- •Тема 1. Господарський облік і виникнення подвійної бухгалтерії Лекція 1. Початок зародження бухгалтерії. Освоєння чисел та підрахунків Мета вивчення
- •1.1. Загальні методологічні підходи до вивчення історії бухгалтерського обліку
- •1.2. Початок зародження бухгалтерії. Освоєння чисел і підрахунків
- •1.3. Облікові системи Стародавнього Сходу
- •Питання для самоперевірки з лекції 1:
- •Мета вивчення
- •2.1. Облік в античному світі
- •2.2. Господарський облік Середньовіччя
- •2.3. Перші зразки розвиненого обліку
- •Питання для самоперевірки з лекції 2:
- •Тема 2. Формування бухгалтерського обліку як науки
- •Мета вивчення
- •3.1. Наукові паростки бухгалтерського обліку
- •3.2. Зародження бухгалтерської науки в Італії
- •Питання для самоперевірки до лекції 3:
- •Мета вивчення
- •4.1. Зародження французької, італійської та німецької бухгалтерських шкіл
- •4.2. Формування англійської та англо-американської бухгалтерських шкіл
- •Питання для самоперевірки з лекції 4:
- •Мета вивчення
- •5.1. Узагальнення розвитку основних форм обліку Історичний розвиток бухгалтерської науки зумів об'єднати окремі розрізнені
- •5.2. Історичний розвиток і формування теорій подвійного відображення фактів господарювання
- •Питання для самоперевірки з лекції 5:
- •Тема 3. Історія становлення та розвитку бухгалтерського обліку в україні
- •Мета вивчення
- •6.1. Облік на території України в дослов'янський період
- •Праісторичний розвиток України та виникнення облікової культури
- •6.2. Облік та право на території України періоду княжої та литовсько-польської доби
- •6.3. Бухгалтерський облік в Україні у XVI - XVIII століттях
- •Питання для самоперевірки з лекції 6:
- •Мета вивчення
- •7.1. Облік в Україні кінця XVIII початку XX століть
- •7.2. Бухгалтерський облік в Україні в XX столітті
- •7.3. Деякі погляди на початкові етапи становлення бюджетного обліку в Україні та формування його об'єктів
- •7.4. Становлення національної системи бухгалтерського обліку в Україні на основі його гармонізації та стандартизації
- •Питання для самоперевірки до лекції 7:
- •8.1. Облік у сільському господарстві
- •Дані про посів і вихід тютюну по Рільницькому кущі Горьківського району Тернопільщини
- •8.2. Облік промислового виробництва
- •8.3. Облік торговельної діяльності
- •Питання для самоперевірки до лекції 8:
- •Використана література:
- •Рекомендований комплект навчально-методичного забезпечення спецкурсу “Історія бухгалтерського обліку: Світ і Україна”:
- •1. Примірна програма спецкурсу “Історія бухгалтерського обліку: світ і Україна”
- •Тема 1. Господарський облік і виникнення подвійної бухгалтерії
- •Тема 2. Формуваня бухгалтерського обліку як науки
- •Тема 3. Історія становлення і розвитку бухгалтерського обліку в Україні
- •Тема 4. Господарський облік виробництва та торгівлі в Галичині, Буковині, та Закарпатті в дорадянський період
- •1. Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •1.1. Мета викладення дисципліни
- •1.2. Завдання вивчення дисципліни
- •3. Зміст дисципліни
- •3.1. Лекційні заняття
- •3.2. Семінарські заняття
- •Тема 1. Господарський облік і виникнення подвійної бухгалтерії
- •Тема 2. Формування бухгалтерського обліку як науки.
- •Тема 3. Історія становлення та розвитку бухгалтерського обліку в Україні.
- •Тема 4, заняття 8. Господарський облік виробництва та торгівлі в Галичині, Буковині та Закарпатті.
- •3.3. Самостійна робота студента:
- •3.3.1. Перелік питань для самостійної роботи студента з спецкурсу " Історія бухгалтерського обліку: світ і Україна"
- •3.3.2. Рекомендована література:
- •3.3.4. Критерії оцінки виконання завдань комплексної контрольної роботи з спецкурсу "Історія бухгалтерського обліку: світ і Україна":
- •3.3.5. Завдання з підсумкової комплексної перевірки знань студентів з спецкурсу "Історія бухгалтерського обліку: світ і Україна''
- •3.3.5.1. Питання з комплексної перевірки знань студентів з спецкурсу “Історія бухгалтерського обліку: світ і Україна''
- •3.3.5.2. Тести з комплексної перевірки знань студентів з спецкурсу “Історія бухгалтерського обліку: світ і Україна''
- •Італійська форма обліку (стара) Додаток 1
- •Німецька форма обліку
- •Французька форма обліку
- •Меморіальні документи
- •Американська форма обліку
- •Форма книги „Журнал-головний”
- •Валеріан Горбачевський "Курс бухгалтерії' Вступ
- •Роди бухгальтерії
- •Просте книговодство в гуртівній торгівлі середнього розміру
- •1. Баланс та інвентура
- •Баланс на ... Місяця ... Року (карб.)
Роди бухгальтерії
Теорія та практика розрізняють такі види: 1) проста бухгальтерія (поєдинча), 2) подвійна бухгальтерія та 3) потрійна.
Проста бухгальтерія звичайно вживається у малих підприємств, а вже підприємства середні та великі вживають подвійної бухгальтерії. Потрійна бухгальтерія хоч є теоретично добре опрацьованою, однак в практиці мало поширеною з причин своєї скомплікованості.
В простій бухгальтерії підприємець веде стільки книг, скільки вважає потрібним. Проста бухгальтерія характеризується тим, що поодинокі книги між собою не мають внутрішнього зв'язку. В подвійній бухгальтерії книги поділяються на дві групи: 1) основні книги та 2) помічні книги (доповнюючі основні книги). Поміж основними книгами існує внутрішній зв'язок, а тому що доповнюючі книги також зв'язані з основними, всі книги подвійної бухгальтерії творять органічно ув'язаний комплекс. Які основні книги мають бути ведені в подвійній бухгальтерії опреділяються наперед вибраною системою. Подвійна бухгальтерія вживає таких систем: 1) стара італійська 2) нова італійська 3) американська 4) німецька 5) французька 6) англійська.
Знов же організація книг залежить в великій мірі від роду діяльності підприємства. На прим. в практиці уживають замість повних виразів "бухгальтерія такого підприємства" скорочений вираз: "така-то бухгальтерія", отже замість "бухгальтерія промислового підприємства" вживається вираз "промислова бухгальтерія". Подібно до того вживаються "бухгальтерія банкова або транспортова, або асекураційна, або сільсько-господарська і п.".
Тому, що торговля є самостійною галуззю гсоподарської діяльності, має право на існування самостійна галузь бухгальтерії, а то: бухгальтерія торговельних підприємств. Якраз операції торговельного підприємства є найменше скомплікованими, а тому теоретичні вклади бухгальтерії методично найліпше починати викладами про ведення книг в торговельному підприємстві. Знову ж ліпше починати від підприємства середнього розміру, а вже потім переходити до підприємств більшого розміру, а тому найбільш раціонально починати вклади з ознайомлення з основами простого книговодства.
В дальшому тягу теоретичні виклади будуть висвітлювати записування оборотів в гуртівний торговлі середнього розміру, щоби була можливість висвітлювати способи користання самим необхідними книгами, бо в дрібному підприємстві й кількість книг є дуже обмеженою й спосіб записуванння не так докладний.
Просте книговодство в гуртівній торгівлі середнього розміру
Чинність торговельного підприємства полягає в посередництві між продуцентом та консументом. Отже торговець купує товари, чи від продуцента, чи від другого торговця й продає їх або консументови або другому торговцеви. Якраз гуртівником називається торговець, що сам купує товари великими партіями (сотнарами або навіть вагонами), а сам продає також цілими партіями, але вже меншого розміру (мішками, скринями). Гуртівник має на складі більшу кількість товарів, але за те обмежену кількість родів товару, тоді як дрібний торговець (мішана торговля) має незначну кількість товарів, але за те великий вибір родів товарів. Тому гуртівна торгівля обмежується звичайно лише повною бранкою, на прим. торговля колоніяльними товарами, торговля вином і т.д. Основними оборотами гуртівника є накуп та продаж товарів. Коли б гуртівник купував та продавав лише за готівку, то тоді його чинність була би більш одноманітною, але тому що гуртівник часто купує та продає в кредит (на борг, чи на віру) його чинність є досить скомплікованою, бо при накупі чи продажі в кредит повстають для одної сторони права, а для другої зобов'язання, які через деякий час мають бути зліквідовані. Знов же кредит може бути а) книжковий як оснований на довірі до довжника (кредит некритий) та б) кредит критий чи то забезпечений (вексельний кредит). Тому вже в простому книговодстві гуртівника не можна обмежитись двома чи трьома книгами, бо треба держатись засади, що всі без винятку операції підприємства мають бути своєчасно та докладно записані. Тому то приходиться завести стільки книг, скілько є конче потрібним, щоб охопити діяльність підприємства в цілому обсязі. Отже конче потрібними книгами простого книговоства в торговельному підприємстві середнього розміру мають бути щонайменьше слідуючі книги: 1) балансова або інвентарна книга, 2) касова книга, 3) інвентар, 4) крамська книга (товарова), 5) книга довжників (відборців), 6) книга вірителів доставців, 7) книга римес (векселів до
одержання), 8) книга трат (векселів до плачення), 9) книга торговельних видатків, 10) книга знижок 11) книга записів і страт.
