Тема: Емоції і почуття план
Поняття про емоції і почуття.
Фізіологічні основи почуттів і емоцій.
Розвиток емоцій і почуттів у тваринному світі і в суспільстві.
Види емоційних станів і види почуттів як властивостей особистості.
Почуття і особистість.
1. Людина не тільки пізнає дійсність в процесах сприйняття, пам’яті, уяви, мислення, а разом з тим не байдуже ставиться до того, що відбувається у світі. Одні події її хвилюють, до інших вона байдужа, одні речі їй подобаються, інші – ні. Людина переживає задоволення і невдоволення, радість і горе.
Різноманітні переживання людини, в яких виявляється її ставлення до того, що діється навколо неї, до інших людей і до себе самої, називаються емоціями та почуттями.
Почуття забарвлюють у певний тон усі сторони психічної діяльності людини. Джерелом почуттів є об’єктивна дійсність. Необумовлених почуттів, тобто таких, що не мають певної своєї причини, не буває. Вони є виявом відношення людини до явищ і подій, як теперішніх, так і минулих. Не всяке явище природи, суспільного чи особистого життя людини породжує у нього почуття. В почуттях виявляється вибірковий характер людської свідомості. Вони викликаються тими об’єктами, які набувають певного життєвого значення для людини, сприяють або перешкоджають задоволенню її різних потреб. Все, щоб не робила людина, в кінцевому результаті служить мету задоволенню її різноманітних потреб, оскільки будь-які прояви активності людини супроводжуються емоційними хвилюваннями.
“Емоції – писав Леонтьєв, – виконують роль внутрішніх сигналів. Вони являються внутрішніми в тому значенні, що самі не несуть інформацію про зовнішні об’єкти, про їх зв’язки і відносини, про об’єктивні ситуації, в яких протікає діяльність суб’єкту.
Особливість емоцій в тому, що вони безпосередньо відображають відношення між мотивами і реалізацією відповідно цим мотивам діяльності”.
Емоції – один із найбільш старих по походженню психічних станів і процесів. Життя без емоцій було б таким неможливим, як і без відчуттів. Емоції виникли в процесі еволюції як засіб при допомозі якого живі істоти встановлюють значимість тих чи інших умов для задоволення актуальних для них потреб. Дякуючи вчасно виникнувшій емоції організм має можливість ефективно пристосуватись до оточуючих умов. Кількість і якість потреб в цілому відповідають числу і різноманітності характерних для неї емоціональних переживань і почуттів, при чому чим вища потреба по своїй соціальній та моральній значимості тим вищим є почуття. Сама стара по походженню форма емоційних переживань це задоволення.
Практично всі елементарні органічні відчуття мають свій емоційний фон. Емоції тісно пов’язані з діяльністю організму, всякий емоційний стан супроводжується багатьма фізіологічними змінами організму.
Емоції та почуття – це особистісні утворення. Вони характеризують людину соціально-психологічно. В основі почуттів лежать потреби, що виникли в процесі суспільного розвитку людини і пов’язані з відносинами між людьми. Емоції не завжди усвідомлюються, хоча всяка поведінка зв’язана з емоціями, оскільки направлена на задоволення потреб. Емоційний досвід людини як правило значно більший, ніж досвід її індивідуальних переживань.
Почуття – носять історичний характер. Вони різні у різних народів і можуть по різному виражатись в різні історичні епохи. Емоції і почуття виступають як значимий фактор у формуванні особистості, особливо її мотиваційної сфери. На базі позитивних емоційних переживань з’являються і закріплюються інтереси і потреби.
2. Емоціональні переживання за своєю природою є рефлекторними явищами. Нервово-фізіологічний механізм почуттів становить таку картину: виникнувши в корі великих півкуль головного мозку, процес збудження(коли людина сприймає якийсь об’єкт) за певних умов поширюється й на підкіркові центри. Потім передається через підкірку на вегетативну нервову систему і тим самим визначає відповідні прояви почуттів. Найближчі до півкуль підкіркові центри є центри спеціальних найскладніших безумовних рефлексів – харчового, захисного і та інші, діяльність яких складає фізіологічну основу елементарних емоцій. Підкірка функціонує під контролем кори великих півкуль головного мозку. Цей контроль виявляється в тому, що людина може регулювати силу емоцій. Руйнація підкіркових утворень, особливо таламуса і гіпоталамуса, веде до порушення зовнішнього вияву емоційних станів.
У підкірці знаходяться центри фізіологічної діяльності організму: діяльності, серцево-судинні. Тому збудження підкіркових центрів визиває посилену діяльність ряду внутрішніх органів. В зв’язку з цим переживання почуттів супроводжується змінами ритму дихання, серцевої діяльності, змінюється кровообіг, порушується діяльність секреторних залоз. Кора великих півкуль в нормальних умовах гальмує підкіркові центри, і таким чином стримує зовнішні прояви почуттів. Якщо кора мозку приходить в стан дуже сильного збудження при дії подразників великої сили, при перевтомі, при оп’янінні, то в результаті іррадіації пере збуджуються і центри підкірки, в наслідок чого зникає і стриманість. І навпаки в разі негативної індукції розповсюджується процес гальмування спостерігаються послаблення і скованість м’язових рухів, упадок серцево-судинної діяльності, дихання. Таким чином, при переживанні почуттів, при емоційних станах спостерігається і підвищення і пониження інтенсивності різних сторін життєдіяльності людини.
Важливі дані для розуміння природи емоцій були отримані при вивченні функціональної асиметрії мозку. Виявилось, що ліва півкуля пов’язана з виникненням і підтриманням позитивних емоцій, а права – негативних.
Всі дослідження фізіологічних основ емоцій показують їх полярний характер: задоволення – незадоволення, приємне – неприємне, насолода – страждання.
Частина емоцій людини співпадає з емоціями тварин: наприклад: гнів, голод, спрага, страх. Емоції тварин виникають в ході задоволення їх фізіологічних потреб. Інстинктивна діяльність тварин породжує такі емоції, як задоволення – незадоволення, страх – гнів. З розвитком мислення і розуму, а також вищих людських потреб на базі емоцій сформувались більш складні людські почуття. Таким чином ми відрізняємо емоції від почуття. Емоції в процесі еволюції виникли раніше почуттів, вони властиві не лише людині, а й тваринам і відображають відносини для задоволення фізіологічних потреб. Почуття розвинулись на базі емоцій при взаємодії з розумом, з інтелектом, в ході формування суспільних взаємовідносин і властиві вони лише людині. Але границю між емоціями та почуттями провести не завжди легко.
Роль емоцій в житті тварин дуже велика. Вони – показник біологічної доцільності організму тварин і служать для пристосування тварин до змінюючих умов оточуючого середовища. Людські почуття генетично пов’язані з емоціями тварин. Про це свідчать і ті спільні риси, що є у зовнішніх виявах почуттів людей і тварин. Водночас емоції людини і відмінні від емоцій тварин. Ця відмінність виникла в процесі суспільно-історичного розвитку людського життя.
Задоволення чи незадоволення потреб породжує у людини специфічні переживання, набувають різноманітних форм: настроїв, стресових станів, афектів, емоцій.
Настрої – це порівняно слабко виражені почуття, своєрідний емоційний стан, що захоплює протягом деякого часу всю особистість і відбивається на діяльності і поведінці людини. Настрій може бути довготривалим, виражається у вигляді позитивного чи негативного переживання наприклад у вигляді радості або печалі, дратівливості чи спокою. Настрій знаходиться у великій залежності від загального стану здоров’я, в особливості від нервової системи, залоз внутрішньої секреції. Джерела настрою не завжди зрозумілі людині, але залежать від якихось причин.
Афект – це дуже сильне короткочасне почуття. Воно характеризується значним змінами в свідомості, порушенням контролю за діями, а також змінами всієї життєдіяльності організму. Афекти короткочасні, вони схожі на бурю. Як правило в афективному стані людина може вчинити так, як в звичайному стані ніколи б не вчинила.
Пристрасті – це тривале, стійке й інтенсивне почуття. Пристрасть завжди предметна, тобто характеризується яскраво вираженим сталим прагненням до певних дій, до певного об’єкту. Пристрасть належать до тих почуттів, які спонукають людину до активності. Пристрасть може бути позитивною і негативною за своїм змістом.
Емоційний стресовий стан виникає в надзвичайно важкій ситуації і переживається з великим напруженням. Емоційний стрес виникає в ситуаціях небезпеки, образи, сорому. Поведінка індивіда в стресових станах суттєво залежать від типу нервової системи, сили або слабості її нервових процесів.
Емоція – це безпосереднє, тимчасове переживання якого-небудь постійного почуття. Емоцією називають наприклад, не саме почуття любові до музики, а стан насолоди, захоплення, яке переживає людина коли слухає концерт.
Єдиної класифікації почуттів не має. Почнемо з вищих соціальних почуттів , які виникають як реакція на задоволення або незадоволення вищих соціальних потреб. Переживання почуттів у формі емоцій, афектів, настроїв, стресів, супроводжуються зовнішніми проявами. До них відносяться виразні рухи обличчя, жести, пози, інтонація, розширення або звуження зінниць (зрачків). Ці виразні рухи в одних випадках протікають безконтрольно, в інших під контролем свідомості(спілкуванні).
До вищих соціальних почуттів відносять:
Почуття справедливості
Почуття честі
Почуття обов’язку
Почуття відповідальності
Почуття патріотизму
Почуття солідарності
Творча наснага
Трудовий ентузіазм
Естетичні:
Почуття прекрасного
Почуття високого
Почуття трагічного
Почуття комічного
Група почуттів пов’язаних з поняттям власності:
Почуття власності або володіння.
Почуття втрати.
Жадібність – не як властивість характеру, а як реально пережите почуття.
Бажання поділитися (не як властивість особистості, а саме почуття, пережите в деяких ситуаціях).Існують емоції, які майже не змінились в процесі еволюції людства – це так звані нижчі емоції, які характерні і для тварин:
Голод.
Спрага.
Втома.
Біль.
– Тепер перейдемо до самої багато чисельної групи почуттів, яка поділяється на дві підгрупи:
а) позитивні почуття:
Задоволення.
Радість.
Захоплення.
Гордість.
Самодовольство.
Почуття задоволення собою.
Впевненість.
Довіра.
Повага.
Симпатія.
Ніжність.
Кохання.
Вдячність.
Спокійна совість.
Почуття полегкості.
Почуття безпеки.
Почуття задоволеної помсти.
б) негативні почуття: