2.3.Прийоми проведення фінансового аналізу

Результати аналізу дозволяють зацікавленим особам та організаціям приймати управлінські рішення на основі оцінки поточного фінансового стану і діяльності підприємства.

Деталізація процедурної сторони методики фінансового стану залежить від поставлених цілей, а також різних факторів інформаційного, тимчасового, методичного, кадрового та технічного забезпечення. Аналітична робота може проводитися в два етапи:

- попередня оцінка або експрес-аналіз фінансового стану;

- деталізований аналіз фінансового стану.

Метою експрес-аналізу являється наочна і проста оцінка фінансового стану і динаміки розвитку підприємства.

Один із важливих прийомів аналізу звітності являється “читання” форм звітності вивчення абсолютних величин, представлених в цих формах. ”Читання” звітності, або просте знайомлення з нею, дозволить зробити висновки про основні джерела залучення засобів підприємством, направлення їх вкладів, основних джерелах одержаних підприємством за звітний період прибутків – основних джерелах грошових засобів або чистих оборотних активів, використовуючи методах обліку і змін в них, організаційної структури підприємства і направленнях його діяльності, дивідендної політики і т.д. Однак, ця інформація, не дивлячись на всю її значимість для підприємства управлінських рішень, не дозволяє оцінити динаміку основних показників діяльності компанії, її місце серед аналогічних підприємств країни та світового ринку. Це досягається використовуючи прийом співставлення аналізуючи даних в часі. Тут можна виділити цілу підгрупу прийомів:

• складання порівняльних таблиць за два останніх роки з виявленням абсолютного і

відносного (у відсотках) відхилення за основними показниками звітності;

• обчислення відносних відхилень показників у відсотках по відношенню до

балансового року за кілька років (як правило, за п’ять або десять останніх роки);

• обчислення показників за ряд років у відсотках до якого-небудь показника

(наприклад, до висновку балансу, об’єму реалізованої продукції).

Нарешті, прийом аналізу звітності, який широко використовується, являється вивчення спеціальних коефіцієнтів, розрахунок яких оснований на існуванні визначених співвідношень між окремими статтями звітності. Ці коефіцієнти, які називаються фінансово-оперативними показниками, представляють великий інтерес для економістів, оскільки, по-перше, дозволяє визначити те коло інформації, яке важливе для користувачів фінансової звітності з точки зору прийняття рішень; по-друге, представляють можливість глибше оцінити положення даної звітної одиниці в системі господарювання і тенденції його змін. Найбільшою перевагою коефіцієнтів являється також і те, що вони згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які можуть викривляти абсолютні показники фінансової звітності і тим самим утруднюють їх співставлення в динаміці. Цей метод найбільш зручний в силу його простоти й оперативності. Його суть полягає в зіставленні, розрахованих за даними звітності коефіцієнтів, з загальноприйнятими стандартними коефіцієнтами, середньо галузевими нормами або відповідними коефіцієнтами, які обчислені за даними діяльності підприємства за попередні роки.

Сенс експрес-аналізу полягає у виборі невеликої кількості найбільш важливих і порівняно неважких у обчисленні показників і постійне дослідження їх динаміки. Відбір показників суб’єктивний і здійснюється аналітиком. Найбільш поширеними показниками є показники, що відображені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Сукупність аналітичних показників для експрес-аналізу

Напрямок (процедура) аналізу	Показник
1.Показники фінансового стану
1.1.Оцінка майнового стану	1.Величина основних засобів та їх частка в загальній сумі активів 2.Коефіці\єнт зносу основних засобів 3.Загальна сума господарських засобів, що є в розпорядженні підприємства
1.2.Оцінка фінансового стану	1.Величина власних коштів та їх частка в загальній сумі джерел 2.Коефіцієнт покриття 3.Частка власних оборотних коштів в загальній їх сумі 4.Частка позикових довгострокових коштів в загальній сумі джерел 5.Коефіцієнт покриття запасів
1.3.Наяванвсть «хворих» статей у звітності	1.Збитки 2.Кредити і позики, не погашені в строк 3.Прострочена дебіторська заборгованість 4.Прострочена кредиторська заборгованість 5.Векселя видані (одержані) прострочені
2.Оцінка доходності
2.1.Оцінка прибутковості	1.Прибуток 2.Рентабельність загальна 3.Рентабельність основної діяльності
2.2.Оцінка динамічності	1.Порівняльні тенденції зростання виручки, прибутку, авансованого капіталу 2.Оборотність активів 3.Тривалість операційного та фінансового циклу 4.Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості
2.3.Оцінка ефективності використання економічного потенціалу	1.Рентабельність авансованого капіталу 2.Рентабельність власного капіталу

Фінансовий стан підприємства можна оцінити з точки зору короткострокової та

довгострокової перспективи. В першому випадку критерії оцінки фінансового стану – ліквідність і платоспроможність підприємства, а саме здатність своєчасно і в повному об’ємі провести розрахунки за короткостроковими зобов’язаними.

Деталізований аналіз проводиться в напрямках оцінки майнового стану підприємства, його структури і ліквідності; платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності, ймовірності банкрутства; аналіз прибутковості і доходності підприємства; аналіз руху грошових коштів; аналіз ефективності використання авансованого капіталу та інвестиційної привабливості; аналіз і оцінка ризику фінансово-господарської діяльності і т.д., що і буде розглядатися нами в наступних темах.