- •11. Зайнятість. Заходи держави по підвищенню зайнятості
- •12. Політика «дешевих» та «дорогих» грошей
- •13. Ціна ринкової рівноваги та чинники, що на неї впливають
- •14. Внп та суспільний добробут
- •15. Методологія макроекономіки
- •16. Охарактеризуйте ринок ресурсів та ринок продуктів і їх взаємодію
- •17. Еластичність попиту по ціні та фактори, що на неї впливають
- •Визначники еластичності попиту за ціною.
- •18. Головні макроекономічні цілі
- •19. Економічна система, її елементи та суб’єкти
- •20. Споживання та заощадження. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження
- •31. Бюджетний дефіцит та заходи щодо зменшення
- •32. Основні макроекономічні цілі держави
- •33. Методи грошово-кредитної регулювання економіки
- •34. Види податкових ставок
- •35. Кейнсіанська та монетаристська теорії регулювання грошової маси
- •36. Відмінність однотоварного попиту та сукупного попиту.
- •37. Податки – основне джерело наповнення державного бюджету.
- •38. Нбу та його роль в економіці України.
- •39. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •40. Фіскальна політика та її сутність.
- •61. Номінальний та реальний внп. Визначення реального внп.
- •62. Норма обов'язкових резервів
- •63. Внп: Характеристика і недоліки.
- •64. Фази економічного циклу та їх характеристики
- •65. Як визначається кількість грошей в економіці?
- •66. Охарактеризуйте попит на гроші.
- •68. Обчислення внп за доходами.
- •69. Цілі фіскальної політики
- •70. Основні цілі та завдання макроекономіки.
- •71. Макроекономічні показники в системі міжнародного національного рахівництва
- •72. Становлення макроекономіки як науки
- •73. Шляхи скорочення дефіциту державного бюджету. Бюджетна політика в україні.
- •75. Середня і гранична схильність до споживання та заощадження
- •76. Розрахунок інших макропоказників на базі ввп.
- •77. Грошово кредитне регулювання економіки
- •78. Мультиплікатор податків
- •80. Характеристика безробіття та його вплив на економіку.
- •81. Номінальний та реальний ввп. Індекс дифлятор ввп.
- •82. Як банки створюють гроші? Депозитний мультиплікатор.
- •83. Поняття ринкової вартості.
- •84. Відмінність одно товарного та сукупного попиту.
- •85. Гроші, їх функції в економіці. Рівняння Фішера.
- •87. Споживання, заощадження, інвестиції. Інвестиційний клімат в Україні.
- •88. Чнп та методи його обчислення.
- •90. Втрати від безробіття. Закон Оукена.
- •91Фіскальна політика автоматичних стабілізаторів
- •40. Фіскальна політика та її сутність.
- •41. Схильність до заощадження і споживання
- •42. Індекс Пааше і Ласпейреса у визначенні загального рівня цін
- •43. Розрахунок ввп за методом доходів
- •44. Інфляція як макроекономічне явище
- •45. Витрати на інвестиції. Мультиплікатор інвестицій
- •46. Економічний цикл та його фази
- •47. Пропозиція грошей в економіці та методи впливу на неї збоку нбу
88. Чнп та методи його обчислення.
Чи́стий націона́льний проду́кт (ЧНП) — це сумарний обсяг вартості всіх кінцевих товарів і послуг, які країна за певний проміжок часу зробила і спожила у всіх секторах свого національного господарства, за вирахуванням суми амортизації-вартості зношування основних фондів(обладнання, виробничих приміщень). Тому:
ЧНП=ВНП-А,
де А — амортизація.
Якщо з ЧНП відняти суму непрямих податків,можна отримати значення національного доходу. НД - це новостворена за рік вартість, що характеризує, що додало виробництво в даному році до добробуту суспільства. Це чистий заробітний дохід суспільства, цим пояснюється важливість і широке застосування НД у зіставному аналізі. У практиці розрізняють виробничий і використаний НД. Використаний НД - це виробничий НД за мінусом втрат (від стихійних лих, збитку при зберіганні т.д.) і зовнішнього сальдо.
Чистий національний продукт визначається декількома способами. За допомогою першого методу здійснюється віднімання амортизаційних витрат з ВНП. Віднімають з валового національного продукту витрати, які пішли на відшкодування вже використаного основного капіталу.
Другий метод представляє собою встановлення витрат на придбання основних компонентів ЧНП. Серед основних частин, які складають чистий національний продукт, присутні витрати держави на придбання сировини та товарів, загальні споживчі витрати громадян та інші.
ЧНП є відображенням повної вартості ВНП, який призначений для застосування населенням. Разом з цим в чистому національному продукті закладені різні податки, які не потрапляють безпосередньо в споживчу сферу населення. Як правило, до цих зборів відносять акцизи і мита. Непрямі податки вважаються єдиними елементами, що не відображають дійсного вкладу економічного потенціалу в ЧНП.
Чистий національний продукт і національний дохід (НД)
При утриманні непрямих податків з усього обсягу ЧНП з’являється показник НД. Національним доходом вважають вартість, новостворену протягом року. Ця вартість відображає те, що додалося до суспільного добробуту за допомогою виробництва в поточному періоді (році). У зв’язку з цим, при підрахунку національного доходу не враховуються суми непрямих податків, амортизації, субсидій держави. Одержаний показник є “чистим заробітним доходом” населення. Національний дохід вважається, таким чином, досить важливим макроекономічним показником і, у зв’язку з цим, досить широко використовується при порівняльному аналізі.
В економічній практиці розрізняють використаний і вироблений НД.
Виробленим національним доходом вважається весь обсяг заново створених послуг і товарів. Використаним НД на накопичення і споживання називають вироблений НД за винятком втрат (збитку при транспортуванні, зберіганні, від військових дій, на суму незавершеного будівництва, від стихійних лих та ін) і зовнішньоторговельного сальдо.
У НД включена продукція матеріальної виробничої сфери та вартість товарів зі сфери послуг. Відповідно до методології міжнародної статистики показник кількісної різниці між національним доходом і валовим внутрішнім продуктом дорівнює вартості відрахувань з амортизації.
89. Нецінові чинники сукупної пропозиції.
Сукупна пропозиція. Сукупна пропозиція (СПр) – це такий загальний обсяг національного продукту, який економіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку.
Досі ми розглядали залежність сукупної пропозиції лише від цін (товарних) за інших незмінних умов, до яких відносяться нецінові фактори, як видно з рисунків 3 і 4, зміна сукупної пропозиції під впливом цін відображається на графіку за допомогою переміщення точки реального виробництва вздовж нерухомої кривої сукупної пропозиції. Якщо ж змінюються нецінові фактори, то за даних цін зміни в сукупній пропозиції відображаються на графіку заміщенням її кривої у відповідний бік (див. рис. 5).
Рис. 5. Вплив нецінових факторів на сукупну пропозицію.
До основних нецінових факторів сукупної пропозиції відносяться:
зміни цін на ресурси (ресурсових цін);
зміни в продуктивності ресурсів;
зміни податків з підприємств та субсидій.
Усі нецінові фактори мають одну загальну рису: коли вони змінюються, то внаслідок цього змінюються середні витрати. Між середніми витратами і сукупною пропозицією діє обернена залежність. Коли нецінові фактори зменшують середні витрати, сукупна пропозиція збільшується, а її крива зміщується вправо. І навпаки, якщо вони збільшують середні витрати, сукупна пропозиція зменшується, а її крива зміщується вліво.
Серед нецінових факторів найбільший вплив на сукупну пропозицію справляють ціни на ресурси. Це особливо стосується цін на робочу силу (заробітна плата) та матеріальні ресурси (сировина. матеріали, паливо тощо). Збільшення продуктивності ресурсів означає. що за наявного обсягу ресурсів можна виробити більший реальний обсяг національного продукту. Це зменшує середні витрати, збільшує сукупну пропозицію і зміщує її криву вправо. Зростання продуктивності ресурсів є основним фактором збільшення сукупної пропозиції у довгостроковому періоді. Підвищення податків з підприємств збільшує середні витрати та зменшує сукупну пропозицію. Збільшення субсидій підприємствам зменшує середні витрати і збільшує сукупну пропозицію.
