13. Хто має право компенсувати завдану матеріальну шкоду в наслідок кримінального правопорушення?

1) тільки підозрюваний і не хто більше;

2) тільки обвинувачений і не хто більше;

3) тільки інша фізична чи юридична особа за рішенням суду;

4) підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа;

5) це питання вирішується виключно в суді.

14. В якому з наведених нижче визначень наведено правильне поняття доказів в кримінальному процесі?

1) докази в кримінальному процесі це будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи;

2) доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому законом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню;

3) докази в кримінальному процесі це тільки показання свідків, очевидців злочину або потерпілих, на підставі яких слідчий може зробити правильний та об'єктивний висновок по кримінальній справі з метою законного притягнення винної особи до кримінальної відповідальності;

4) докази в кримінальному процесі це ті обставини, що прямо вказують тільки на події злочину, що мали місце, які в свою чергу мають значення для правильного вирішення кримінальної справи;

5) докази в кримінальному процесі це ті обставини, які обов'язково повинен встановити слідчий по кримінальній справі на підставі діючого кримінально-процесуального закону для правильного вирішення кримінальної справи.

15. На кого за законом покладається обов’язок доказування?

1) на будь кого, кому будь що відомо про вчинене кримінальне правопорушення;

2) на слідчого, прокурора та, в установлених законом випадках, - на потерпілого;

3) тільки на сторону захисту;

4) виключно на підозрюваного чи обвинуваченого;

5) всі відповіді правильні.

16. Ким і як відбувається оцінка доказів у кримінальному провадженні?

1) підозрюваним на підставі матеріалів справи;

2) слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом;

3) обвинуваченим згідно результатів судового розгляду;

4) потерпілим та його законним представником згідно зібраних по справі матеріалів;

5) всі відповіді правильні.

17. Коли доказ є допустимим?

1) коли його допустив до справи суд;

2) коли його використовує особа, що проводить дізнання чи розслідування;

3) доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому законом.

4) коли він допущений до розгляду всіма учасниками кримінального провадження;

5) такого поняття в законі не існує, адже це є суто професійний термін співробітників правоохоронних органів;

18. До заходів забезпечення кримінального провадження не відносять:

1) накладення грошового стягнення;

2) обшук;

3) відсторонення від посади;

4) арешт майна;

5) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.

19. Запобіжними заходом не є:

1) особисте зобов’язання;

2) виклик до слідчого.

3) особиста порука;

4) застава;

5) домашній арешт;

20. Які з наведених доказів мають заздалегідь встановлену силу?

1) всі;

2) жодні;

3) тільки показання свідків;

4) тільки висновок експерта;

5) тільки показання потерпілого.

21. Що входить до обставин (предмету доказування), які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні?

1) матеріальний стан потерпілого і обвинуваченого;

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) обставини, які характеризують особу потерпілого;

4) будь, що яке може бути корисне для розслідування;

5) всі обставини вказані правильно.

22. Коли докази є належними?

1) коли належать правоохоронним органам?

2) коли належать будь якому учасникові кримінального провадження та можуть вказувати на вчинення кримінального правопорушення конкретною особою;

3) належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні тощо;

4) такого поняття в законі не існує, адже це є суто професійний термін співробітників правоохоронних органів;

5) це визнається особою, що веде кримінальне провадження.