Матеріали керівника заняття

1. Порядок створення в підрозділі системи індивідуально-виховної роботи

Система та порядок індивідуально-виховної роботи в частині встановлюється наказом командира частини з урахуванням специфіки штатної структури та особливості виконуваних завдань, в якому необхідно:

а) визначити, хто і з ким індивідуально працює, періодичність та форми цієї роботи. Практика роботи показує, що кожна посадова особа працює з певною категорією військовослужбовців;

б) забезпечити систематичність навчання офіцерів, прапорщиків та сержантів вмінню вести індивідуальну роботу з воїнами. Для навчання практиці індивідуального виховання використовуються всі форми навчання;

в) організувати оперативну і продуману службову інформацію. Кожний офіцер і сержант повинен чітко знати про що, кого і з якою періодичністю вони інформують. Мета інформації – вивчення настроїв, думок воїнів і колективу в цілому, а також виховної діяльності в підрозділі. На основі цього командир і заступник по роботі з особовим складом аналізують стан виховної роботи, вживають заходів щодо попередження негативних явищ, вносять корективи в систему виховання;

г) постійно узагальнювати та розповсюджувати досвід індивідуальної виховної роботи в підрозділі. Це завдання вирішує головним чином заступник командира з виховної роботи. Узагальнення та розповсюдження досвіду є, з одного боку, одним з напрямів навчання, а з іншого формою інформації про хід і ефективність виховної роботи в підрозділі;

д) забезпечити постійний контроль за ходом та результатами індивідуальної роботи, надання допомоги вихователям. Командири, їх заступники з виховної роботи щомісячно здійснюють аналіз стану та ефективності індивідуальної роботи в частині, підбивають її підсумки, ставлять завдання офіцерам з виховної роботи. Основним критерієм оцінки повинні бути результати діяльності воїнів – бойова готовність, бойова підготовки, військова дисципліна.

Результати індивідуально-виховної роботи заносяться в особову справу, яка заводиться у військових приймальниках та навчальних частинах. Особова справа при переміщеннях військовослужбовця передається за актом разом з обліково-послужною карткою. Заступники командирів підрозділів з виховної роботи відповідають за їх ведення та збереження протягом року після звільнення воїна у запас.

2. Особливості технології нерепресівного спілкування командира з підлеглими

Командиру в ході щоденного спілкування з підлеглими рекомендується використовувати наступні психологічні прийоми: "ім'я особисте", "дзеркало відношення", "золоті слова", " терплячий слухач", "особисте життя".

"Ім'я особисте". Сутність прийому полягає у вимовлені уголос імені (імені та по-батькові) підлеглого при звертанні до нього. Звук особистого імені викликає у людини не завжди нею усвідомлене почуття приємного. Вимовляння командиром імені військовослужбовця мимоволі свідчить про шанобливе відношення до нього як особистості, що викликає почуття задоволення. Основне правило прийому: " При спілкуванні з підлеглим якомога частіше вимовляй уголос його ім'я (ім'я та по-батькові)".

"Дзеркало відношень". Вираз обличчя командира при спілкуванні не усвідомлено оцінюється підлеглим, воно виступає в якості " дзеркала відношень" до підлеглого. Основне правило прийому: "При спілкуванні з підлеглим мати добре та приємне вираження (легку посмішку тощо).

"Золоті слова". В основі дії цього прийому лежить психологічний феномен навіювання Основне правило прийому: "При розмові з підлеглими частіше відмічати їх успіхи, достоїнства. Робити компліменти".

"Терплячий слухач". Командир, який вміє слухати, володіє могутнім засобом впливу на підлеглих. Для цього необхідно розвивати наступні навички спілкування: вміти націлювати свою увагу на співрозмовника, підтримувати в собі інтерес до того, що він каже. не відволікатися; дивитися йому в очі. спостерігати за вираженням його обличчя, жестикуляцією, рухами, які відображають недоказані відношення і почуття; стримувати поспішні оцінки та судження, доки не виясняться усі факти, позиції співрозмовника; не перебивати співрозмовника, поки він не висловився; перевіряти своє розуміння сказаного, повторювати висловлене, уточнювати не зовсім зрозумілі думки; прагнути зрозуміти логіку іншого; заохочувати вільне висловлювання думок; прагнути розвивати та розширювати висловлене військовослужбовцем, а не шукати помилки. Основне правило: " Завжди виступати в ролі терплячого і уважного слухача".

"Особисте життя". Основне правило прийому: "При спілкуванні з підлеглими завжди цікавитися їх позаслужбовими захопленнями, їх особистими турботами й інтересами."

Систематичне й усвідомлене використання психологічних прийомів, дозволить командиру значно зміцнити свій авторитет серед підлеглих, позитивно вплине на морально-психологічний клімат військового колективу.