- •11. Зайнятість. Заходи держави по підвищенню зайнятості
- •12. Політика «дешевих» та «дорогих» грошей
- •13. Ціна ринкової рівноваги та чинники, що на неї впливають
- •14. Внп та суспільний добробут
- •15. Методологія макроекономіки
- •16. Охарактеризуйте ринок ресурсів та ринок продуктів і їх взаємодію
- •17. Еластичність попиту по ціні та фактори, що на неї впливають
- •Визначники еластичності попиту за ціною.
- •18. Головні макроекономічні цілі
- •19. Економічна система, її елементи та суб’єкти
- •20. Споживання та заощадження. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження
- •31. Бюджетний дефіцит та заходи щодо зменшення
- •32. Основні макроекономічні цілі держави
- •33. Методи грошово-кредитної регулювання економіки
- •34. Види податкових ставок
- •35. Кейнсіанська та монетаристська теорії регулювання грошової маси
- •36. Відмінність однотоварного попиту та сукупного попиту.
- •37. Податки – основне джерело наповнення державного бюджету.
- •38. Нбу та його роль в економіці України.
- •39. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •40. Фіскальна політика та її сутність.
- •61. Номінальний та реальний внп. Визначення реального внп.
- •62. Норма обов'язкових резервів
- •63. Внп: Характеристика і недоліки.
- •64. Фази економічного циклу та їх характеристики
- •65. Як визначається кількість грошей в економіці?
- •66. Охарактеризуйте попит на гроші.
- •68. Обчислення внп за доходами.
- •69. Цілі фіскальної політики
- •70. Основні цілі та завдання макроекономіки.
- •71. Макроекономічні показники в системі міжнародного національного рахівництва
- •72. Становлення макроекономіки як науки
- •73. Шляхи скорочення дефіциту державного бюджету. Бюджетна політика в україні.
- •75. Середня і гранична схильність до споживання та заощадження
- •76. Розрахунок інших макропоказників на базі ввп.
- •77. Грошово кредитне регулювання економіки
- •78. Мультиплікатор податків
- •80. Характеристика безробіття та його вплив на економіку.
- •81. Номінальний та реальний ввп. Індекс дифлятор ввп.
- •82. Як банки створюють гроші? Депозитний мультиплікатор.
- •83. Поняття ринкової вартості.
- •84. Відмінність одно товарного та сукупного попиту.
- •85. Гроші, їх функції в економіці. Рівняння Фішера.
- •87. Споживання, заощадження, інвестиції. Інвестиційний клімат в Україні.
- •88. Чнп та методи його обчислення.
- •90. Втрати від безробіття. Закон Оукена.
- •91Фіскальна політика автоматичних стабілізаторів
- •40. Фіскальна політика та її сутність.
- •41. Схильність до заощадження і споживання
- •42. Індекс Пааше і Ласпейреса у визначенні загального рівня цін
- •43. Розрахунок ввп за методом доходів
- •44. Інфляція як макроекономічне явище
- •45. Витрати на інвестиції. Мультиплікатор інвестицій
- •46. Економічний цикл та його фази
- •47. Пропозиція грошей в економіці та методи впливу на неї збоку нбу
75. Середня і гранична схильність до споживання та заощадження
Споживання і заощадження. Споживання Сп — це загальна кількість товарів і послуг, що придбані й спожиті протягом певного періоду. Йдеться про те, що споживання є відображенням споживчого, або платоспроможного попиту. Заощадження — це не що інше, як відкладений попит, або частина потреб людини, які не підкріплені купівельною спроможністю з певних причин. Споживання — це частина доходу після виплати податків, що витрачається на придбання товарів і послуг, а заощадження — друга частина доходу після виплати податків, яка не споживається. Заощадження означає скорочення споживання.
Середня схильність до споживання використовується для того, щоб показати співвідношення споживання і доходу. Середню схильність до споживання визначають як відношення частини доходу, що використовується для споживання Сп, до всього національного доходу Д: ССС„ = Споживання / Доход, або СССП = СП/Д. Схильність до заощадження — це відображення бажання людей не все споживати, а дещо й заощаджувати. Розрізняють середню і граничну схильність до заощадження. «. Середня схильність до заощадження використовується для того, щоб показати співвідношення заощадження і доходу. Середня схильність до заощадження ССЗ — це відношення частини доходу, що не споживається 3,.до всього національного доходу Д: ССЗ = Заощадження /Доход, або ССЗ = ЗІД.
Гранична схильність. Сам термін «граничний» (або «маржинальний») відповідно до теорії граничної корисності економісти використовують у значенні «додатковий». Отже, якщо середня схильність оперує поняттями «споживання», «заощадження», «національний доход», то гранична схильність — поняттями «додаткове споживання», «додаткове заощадження» і «додатковий національний доход». Тому розгляду граничної схильності до споживання і граничної схильності до заощадження має передувати з'ясування сутності додаткового доходу, його головних складових, а потім уже — співвідношення додаткового споживання і додаткового доходу, додаткового заощадження і додаткового доходу.
Гранична схильність до споживання характеризує тенденцію в зміні величини споживання зі зростанням доходів населення, а гранична схильність до заощадження — тенденцію в зміні величини заощадження. Гранична схильність до споживання показує, яка частка додаткового доходу йде на збільшення споживання. Гранична схильність до споживання — це додаткове споживання, яке породжується додатковою гривнею доходу.
Гранична схильність до заощадження показує, яку частину додаткового доходу населення використовує для додаткового заощадження при змінній величині доходу, тобто, скільки з кожної додаткової грошової одиниці доходу йде на заощадження. Граничну схильність до заощадження ГСЗ визначають як відношення змін у заощадженні A3 до змін у доході АД: ГСЗ = АЗ/АД. Отже, гранична схильність до заощадження — це додаткове заощадження, яке породжується додатковою гривнею доходу.