- •2. Екологічні фактори середовища та загальні закономірності їхньої дії на організми
- •Взаємодія екологічних факторів. Закон толерантності Шелфорда 4
- •Біотичні фактори. Форми біотичних відносин
- •Антропогення фактори Рекомендована література:
- •1. Середовище та умови існування організмів
- •2. Взаємодія екологічних факторів. Закон толерантності Шелфорда
- •3. Спільна дія екологічних факторів. Лімітуюий фактор та закон мінімуму Лібіха
- •4. Особливості абіотичних факторів та пристосованість до них організмів
- •5. Біотичні чинники. Форми біотичних відносин
- •Самостійно навести приклади до 5 та 6 питання
- •6. Антропогенні чинники
- •Перелік тем рефератів до теми 2 «екологічні фактори середовища та загальні закономірності їхньої дії на організми»
- •Перелік тем рефератів до теми 1 «Екологія як міждисциплінарна наука»
4. Особливості абіотичних факторів та пристосованість до них організмів
Абіотичні (неживі), компоненти середовища поділяються на:
кліматичні (вологість повітря, кількість опадів, сонячна радіація, температура повітря, кількість світла, тривалість дня і ночі, вітровий режим, тиск повітря, газовий склад атмосфери);
едафічні (ґрунтові) (фізичні, хімічні й механічні особливості ґрунтів і земель);
гідрологічні (зміна прозорості і освітлення, мутності водної товщі, зміна тиску з глибиною та ін.);
орографічні (особливості рельєфу) (вплив експозиції, крутизни схилів, висоти над рівнем моря, вплив рельєфу на особливості циркуляції атмосфери, ходу температур);
геологічні чинники (материнська порода різноманітного походження).
Енергія Сонця.
З огляду на потребу організмів у освітленості їх можна поділити на:
геліофіти (світлолюбні);
сциофіти (тіньолюбні);
сциогеліофіти (тіньовитривалі).
Температура.
По відношенню до температури організми поділяються на чотири групи:
- мегатермофіти (жаростійкі);
- мезотермофіти (теплолюбні);
- мікротермофіти (холодостійкі);
- гекістотермофіти (дуже холодостійкі).
Вологість.
В залежності від здатності утримувати вологу або витримувати без води рослини поділяють на:
ксерофіти — які здатні довший час витримувати без води;
мезофіти — із середньою витривалістю;
гігрофіти—які не можуть витримувати без води і вода для них є основним лімітуючим фактором.
Едафічні (ґрунтові) фактори.
В залежності від трофності ґрунту виділяють:
оліготрофи (рослини бідних ґрунтів);
мезотрофи (рослини помірно родючих ґрунтів);
еутрофи (рослини родючих ґрунтів).
5. Біотичні чинники. Форми біотичних відносин
Біотичні чинники, які впливають на рослинні організми як первинні продуценти органічної речовини, класифікують на:
зоогенні чинники
(споживання рослинної маси для харчування представни-ками тваринного світу (фітофагія))
фітогенні чинники
(форми взаємовідносин рослинних угруповань, що залежать від способу і ступеня контактів рослинних організмів, різноманітних чинників)
За характером споживання рослинної маси у харчування фітофаги поділяються на:
Монофаги – рослиноїдні тварини, які харчуються лише певними рослинами
Олігофаги – споживають для харчування групу близьких видів рослин
Поліфаги – з’їдають рослинну масу багатьох видів.
Клементс і Шелфорд (1939) взаємодію між різними організмами, що населяють середовище назвали коакція.
Коакції поділяються на два типи:
Гетеротипічні реакції взаємовідносини між особинами різних видів.
Гомотипічні реакції взаємовідносини між особинами одного і того ж виду
Виділяють наступні форми біотичних відносин:
Нейтралізм – обидва види незалежні і не впливають один на одного.
Конкуренція – кожен з видів чинить на другий несприятливу дію. Види конкурують за харчування, місце проживання та інші необхідні для життя умови.
Хижацтво – такий тип взаємовідносин, при якому представники одного виду поїдають (знищують) представників іншого, тобто організми одного виду служать їжею для іншого.
Симбіоз – будь-яка форма співіснування двох різних видів. В залежності від дії впливу поділяється на коменсалізм, паразитизм, мутуалізм, протокооперацію, аменсалізм.
Коменсалізм — форма співжиття різних видів, при якій один з них постійно живе за рахунок другого, не завдаючи йому шкоди. Інша назва – нахлібництво.
Мутуалізм – тип співісну-вання різних видів, від якого вони отримують взаємну користь.
Паразитизм – форма біотичних зв'язків організмів різних видів, за якої один живе за рахунок іншого, знаходячись у середині або на поверхні його тіла. При цьому організм-споживач використовує живого господаря не тільки як джерело харчування, а й як місце постійного або тимчасового проживання.
Протокооперація – тип при якому спільне співіснування є вигідним для обидвох видів, але не є обов’язковим для них, тобто не є необхідною умовою для виживання видів.
Аменсалізм (антибіоз) – форма біотичної взаємодії двох видів, за якої один із них чинить шкоду іншому і не дістає при цьому відчутної користі для себе (деревні рослини і трав'яниста рослинність під їх кронами).
Алелопатія – тип співіснування різних видів, при яких одні види застосовують різні ядовиті речовини у конкурентній боротьбі за ресурси.
