16. Охарактеризуйте ринок ресурсів та ринок продуктів і їх взаємодію

Вивчення закономірностей та особливостей руху грошей у процесі суспільного відтворення неможливе без побудови моделі грошового обороту. Основна кількість грошових платежів здійснюється через ринки, яких у моделі грошового обороту виділяють чотири:

1) ринок продуктів, на якому реалізується створений фірмами національний продукт;

2) ринок ресурсів, на якому фірми купують необхідні для виробництва ресурси (робочу силу, капітал і природні ресурси);

3) фінансовий ринок, де реалізуються вільні грошові кошти;

4) світовий ринок, через який здійснюється зв'язок внутрішньої економічної системи із "зовнішнім" світом.

Розглянемо простий приклад грошового кругообігу (рис. 2.1) підприємств і населення, які пов'язані між собою двома групами ринків: продуктів та ресурсів.

Рис. 2.1. Грошовий кругообіг продуктів, грошей, товарів

Сімейні господарства, які безпосередньо чи опосередковано (через торгово-промислові корпорації, що перебувають у їхній власності) володіють всіма економічними ресурсами, постачають ці ресурси підприємствам. Підприємства мають попит на ресурси, оскільки останні є засобами, за допомогою яких вони виробляють товари та послуги. Взаємодія попиту та пропозиції великої кількості людських та матеріальних ресурсів встановлює ціну на кожний з них. Платежі, які здійснюють підприємства, купуючи ресурси, являють собою витрати цих підприємств, але одночасно вони відображають потоки заробітної плати, ренти, відсотків і прибутків сімейним господарствам від продажу ресурсів.

Грошовий дохід, одержаний сімейними господарствами від продажу ресурсів, не має реальної цінності. У процесі витрачання грошового доходу сімейні господарства виражають свій попит на велику кількість товарів та послуг на ринку продуктів. Одночасно підприємства поєднують придбані ними ресурси для виробництва та пропозиції товарів і послуг на тих же ринках. Взаємодія цих рішень про попит та пропозицію і визначає ціни продуктів. З точки зору підприємств потік розрахунків за товари і послуги утворює виручку чи доходи від продажу товарів та послуг.

Модель кругообігу демонструє складне, взаємопов'язане переплетення процесів прийняття рішень й економічної діяльності. Слід звернути увагу на те, що сімейні господарства і підприємства виступають на обох основних ринках, але в кожному випадку на протилежних сторонах. На ресурсному ринку підприємства виступають як покупці, тобто на стороні попиту, а сімейні господарства - як власники ресурсів та постачальники. На ринку продуктів вони міняються позиціями. Разом з тим кожний з цих економічних суб'єктів і купує, і продає.

17. Еластичність попиту по ціні та фактори, що на неї впливають

Цінова еластичність попиту, яка відображає зміну величини попиту на певний товар зі зміною його ціни. Ступінь цінової еластичності або нееластичності попиту вимірюється за допомогою коефіцієнта Еп, обчисленого за такою формулою:

Оскільки відсоткова зміна змінної є абсолютною зміною змінної, поділеної на початковий рівень змінної, то еластичність попиту за ціною можна також визначити за формулою:

Відомо, що спадна крива попиту ілюструє обернену залежність, яка існує між ціною і кількістю потрібної продукції. Це означає, що ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди буде мати від'ємне значення. Наприклад, якщо ціна знижується, то кількість потрібної продукції зростає. Це означає, що чисельник у формулі буде додатний, а знаменник — від'ємний, а в результаті матимемо від'ємний коефіцієнт. Навпаки, у випадку збільшення ціни чисельник буде від'ємний, але знаменник — додатний, що знову дасть від'ємний коефіцієнт.

В економічній науці ігнорується від'ємний знак, ураховується лише абсолютна величина коефіцієнта еластичності. Робиться це, щоб уникнути можливих непорозумінь.

Попит буде еластичний, якщо відсоткова зміна ціни веде до більшої відсоткової зміни необхідної продукції. Наприклад, якщо зниження ціни на 4 % викликає зростання попиту на 8 %, то попит є еластичний. Очевидно, що у всіх подібних ситуаціях, коли попит еластичний, коефіцієнт еластичності буде більший одиниці; у такому випадку він дорівнює 2.

Якщо відсоткова зміна ціни супроводжується порівняно меншою зміною кількості необхідної продукції, попит нееластичний. Так, якщо зниження ціни на 4 % дає в результаті зростання кількості потрібної продукції на 2 %, то попит нееластичний. У цьому випадку коефіцієнт еластичності складає !/2.

Зрозуміло, що за нееластичного попиту коефіцієнт еластичності завжди буде менший одиниці. Коли відсоткова зміна ціни і наступна відсоткова зміна кількості необхідної продукції дорівнюють одна одній, такий специфічний випадок називається одиничною еластичністю.

На рис. 12.1 зображено три випадки еластичності:

Важливо відзначити, що коли йдеться про нееластичний попит, це не означає, що споживачі абсолютно нечутливі до зміни цін. Вислів "абсолютно нееластичний попит" означає крайній випадок, коли зміна ціни не викликає жодних змін кількості потрібної продукції. Графічно цей випадок показують за допомогою кривої попиту, паралельної вертикальній осі (наприклад, П₁ на рис. 12.2), і навпаки, коли йдеться про еластичний попит, то це не означає, що споживачі абсолютно чутливі до зміни ціни. У крайній ситуації, коли найменше зниження ціни спонукає покупців збільшувати купівлю від нуля до межі своїх можливостей, йдеться про досконало еластичний попит. Крива досконало еластичного попиту являє собою лінію, паралельну горизонтальній осі (П₂ на рис 12.2):