12. Політика «дешевих» та «дорогих» грошей

Залежно від економічної ситуації, яка складається в той чи інший період в країні, центральний банк проводить політику «дешевих» або «дорогих» грошей. Політика «дешевих» грошей характерна, як правило, для ситуації економічного спаду і високого рівня безробіття. Її мета - зробити кредит більш дешевим і доступним, з тим щоб збільшити сукупні витрати, інвестиції, виробництво і зайнятість. Які заходи можуть забезпечити досягнення цієї мети?

По-перше, зменшення облікової ставки відсотка, що має спонукати комерційні банки збільшити позики у центрального банку і тим самим збільшити власні резерви. По-друге, центральний банк здійснює купівлю державних цінних паперів на відкритому ринку, оплачуючи їх збільшенням резервів комерційних банків. По-третє, центральний банк зменшує норму резервних вимог, що переводить обов'язкові резерви в необхідні і збільшує одночасно мультиплікатор грошової пропозиції.

Політика «дорогих» грошей має своєю метою обмеження грошової пропозиції, з тим щоб скоротити сукупні витрати і знижувати темпи інфляції. Вона включає наступні заходи:

1) підвищення облікової ставки відсотка, що виступає антистимулом для запозичень комерційних банків у центрального банку;

2) продаж центральним банком державних цінних паперів на ^ відкритому ринку;

3) збільшення норми резервних вимог, що скоротить надлишкові резерви і зменшить мультиплікатор грошової пропозиції.

Крім загальних методів грошово-кредитного регулювання, що впливають на весь грошовий ринок в цілому, центральні банки використовують і селективні методи, призначені для регулювання конкретних видів кредиту (наприклад, пряме обмеження розмірів банківських кредитів на споживчі потреби, під біржові цінні папери, встановлення меж позик для одного позичальника і т.п.).

13. Ціна ринкової рівноваги та чинники, що на неї впливають

Взаємодія попиту та пропозиції - процес, який породжує формування ринкової ціни, яка задовольняє одночасно і продавця і покупця.

Ринкова ціна відображає таку ситуацію, коли плани покупців і продавців на ринку повністю збігаються, а обсяг благ, який мають намір купити покупці, абсолютно дорівнює обсягу благ, який мають намір запропонувати виробники. В результаті виникає рівноважна ціна, тобто ціна такого рівня, коли обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту.

Графічне зображення взаємодії попиту і пропозиції показано на рис. 42.1.

На рис. 42.1 показано, що ринкова рівноважна ціна визначається в точці перетину кривих попиту та пропозиції, яка є точкою рівноваги (Е), що відбиває рівність обсягу попиту і обсягу пропозиції. Ціна, за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції, виступає як рівноважна ціна.

Рівність обсягу попиту та обсягу пропозиції являє собою рівноважний обсяг і характеризує ринкова рівновага. Ціна, за якою благо продається або купується, може не збігатися з рівноважною ціною. Аналогічно і реальний обсяг продажів може не збігатися з рівноважним обсягом. Справа в тому, що рівноважний стан нестабільно, оскільки умови ринку, які визначають ринкову рівновагу, також нестабільні, викликаючи тим самим зміни попиту та пропозиції.

Ринкова рівновага - ситуація на ринку, при якій немає тенденції до зміни ринкової ціни або обсягу продаваних благ.

Коли «стелю цін» встановлюється нижче рівноважної ціни, утворюється дефіцит (іноді його називають надлишковим попитом благ) і обсяг попиту перевищує обсяг пропозиції.

Коли мінімальні рівні цін встановлюються вище рівноважної ціни, обсяг пропозиції перевищує обсяг попиту і утворюється надлишок благ. Ринкова рівновага і відхилення від нього показані на рис.42.2.

Виділяють чотири варіанти впливу зрушень кривих попиту та пропозиції на ціну й обсяг благ.

1. Збільшення попиту на благо викликає зсув кривої попиту вправо, в результаті чого збільшуються і рівноважна ціна, і рівноважний обсяг блага.

2. Зменшення попиту на благо зміщує криву попиту вліво, в результаті чого знижуються рівноважна ціна і рівноважний обсяг блага.

3. Збільшення пропозиції блага зрушує криву пропозиції вправо, в результаті чого знижується рівноважна ціна і збільшується рівноважний обсяг блага.

4. Зменшення пропозиції блага зрушує криву пропозиції вліво, в результаті чого підвищується рівноважна ціна і скорочується рівноважний обсяг блага.

Рис. 42.2. Ринкова рівновага