78. Мультиплікатор податків

Мультиплікатор податків – коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць обернено змінюється ВВП за дискреційної зміни чистих податків на одиницю.

Механізм податкової мультиплікації, як і у випадку з державними витратами, пов'язаний <^ багаторазової реакцією споживання на одноразова зміна податків:

податки знижуються на

=> Наявний дохід збільшується на А7Т =>

=> Споживання збільшується на ЬхАТХ -

=> Сукупні витрати збільшуються на & хДТТ => => сукупний дохід збільшується на ЬхА 7Т => => споживання збільшується на b (bxA 7) Т => => сукупні витрати збільшуються на № хатт => => сукупний дохід збільшується на # ха ТТ => => споживання збільшується на Ь (Ь2хА 7) Т V * і т.д.

Якщо припустити, що всі податкові відрахування до державного бюджету залежать від динаміки поточного доходу У, то податкова функція приймає вигляд:

Т = t-Y, де t - гранична податкова ставка.

У цьому випадку функція споживання має Вид:

C = a + b (Y - tY) = a + b \ l 4) Y, а модель податкового мультиплікатора приймає вигляд:

tn, =

- Ъ

\ ~ B (\ - t)

де mt - податковий мультиплікатор у закритій економіці. Повна податкова функція має вигляд:

Т = Т + tY,

де Т - автономні податки, які не залежать від величини поточного доходу У (на-приклад, податки на нерухомість, спадщину і т.д.); / - гранична податкова ставка.

З урахуванням функціональної залежності податкових відрахувань Г від доходу Y функція споживання набуває вигляду:

С = a + b [Y-(Ta + tY)].У цьому випадку модель рівноважного обсягу виробництва у відкритій економіці має вигляд:

Г = ТТ7гЦ --------- - M + 1 + G + g) -- 79. ДИСКОНТНА ПОЛІТИКА НБУ

Дисконтна політика полягає у зміні облікової ставки НБУ для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют.

Дисконтна політика — це система заходів центрального банку щодо встановлення і періодичної зміни облікової ставки за кредитами, що надаються комерційним банкам, з метою впливу на динаміку валютного курсу, стан платіжного балансу і рух капіталів, а також динаміку кредитних вкладень, грошової маси і цін. Отже, реалізація дисконтної політики центрального банку має як внутрішній, так і зовнішній аспект.

Зовнішній аспект дисконтної політики передбачає вплив на динаміку валютного курсу через стимулювання припливу або ж відпливу капіталів, чому активно сприяє зміна ринкової норми процента, позаяк капітали переміщуються між країнами у пошуках най­більш ефективних з погляду прибутковості сфер їх застосування.

За таких обставин підвищення процентних ставок на ринку збільшує попит на національну валюту як об’єкт інвестування, що веде до підвищення її курсу внаслідок припливу іноземних капіталів.

У разі зниження офіційної облікової ставки та відповідної реакції ринкових ставок процента має місце відплив короткострокових капіталів у ті країни, де рівень банківських ставок перебуває на вищому рівні, що зумовлює зниження курсу національної валюти.

Отже, збільшуючи облікову ставку, центральний банк сприяє зміцненню національної валюти, а знижуючи — її послабленню