- •11. Зайнятість. Заходи держави по підвищенню зайнятості
- •12. Політика «дешевих» та «дорогих» грошей
- •13. Ціна ринкової рівноваги та чинники, що на неї впливають
- •14. Внп та суспільний добробут
- •15. Методологія макроекономіки
- •16. Охарактеризуйте ринок ресурсів та ринок продуктів і їх взаємодію
- •17. Еластичність попиту по ціні та фактори, що на неї впливають
- •Визначники еластичності попиту за ціною.
- •18. Головні макроекономічні цілі
- •19. Економічна система, її елементи та суб’єкти
- •20. Споживання та заощадження. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження
- •31. Бюджетний дефіцит та заходи щодо зменшення
- •32. Основні макроекономічні цілі держави
- •33. Методи грошово-кредитної регулювання економіки
- •34. Види податкових ставок
- •35. Кейнсіанська та монетаристська теорії регулювання грошової маси
- •36. Відмінність однотоварного попиту та сукупного попиту.
- •37. Податки – основне джерело наповнення державного бюджету.
- •38. Нбу та його роль в економіці України.
- •39. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •40. Фіскальна політика та її сутність.
- •61. Номінальний та реальний внп. Визначення реального внп.
- •62. Норма обов'язкових резервів
- •63. Внп: Характеристика і недоліки.
- •64. Фази економічного циклу та їх характеристики
- •65. Як визначається кількість грошей в економіці?
- •66. Охарактеризуйте попит на гроші.
- •68. Обчислення внп за доходами.
- •69. Цілі фіскальної політики
- •70. Основні цілі та завдання макроекономіки.
- •71. Макроекономічні показники в системі міжнародного національного рахівництва
- •72. Становлення макроекономіки як науки
- •73. Шляхи скорочення дефіциту державного бюджету. Бюджетна політика в україні.
- •75. Середня і гранична схильність до споживання та заощадження
- •76. Розрахунок інших макропоказників на базі ввп.
- •77. Грошово кредитне регулювання економіки
- •78. Мультиплікатор податків
- •80. Характеристика безробіття та його вплив на економіку.
- •81. Номінальний та реальний ввп. Індекс дифлятор ввп.
- •82. Як банки створюють гроші? Депозитний мультиплікатор.
- •83. Поняття ринкової вартості.
- •84. Відмінність одно товарного та сукупного попиту.
- •85. Гроші, їх функції в економіці. Рівняння Фішера.
- •87. Споживання, заощадження, інвестиції. Інвестиційний клімат в Україні.
- •88. Чнп та методи його обчислення.
- •90. Втрати від безробіття. Закон Оукена.
- •91Фіскальна політика автоматичних стабілізаторів
- •40. Фіскальна політика та її сутність.
- •41. Схильність до заощадження і споживання
- •42. Індекс Пааше і Ласпейреса у визначенні загального рівня цін
- •43. Розрахунок ввп за методом доходів
- •44. Інфляція як макроекономічне явище
- •45. Витрати на інвестиції. Мультиплікатор інвестицій
- •46. Економічний цикл та його фази
- •47. Пропозиція грошей в економіці та методи впливу на неї збоку нбу
76. Розрахунок інших макропоказників на базі ввп.
Інші макроекономічні показники
Як уже було сказано, ВВП - це результат виробництва різних фірм, організацій за один рік. Усі названі суб'єкти господарчої діяльності перебувають на території даної країни, тобто є її резидентами. Однак не всі працівники фірм є резидентами. Дуже багато іноземців працюють на фірмах даної країни, тобто є нерезидентами, і вони висилають частку своїх доходів у свою рідну країну. Так само громадяни даної країни можуть одержувати частину доходів за свою виробничу діяльність із-за кордону у вигляді заробітної плати. Тому для того, щоб уникнути подвійного включення означених доходів та витрат у ВВП, потрібен такий показник, як валовий національний продукт (ВНП). Формула розрахунку ВНП має такий вигляд:
ВНП = ВВП - сальдо доходів, які одержані з-за кордону, де ВВП - валовий внутрішній продукт;
Сальдо доходів, які одержані з-за кордону - це різниця між доходами резидентів даної країни, які отримані з-за кордону, і доходів нерезидентів, які передані за кордон даної країни.
До інших макроекономічних показників, які характеризують економічне становище країни, відносять чистий національний продукт (ЧНП), національний доход (НД), особистий доход, особистий доход після сплати податків
Макроекономічний показник |
Формула розрахунку макроекономічного показника |
Чистий національний продукт (ЧНП) |
ЧНП = ВНП - обсяг спожитого капіталу (амортизація) |
Національний доход (нд) |
НД = ЧНП - непрямі податки |
Особистий доход |
Особистий доход = НД - виплати на соціальне страхування - податки на прибуток фірм - прибуток фірм + трансфертні виплати |
Особистий доход після сплати податків |
Особистий доход після сплати податків = = Особистий доход - податки на оплату праці |
77. Грошово кредитне регулювання економіки
Грошово-кредитне регулювання є одним з інструментів державної макроекономічної політики. Воно здійснюється шляхом розробки і реалізації грошово-кредитної політики центрального банку (рис. 6.1). Грошово-кредитна політика (далі - ГКП) - комплекс взаємопов'язаних, спрямованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, що їх проводить держава через свій центральний банк. Часто її називають монетарною, чи грошовою, політикою. Монетарна політика ґрунтується на дії об'єктивних економічних законів.
Економічний зміст грошово-кредитної політики полягає у тому, що:
- монетарна політика - одна зі складових економічної політики держави;
- монетарна політика забезпечується притаманними їй монетарними механізмами.
Державне регулювання економікою за допомогою грошово-кредитних інструментів є впливом на кількість і ціну (процентну ставку) позичкового капіталу, для того щоб, відповідно до цілей державної економічної політики, впливати на попит і механізми використання кредитів в економіці.
Практично всі інструменти монетарної політики чинять опосередкований і загальний вплив на економіку. Розрив у часі між використанням того чи іншого інструмента грошово-кредитної політики і його ефектом є досить тривалим, до того ж кількісний результат застосування цих інструментів важко піддається попередній оцінці.
Регулювання економікою за допомогою грошово-кредитних методів передбачає створення умов, за яких економічний суб'єкт сам вибирає рішення, що відповідають інтересам держави. Це здійснюється через ринок цінних паперів, зміну грошової маси, банківських резервів і процентних ставок.
Суб'єктом грошово-кредитної політики виступає держава, яка регулює цю сферу через свої органи - центральний банк і відповідні урядові структури - міністерство фінансів, органи нагляду за діяльністю банків і контролю за грошовим обігом, Інституції щодо страхування депозитів, а також інші установи.
Об'єктами, на які спрямовуються регулятивні заходи грошово-кредитної політики, можуть виступати:
V пропозиція грошей;
V процентна ставка;
V валютний курс;
V швидкість грошового обігу;
V рівень інфляції тощо.
В Україні головним суб'єктом грошово-кредитної політики є Національний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь інші державні органи - Уряд, Міністерство фінансів, Верховна Рада.
