і строк її дії).

Дуже часто при реєстрації ліцензійних договорів виявляється, що обсяг прав, що передаються за ліцензією, не відповідає виду ліцензії. Практика реєстрації ліцензійних договорів в Державному департаменті інтелектуальної власності виявила, що труднощі виникають при визначенні виду ліцензії і опису предмету договору.

Наприклад, в "Предметі договору" не передбачається право ліцензіата продавати продукцію по ліцензії, а у розділі "Платежі" передбачено виплату роялті як відсоток з прибутку при реалізації продукції. Ліцензіар, надаючи ліцензіату право на використання об'єкта промислової власності на умовах виключної ліцензії, не повинен дозволяти ліцензіату видавати ліцензії іншим особам (субліцензії), що порушує саму суть виключних прав.

Стосовно строку дії ліцензійного договору, то згідно з законами України про правову охорону об'єктів промислової власності початок дії виключного права, яке є предметом ліцензійного договору, пов'язаний з датою публікації відомостей про видачу охоронного документа, яка співпадає з датою реєстрації об'єкта промислової власності.

До публікації відомостей про видачу охоронного документа заявник може видавати безпатентні ліцензії на використання належних йому прав на патентну заявку, обумовивши у такому ліцензійному договорі його реєстрацію в Держдепартаменті після одержання охоронного документа. В даному випадку має місце послідовне перетворення договору про надання дозволу на використання "ноу-хау" у договір патентної ліцензії.

Строк дії ліцензійного договору не може перевищувати строку дії охоронного документа.

У публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність" та внесенні до Державного реєстру (реєстрації) відомостей про передання права власності на об'єкт промислової власності чи видачу ліцензії може бути відмовлено якщо:

а) у договорі відсутній об'єкт промислової власності;

б) якщо ліцензійний договір крім об'єктів промислової власності містить інші технічні і технологічні рішення, не пов'язані необхідним і достатнім чином з конкретним об'єктом промислової власності вищевказаного договору;

в) якщо немає згоди всіх патентовласників тощо.

Стосовно ліцензійних договорів на торговельні марки, слід зазначити, що існують спеціальні вимоги, передбачені чинним законодавством, недотримання яких є підставою для відмови у реєстрації такого ліцензійного договору, а саме:

а) якщо передання права на торговельну марку може стати причиною для введення в оману споживача відносно товару або репутації виробника;

б) якщо у ліцензійному договорі відсутнє положення про те, що якість товару ліцензіата буде не нижче якості товару ліцензіара;

в) якщо у ліцензійному договорі відсутнє положення про те, що ліцензіар має право здійснювати контроль за виконанням умов про якість ліцензійної продукції, яка виробляється ліцензіатом.