Українсько-польська війна.
• Західноукраїнська держава з першого дня свого існування була втягнута у війну з Польщею. Українсько-польське протистояння мало давній характер. Між українцями і поляками виникали суперечки:
- за Львівський університет, куди допускали лише 5% українців;
- через класовий гніт, адже всі поміщики були поляками, а селяни-українцями;
- за Галичину, де на Заході більше поляків, а на Сході українців. Українці пропонували поділити Галичину на Західну і Східну.
Поляки ж Східну хотіли захопити собі, їм не сподобалось те, що саме на Східно-галицьких землях було проголошено ЗУНР.
• Ось чому 1 листопада 1918 року Польща оголосила війну ЗУНР. Вони мали 3 військові організації і сильне військо. За листопад-грудень поляки відібрали у ЗУНР 10 з 59 повітів. Столиця ЗУНР зі Львова перемістилась в Станіслав. Спочатку війна носила дивний характер.
• Боротьба за Львів 1918р. була останньою романтичною війною старої доби. Після денних сутичок увечері і вночі українські й польські солдати разом грілися біля вогнищ, нерідко — під звуки музики і взаємних тостів. Під час перемир'я звичайним явищем було братання і спільне позування до фотографій (інколи біля тих самих будинків, здобуття яких було головною метою атаки). Українські командири відпускали полонених під "слово честі", що ті не будуть більше брати участь у воєнних діях. Навіть польські автори праць про листопадові події 1918 року не могли не визнати, що лицарська поведінка української влади сильно применшила ту чашу терпіння, яка припала на долю цивільного населення міста. Характерно, що в захопленому українцями Львові до 6 листопада виходили польські газети і причиною для їхнього закриття став надрукований наказ польського командування про мобілізацію польського цивільного населення.
Польська цивільна влада провадила свої засідання на території, яку контролювали українські війська.
• За українсько-польським протистоянням слідкували і Німеччина і країни Антанти. Останні в цьому протистоянні підтримували Польщу, яку хотіли використати як таран проти більшовицької Росії. Вони поставляли Польщі зброю, продовольство, військових спеціалістів.
• Західна Україна ж опинилась у повній ізоляції. Ще поки при владі був П.Скоропадський, він допомагав ЗУНР зброєю і продовольством, але політичний союз ЗУНР і УД не склався.
(Дискусія: чому?)
• До Львова, за рішенням Паризької конференції прибула делегація від Антанти. Ось як описує візит один з діячів ЗУНР Павленко: «... Вони приїхали удосвіта 22 лютого - вишколений поважний голова місії французький генерал Бартелемі, однорукий, сліпий на ліве око, без ступні ніг стрункий англієць генерал Картон, високий інтелігентного вигляду професор Лорд, рухливий чорнявий італійський майор Стабіле та гурт військових і цивільних ... Зустріли їх на пероні вокзалу... Але вони повели себе нетактовно... стукаючи по столу кулаками, голова місії вимагав негайно припинити наступ і укласти перемир'я ... Від імені Паризької конференції він представив проект ухвали, який передбачав припинення війни. А українським військам пропонувалось відійти на схід, за так звану лінію Бартелемі, яка проходила вздовж Бугу, тобто до Польщі відходили Львів, Дрогобицько-Бориславський нафтовий район, значна частина Східної Галичини ...» (Омелянович-Павленко М. «Україно-польська війна 1918-1919р.»).
• ЗУНР, не отримавши підтримку у Антанти, вирішила звернутись за допомогою до Америки, де президентом був В.Вільсон. Він був відомий своїми 14 пунктами післявоєнного врегулювання світу (п.5 - про право націй на самовизначення, п.10 - про автономію колоній Австро-Угорщини).
Проте ніякої підтримки від США ЗУНР теж не отримала.
• Армія Польщі, підтримана Антантою, ще ближче до кордону стала тіснити УГА.
• Поразки ЗУНР у війні з Польщею примусили Є.Петрушевича піти на крайні дії. Він оголосив себе диктатором і провів в УГА реформи: вигнав польських офіцерів і призначив українців.
• Реформи дали позитивний результат. В червні 1919 року 25-тисячна армія УГА розбила 100 тисячну армію Польщі під м.Чортків. Цю подію називають «чортківська офензива».