Структура складної вольової діяльності
Вольова активність має складну психологічну структуру і включає відношення до зовнішніх дій, мотивацію і свідому саморегуляцію. Воля проявляється в діях і вчинках одначе не всі дії можуть бути охарактеризовані як вольові по активності. Дії людини можна розділить на імпульсивні , звичні і вольові.
Імпульсивні – це дії по необхідній потребі, без ясної постановки мети і усвідомленості вольової напруги, без достатнього продумування і усвідомлення результатів вони проявляються, наприклад, у викриках учня на уроці, в агресивних реакціях, нестриманості, грубості.
Звичні дії без попередніх зусиль, на основі складних стереотипів. Це добре заучена дія – дія по шаблону, по інерції (рішаємо добре відому задачу, без особливої напруги підтримуємо порядок)
Вольова дія характеризується такими ознаками:
- має цілеспрямований характер;
- свідомо сформульована мета;
на шляху до мети додаються зовнішні або внутрішні труднощі (підготовка до домашніх завдань).
Вольові дії здійснюються по різним мотивам, і в різних видах діяльності, тому дії є позитивні й негативні. По складності вольові дії діляться на прості і складні. Прості вольові дії складаються з постановки цілі і виконання. Складні складаються з трьох ділянок постановки цілі, планування і виконання.
3. Проста вольова діяльність не вимагає особливого напруження сил і спеціальної її організації. Вона характеризується безпосереднім переходом бажання в рішення. Наприклад, захотівши пити, людина відразу наливає води в склянку і п’є. Ці дії не вимагають складних засобів для їх виконання.
Складна вольова діяльність вимагає значного напруження сил, терплячості, наполегливості. Так, людина, розв’язуючи математичні задачі, повинна здійснювати цілу низку вольових дій.
Складність вольової діяльності залежить від складності завдання, на виконання якого вона спрямована.
Воля людини виявляється в подоланні не лише зовнішніх, а й внутрішніх труднощів.
Подолання внутрішніх труднощів вимагає виконати те чи інше завдання.
Отже, боротьба мотивів, прийняття рішення, вольове зусилля – основні ознаки вольової дії.
Результатом закріплення способів виконання вольових дій є вольові властивості характеру. Вони характеризують своєрідність вольової сфери окремого індивіда і свідчать про рівень його розвитку. До таких якостей належать: відповідальність, цілеспрямованість, наполегливість, витримка, принциповість, організованість тощо. Вони формується в процесі онтогенезу і велику роль у їх формуванні відіграє позитивний або негативний досвід досягнення мети в умовах долання перешкод.
Отже, вольові якості – це закріплені вміння індивіда долати перешкоди в процесі досягнення поставленої мети. Вони великою мірою пов’язані з його спрямованістю. Вольові якості людини свідчать про рівень розвитку її вольової регуляції діяльності поведінки. Так, цілеспрямованість (уміння висувати особисто значущі цілі й долати їх), принциповість (уміння дотримуватись прийнятого рішення), ініціативність (уміння висувати нові цілі) найчастіше виявляються під час постановки мети, яка виходить за межі актуальних потреб.
Організованість (уміння планувати свої дії), наполегливість (уміння протягом тривалого часу систематично йти до поставленої мети), витримка (вміння гальмувати дії, почуття, думки, що заважають реалізації поставленої мети) стосуються, насамперед, операційного рівня вольової регуляції.
Таким чином, вольові якості можна співвіднести з компонентами вольової регуляції діяльності та поведінки. При цьому воля є власним надбанням індивіда. Вона дає йому можливість свідомо й відповідально ставитися до власного життя.
5. Характерними ознаками слабкої волі є зниження рівня загальної активності, психічна млявість, вагання в тих випадках, коли необхідно діяти. Слабовільні люди, здебільшого не закінчують розпочатої справи, нездатні долати навіть незначні труднощі, відкладають справу надалі. Ці люди не мають власної думки, легко підпадають під вплив інших, легко піддаються навіюванню, внаслідок чого не впевнені в своїх діях. У екстремальних обставинах розгублюються, стають безпорадними. Вони мрійники, і, хоча, інколи подають цікаві пропозиції, проте не реалізують їх.
Слабка воля – це ознака конформності особистості, яка схильна уникати самостійних рішень, пристосовується до певних стандартів поведінки.
Випадки хворобливо слабкої волі мають назву “абулія”.
Ослаблення волі зумовлюється багатьма причинами. У деяких випадках його можуть спричиняти органічні або функціональні порушення діяльності кори великих півкуль головного мозку, особливо лобових його ділянок. Причиною цього є різні хвороби. Але слабкість волі, типу “обломовщини” або “маніловщини” зумовлена здебільшого вихованням.