Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів з дисципліни Педіатрія спеціальність «Лікувальна справа»

Тема 15: «Особливості харчування дітей з гострими і хронічними розладами травлення»

Кількість годин: 2

Актуальність теми: за даними ВООЗ, в світі щорічно реєструється до 275 мільйонів діарейних захворювань. Найчастіше ця патологія зустрічається в дитячому віці. Лікування гострих кишкових розладів у дітей має певні особливості і найважливішу роль відіграє дієтотерапія. Дієтотерапія також покликана скорегувати порушення обміну речовин, до якого призводить неправильне харчування в сукупності зі зниженням ферментативної активності організму і толерантності до їжі.

План:

1. Особливості харчування дітей з гострими розладами травлення:

1. при простій диспепсії;

б) при токсичній диспепсії;

2. Особливості харчування дітей з хронічними розладами травлення:

1. при гіпотрофії;

б) при паратрофії.

Після самостійного опрацювання теми студент повинен знати:

- Поняття дозованого годування;

- Організацію режиму годування.

Після самостійного опрацювання теми студент повинен вміти:

- Складати схему годування;

- Годувати грудних дітей;

- Вести листок годування;

План самопідготовки:

• Ознайомтесь з темою, планом заняття;

• Ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми;

• Ознайомтесь з ключовими поняттями даної теми;

• Вивчіть по підручнику, посібнику, лекції по педіатрії, опорному конспекту дану тему;

• Ознайомтесь з інструкцією виконання практичних навичок до заняття;

• Проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю, виконайте завдання.

Матеріали контролю вихідного та кінцевого рівня знань та вмінь студентів складаються з питань та завдань, надані в робочому зошиті.

Література для самопідготовки:

1. Ткаченко С.К. «Педіатрія з курсом інфекційних хвороб», 2009р. с. 218-224

Опорний конспект:

До гострих розладів травлення відноситься проста диспепсія (функціональний розлад травлення) і токсична диспепсія (кишковий токсикоз з ексикозом).

Особливості харчування при простій диспепсії: дитина має перебувати га одноманітному вигодовуванні: або виключно на грудному вигодовуванні, або годування має складатися виключно з адаптованих сумішей (якщо дитина на штучному вигодовуванні).

Харчове розвантаження: зменшення об’єму харчування на 1/3-1/4 від вікової норми дитини на фоні «омолодження» дієти; режим годування не змінюється. Кількість їжі, якої не вистачає, компенсують овочевими та фруктовими відварами, рисовим відваром, настоями лікарських трав, 5% розчином глюкози.

Критеріями поліпшення стану дитини є:

• Зменшення частоти випорожнення і блювання;

• Зменшення проявів метеоризму;

• Зменшення в калі кількості слизу і неперетравленої їжі.

Дітям, які до захворювання отримували прикорм, його прийом відновлюють з 3-4 дня лікування. Позитивний вплив мають фруктові пюре, особливо печені яблука, багаті пектинами, дубільними речовинами, вітамінами і мінеральними солями.

На фоні дієтотерапії дітям призначають ферментотерапію (мезим-форте, панкреатин, креон), ентеросорбенти (Смекта, активоване вугілля, ентеросгель); препарати з пробіотичними властивостями (Біфідумбактерін, лактобактерін, ентерожерміна).

ТОКСИЧНА ДИСПЕПСІЯ

Вважається, що раннє відновлення харчування разом з проведенням оральної регідратації сприяє зменшенню діареї і більш швидкій репарації кишечника.

Годування дитини при токсичній диспепсії: обсяг і склад їжі залежить від віку та ваги дитини і вираженості діарейного синдрому, характеру попередніх захворювань. Раціональне харчування важливе для швидкого відновлення функції кишечника.

На всіх етапах лікування токсичної диспепсії необхідно прагнути до повноцінного фізіологічного харчування з урахуванням віку дитини і функціонального стану шлунково-кишкового тракту. Згідно рекомендацій ВООЗ, принципово важливим є відмова від водно-чайної паузи, тому що навіть при важких формах токсичної диспепсії травна функція більшої частини кишечнику зберігається, а «голодні дієти» значно послабляють захисні сили організму і сповільнюють процеси репарації слизової оболонки кишечнику, що супроводжується тривалою діареєю і втратою маси тіла.

У гострому період гастроентериту рекомендується зменшувати добовий об’єм їжі на 1/2 - 1/3, у гострому періоді коліту – на 1/2-1/4. Можливе збільшення кратності годувань до 8-10 разів на добу для грудних дітей, особливо при позивах на блювання. У цей час найбільш фізіологічним вважається раннє, але поступове відновлення харчування. Починають кормити дитину зцідженим грудним молоком по 10мл кожні 2 години, кожний день кількість молока на годування збільшується на 10-15мл і при досягненні 50мл на годування дитину переводять на 8-разове годування, при досягненні 150мл – на 6-разове годування.

Вигодовування жіночим молоком повинно зберігатися незважаючи на діарею. Це пов’язано з тим, що лактоза жіночого молока добре переноситься дітьми з діареєю, і сприяє швидкому відновленню слизової оболонки кишечника дитини. Також у жіночому молоці містяться проти інфекційні чинники типу лактоферину, лізоциму, біфідумфактору.

При порушенні всмоктування вуглеводів на фоні вірусних водянистих діарей відмічається занепокоєння, здуття живота, зригування, піністі випорожнення після кожного годування. Важливим моментом є виключення із раціону продуктів таких як солодкі молочні суміші, коров’яче молоко і соки. У раціон рекомендується вводити каші на воді, більш раннє призначення м’ясного пюре. Можна призначати печене яблуко, дітям після 8 місяців - кисломолочні продукти.

ХРОНІЧНІ РОЗЛАДИ ТРАВЛЕННЯ – захворювання дітей раннього віку, яке характеризується порушенням засвоєння поживних речовин тканинами організму, що супроводжується порушенням гармонійного розвитку.

ГІПОТРОФІЯ

Ключові слова даної теми:

• Толерантність – це зниження порогу переносимості їжі, яке призводить до виникнення порушення моторики шлунково-кишкового тракту, їжа затримується в шлунку, з’являються стійкі проноси, що змінюються на «голодні» проноси.

• Належна вага – це вага дитини, яку він повинен мати у відповідності до свого віку з урахуванням маси дитини про народженні.

• Фактична вага –це вага, яку має дитина на момент зважування. Вона може відрізнятися від належної ваги.

Основу лікування складає дієтотерапія, яка проводиться в три етапи: встановлення толерантності до їжі, етап зростаючих харчових навантажень, повне виведення дитини з гіпотрофії, або етап оптимального харчування.

На першому етапі проводять розвантаження і мінімальне вигодовування. Розрахунок основних інгредієнтів проводиться таким чином:

• При першому ступені гіпотрофії на належну вагу;

• При гіпотрофії другого ступеню білки та вуглеводи на належну вагу, а жири тільки на фактичну вагу;

• При гіпотрофії третього ступеню білки та вуглеводи розраховуються на приблизно належну вагу (фактична вага + 20% від неї), а жири тільки на фактичну вагу.