26

Лекція 3. Вчення про біосферу та її територіальні складові

Зміст

1. Поняття про «біосферу» та її межі

2. Етапи еволюції біосфери

3. ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ БІОСФЕРИ

4. Структура та розподіл життя у біосфері

5. «Жива речовина» біосфери. її основні Властивоті та функціїї

6. БІОГЕОХІМІЧНІ ЦИКЛИ. КРугообіг хімічних елементів у біосфері

Рекомендована література:

1. Білявський Т.А. Основи загальної екології / Т.А. Білявський, М.М. Падун, Р.С. Фурдуй. – К. : Либідь, 1995. – 368 с.

2.Воронков Н.А. Экология общая, социальная, прикладная :Учебник для студентов высших учебных заведений. Пособие для учителей. – М. : Агар, 1999. – 424 с.

3. Екологія: основи теорії і практикум : навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Львів : „Новий Світ – 2000”. „Магнолія плюс”, 2003. – 296 с.

4. Злобін Ю.А. Загальна екологія : навч. посібник / Ю.А. Злобін, Н.В. Кочубей. – Суми : ВТД „Університетська книга”, 2003. – 416 с.

5. Кучерявий В.П. Екологія / В.П. Кучерявий. – Львів: Світ, 1999. – 320 с. (стор. 390-448).

6.Лапо А. Следы былых биосфер, или Рассказ о том, как устроена биосфера и что осталось от биосфер геологического прошлого [Інтернет ресурс]. – Режим доступу: http://royallib.com/author/lapo_andrey.html

7. Назарук М.М. Екологічний менеджмент. Запитання та відповіді : навч. посібник / М.М. Назарук, І.Б. Койнова. – Львів : Еней, 2004. – 216 с.

8. Назарук М.М. Соціоекологія. Словник-довідник / М.М. Назарук. – Львів, 1998. – 172 с.

9. Основи екології та охорони навколишнього природного середовища : навч. посібник / Я.І. Бедрій, В.С. Джигирей, А.І. Кидисюк. – Львів, 1999. – 238с.

1. Поняття про «біосферу» та її межі

Що принципово відрізняє нашу планету від будь-якої іншої планети Сонячної системи? Наявність життя. «Якби на Землі не було життя, — писав академік В. І. Вернадський, — обличчя її було б так само незмінним і хімічно інертним, як нерухоме обличчя Місяця, як інертні уламки небесних світил».

Простір нашої планети, в якому існують і «працюють» живі організми, називають біосферою (від грец. біос — життя та сфера — куля). Перші уявлення про біосферу як «зону життя» дав відомий французький природознавець Ж.-Б. Ламарк.

Сам термін в наукову літературу ввів австрійський вчений-геолог Едуард Зюсс (1875). До біосфери він відніс весь простір Атмосфери, Гідросфери і Літосфери (твердої оболонки Землі), де зустрічаються живі організми.

Проте цілісне вчення про біосферу розробив перший Президент Академії наук України В. І. Вернадський. Наукові уявлення про біосферу як «живу оболонку» Землі вчений виклав у своїх лекціях починаючи у Карловому університеті в Празі на Сорбоні в Парижі протягом 1923-1924 рр. Згодом ці положення були узагальнені та зведені в книзі «Біосфера» (1926).

На противагу Зюссу, Вернадський вважав живі організми головною геохімічною силою. Поняття «біосфера» охоплювало перетворюючу діяльність організмів не лише в межах поширення життя в сучасний період, але і в минулі роки. Під Біосферою розуміють весь простір (оболонки Землі), де існує чи коли-небудь існувало життя, тобто де зустрічаються живі організми чи продукти їх життєдіяльності. В природі не існує сильнішої геологічної (середовищоутворюючої) сили, ніж живі організми і продукти їх життєдіяльності.

Згідно сучасним уявленням, біосфера - це своєрідна оболонка Землі, що містить всю сукупність живих організмів і ту частину речовини планети, що знаходиться в безупинному обміні з цими організмами.

Ця частина біосфери, де зустрічаються живі організми сьогодні, зазвичай називають сучасною біосферою, чи необіосферою, а давню біосферу відносять до палеобіосфери, чи «колишньої біосфери».