- •11. Зайнятість. Заходи держави по підвищенню зайнятості
- •12. Політика «дешевих» та «дорогих» грошей
- •13. Ціна ринкової рівноваги та чинники, що на неї впливають
- •14. Внп та суспільний добробут
- •15. Методологія макроекономіки
- •16. Охарактеризуйте ринок ресурсів та ринок продуктів і їх взаємодію
- •17. Еластичність попиту по ціні та фактори, що на неї впливають
- •Визначники еластичності попиту за ціною.
- •18. Головні макроекономічні цілі
- •19. Економічна система, її елементи та суб’єкти
- •20. Споживання та заощадження. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження
- •31. Бюджетний дефіцит та заходи щодо зменшення
- •32. Основні макроекономічні цілі держави
- •33. Методи грошово-кредитної регулювання економіки
- •34. Види податкових ставок
- •35. Кейнсіанська та монетаристська теорії регулювання грошової маси
- •36. Відмінність однотоварного попиту та сукупного попиту.
- •37. Податки – основне джерело наповнення державного бюджету.
- •38. Нбу та його роль в економіці України.
- •39. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •40. Фіскальна політика та її сутність.
- •61. Номінальний та реальний внп. Визначення реального внп.
- •62. Норма обов'язкових резервів
- •63. Внп: Характеристика і недоліки.
- •64. Фази економічного циклу та їх характеристики
- •65. Як визначається кількість грошей в економіці?
- •66. Охарактеризуйте попит на гроші.
- •68. Обчислення внп за доходами.
- •69. Цілі фіскальної політики
- •70. Основні цілі та завдання макроекономіки.
- •71. Макроекономічні показники в системі міжнародного національного рахівництва
- •72. Становлення макроекономіки як науки
- •73. Шляхи скорочення дефіциту державного бюджету. Бюджетна політика в україні.
- •75. Середня і гранична схильність до споживання та заощадження
- •76. Розрахунок інших макропоказників на базі ввп.
- •77. Грошово кредитне регулювання економіки
- •78. Мультиплікатор податків
- •80. Характеристика безробіття та його вплив на економіку.
- •81. Номінальний та реальний ввп. Індекс дифлятор ввп.
- •82. Як банки створюють гроші? Депозитний мультиплікатор.
- •83. Поняття ринкової вартості.
- •84. Відмінність одно товарного та сукупного попиту.
- •85. Гроші, їх функції в економіці. Рівняння Фішера.
- •87. Споживання, заощадження, інвестиції. Інвестиційний клімат в Україні.
- •88. Чнп та методи його обчислення.
- •90. Втрати від безробіття. Закон Оукена.
- •91Фіскальна політика автоматичних стабілізаторів
- •40. Фіскальна політика та її сутність.
- •41. Схильність до заощадження і споживання
- •42. Індекс Пааше і Ласпейреса у визначенні загального рівня цін
- •43. Розрахунок ввп за методом доходів
- •44. Інфляція як макроекономічне явище
- •45. Витрати на інвестиції. Мультиплікатор інвестицій
- •46. Економічний цикл та його фази
- •47. Пропозиція грошей в економіці та методи впливу на неї збоку нбу
72. Становлення макроекономіки як науки
Макроекономіка в сучасному розумінні її змісту бере свій початок із теорії Дж. Кейнса. Як зазначає В.Д. Лагутін, макроекономіка як наука виникла разом із виходом праці Дж. Кейнса "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей" Починаючи з 1930-1940-х років макроекономічна наука розвивається на основі гострих дискусій і одночасно пошуку синтезу (компромісу) між ідеями кейнсіанців і неокейнсіанців Першу спробу макроекономічного аналізу здійснив у 1576 році француз Жан Боден, який обґрунтував зміну рівня цін (тобто інфляцію) результатом зміни співвідношення між кількістю товарів і грошей.
Макроекономічну спрямованість мали дослідження англійських економістів В. Петті і Г. Кінга, які біля трьохсот років тому вперше у світовій практиці здійснили розрахунки й дали оцінку національного доходу Англії і Франції.
Подальшого розвитку макроекономічний аналіз набув у XVIII ст. у працях французької школи фізіократів. Основоположник цієї школи Франсуа Кене розробив макроекономічну модель господарського кругообороту, так звану "Економічну таблицю" (1758 р.)
Однак Ф.Кене не дав пояснення, як в економіці забезпечуються "природні закони", тобто, вчений не розкрив механізму саморегулювання економіки. На це запитання відповіли представники класичної теорії, відповідно якій здатність ринку до саморегулювання, до досягнення так званого природного порядку в економіці забезпечується за допомогою механізму ціноутворення.
Макроекономіка розвивалася згідно з класичною теорією. Але світова економічна криза в 1929-1933 рр. не підтвердила основного постулату класичної теорії - здатності ринкової економіки до швидкого самовидужання, що викликало недовіру до неї. Дж. Кейнс піддав гострій критиці класичну теорію, вперше висунув ідею про те, що розвинена економіка досконалої конкуренції автоматично не тяжіє до стану повної зайнятості, що в конкурентній економіці не існує механізму, який би забезпечував повну зайнятість. Він довів, що макросистема має специфічні особливості, які не дозволяють використовувати для її дослідження стандартний рівноважний аналіз.
Дж. Кейнс уперше сформулював макроекономічну теорію у формі моделей, у яких змінні та зв'язки між ними виражені так, щоб їх можна було математично формалізувати і перевірити.
Центральна ланка теорії Дж. Кейнса - "принцип ефективного попиту" в органічній єдності з проблемою досягнення повної зайнятості.
Позитивні аспекти вчення Дж. Кейнса розвинули посткейнсіанці Насамперед, це здійснено у працях Е. Хансена, Е. Домара, Н. Калдора, Дж. Робінсон, П. Сраффи та ін. Подальший розвиток кейнсіанської макроекономіки пов'язаний з ідеями неокласичного синтезу.
Важливими засобами осмислення макроекономічної рівноваги стали криві попиту і пропозиції за А. Маршаллом ("маршалліанський хрест")
Отже, сучасна макроекономіка не має єдиної домінуючої теорії. Вона спирається на ряд теорій, котрі взаємодоповнюють одна одну і дають практикам можливість вибору.