Проведення практики

Напередодні проходження практики студенти самостійно визначають місце для її проходження. Програмою практики передбачено проходження практики у навчально-реабілітаційних закладах для дітей з ТПМ або в загальноосвітніх навчальних закладах, як шкільних, так і дошкільних.

На початку практики з логопедії студенти знайомляться з режимом дня, розкладом занять, організацією роботи та документацією вчителя-логопеда, знайомляться з дітьми, які відвідують логопедичні заняття.

Студенти проводять логопедичне обстеження дітей з вадами мовлення, обговорюють результати обстеження з логопедом і методистом, заповнюють мовленнєві картки, роблять педагогічні висновки, складають перспективний план корекційної роботи і графік проведення логопедичних занять на період проходження практики.

Під час практики студенти відвідують заняття вчителя-логопеда, а також заняття своїх однокурсників і аналізують їх, відвідують музично-ритмічні заняття.

Для проведення індивідуальних логопедичних занять за кожним студентом повинно бути закріплено 4 дітей, 2-3 підгрупи з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення, 1 - із загальним недорозвиненням мовлення.

Практикантам необхідно ознайомитися з особливостями проведення фронтальних занять і занять у підгрупах.

Отже, логопедична практика передбачає відвідання та аналіз як індивідуальних, так і групових занять.

Протягом цього виду практики студенти ведуть щоденник педагогічної практики, в якому повинно бути відображено:

• індивідуальний план роботи практиканта на період практики;

• список дітей, з якими проводяться індивідуальні логопедичні заняття як з загальним недорозвитком мовлення, так і з недорозвитком фонематичної

сторони мовлення;

• графік проведення індивідуальних та групових занять;

На заключному етапі студенти приймають участь у засіданні педагогічної ради закладу, на якій підводять підсумки всієї педагогічної практики, готується документація для захисту педагогічної практики, затверджуються характеристики на практикантів, закінчують збір експериментального матеріалу для курсової та дипломної роботи, складання психолого-педагогічної характеристики.

Після закінчення педагогічної практики студенти повинні подати керівнику практики таку документацію:

1. План - конспект одного розвивального заходу з оцінкою і підписом методиста, логопеда та вихователя.

Розвивальний захід - це власний творчий проект студента, спланований за результатами обстеження дітей та у відповідності із напрямками логопедичної роботи, узгоджений із вчителем-логопедом та методистом закладу. Зміст розвивального заходу планується студентом довільно, можливо включення рухливих ігор, логоритмічних вправ та ін. Провести такий захід можна під час прогулянки або вільних дитячих ігор.

2. Дві логопедичні характеристики на дітей групи.

Одна характеристика – дитини з ФФНМ, друга – на дитину із ЗНМ.

3. Чотири мовленнєві картки.

Дві – для дитини із ФФНМ, дві – із ЗНМ.

4. Логопедичний статус кожної дитини групи.

Логопедичний статус – це стислий опис порушень мовленнєвого розвитку дитини, в якому одним-двома реченнями відображено характер мовленнєвої симптоматики за кожним із параметрів: комунікативно-мовленнєві можливості дитини, будова та рухливість органів артикуляційного апарату, стан звуковимови, загальне звучання вимови, фонематичних процесів, лексико-граматичний лад мовлення, здатність до побудови самостійного зв’язного висловлювання, висновок – логопедичний діагноз, який обов’язково визначається як за психолого-педагогічною, так і за клініко-педагогічною класифікацією. До складу логопедичної групи, зазвичай, входить 8-10 дітей із ЗНМ або 10-12 дітей із ФФНМ, отже кількість логопедичних статусів має бути відповідною кількості дітей однієї групи.

5. Методичні розробки логопедичних вправ для індивідуальної роботи.

10 вправ з автоматизації або диференціації правильної звуковимови із зазначенням мети, інструкції, ходу виконання та дидактичним матеріалом для їх проведення.

6. Методичні розробки логопедичних вправ для підгрупової роботи.

10 вправ з формування граматичного ладу мовлення із зазначенням мети, інструкції, ходу виконання та дидактичним матеріалом для їх проведення.

7. Методичні розробки логопедичних вправ для фронтальної роботи

10 вправ з активізації лексичної сторони мовлення та розвитку зв’язного мовлення із зазначенням мети, інструкції, ходу виконання та дидактичним матеріалом для їх проведення.

8.Матеріал для профілактично-просвітницької роботи.

До матеріалів профілактично-просвітницької роботи належать консультації, бесіди з батьками, виступи на батьківських зборах, доповідь на педагогічній раді, консультація для вихователів (муз, фіз - керівників) логопедичних груп.

Слід розробити та представити у форматі презентації PPT (10-15 слайдів) лише один з видів зазначеної роботи. Зверніть увагу: консультація проводиться з певної проблеми. Формулювання проблеми консультації здійснюється в межах підготовки до її проведення, після отримання запиту про консультацію. Матеріали консультації передбачають певні рекомендації щодо вирішення означеної проблеми, але виключно, в межах логопедичного та психолого-педагогічного впливу. Виступ на батьківських зборах слід планувати у відповідності з актуальними проблемами дітей групи. Виступ на педраді слід співвідносити з рівнем професійної підготовки колег. Отже, не слід читати лекцію про ЗНМ у дошкільників вихователям, краще схарактеризувати ті особливості психічного розвитку вихованців, які спричинені ЗНМ.

9. Щоденник логопедичної практики в якому повинно бути відображено:

• індивідуальний план роботи практиканта на період практики;

• список дітей, з якими проводяться індивідуальні логопедичні заняття як з загальним недорозвитком мовлення, так і з недорозвитком фонематичної

сторони мовлення;

• графік проведення індивідуальних та групових занять у відповідності із планом логопедичної роботи;

• щоденні записи про перебіг практики з аналізом занять, власними враженнями про діагностичну роботу, проведення розвивального заходу, логопедичних вправ та ін.

10. Звіт практиканта про виконану роботу під час виробничої практики.

Стислий аналіз власної роботи під час практики та враження про перебування у навчальному процесі.

13.Характеристика на студента з логопедичної практики з оцінкою виконаної роботи та підписом завідувача закладу, завірені печаткою. Характеристика на студента, звіт за педагогічну практику залишаються на кафедрі.

Критерії оцінювання результатів виконання студентами завдань педагогічної практики

№	Вид роботи	Кількість балів
1	План - конспект одного розвивального заходу з оцінкою і підписом методиста, логопеда та вихователя.	10
2	Дві логопедичні характеристики на дітей групи.	10
3	Чотири мовленнєві картки.	10
4	Логопедичний статус кожної дитини групи.	10
5	Методичні розробки логопедичних вправ для індивідуальної роботи.	10
6	Методичні розробки логопедичних вправ для підгрупової роботи	10
7	Методичні розробки логопедичних вправ для фронтальної роботи	10
8	Матеріал для профілактично-просвітницької роботи.	10
9	Щоденник логопедичної практики	10
10	Звіт практиканта	10
	Усього	100

Додаток № 1

АНАЛІЗ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ.

Загальні, відомості про заняття:

• Тема

• Мета (освітня, розвивальиа і виховна, корекційна)

• Обладнання: дидактичний матеріал, дзеркало та ін.

Хід заняття:

Організаційний момент: розвиток ручної моторики, ритму, мовленнєвого дихання, голосу, слухового сприймання і уваги, психогімнастика.

Підготовча робота: артикуляційна гімнастика та характеристика звука за артикуляційними і акустичними ознакам, постановка звука(за наслі­дуванням, механічним способом, від інших звуків, від артикуляційного укладу), згідно з індивідуальними планами та планами фронтальних занять.

Робота над звуковимовою: вимова звуків в прямих відкритих, обернених, закритих, зі збігом приголосних складах і в складових рядах; автоматизація звука в простих односкладових, двоскладових, зі збігом приголосних, простих двоскладових. словах в середині й у кінці, в трискладових словах.

Робота над диференціацією звуків:

попередня роботи над кожним із змішуваних звуків (уточнення артикуляції з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання, кінестетичні відчуття, виділення звука на фоні складу слова), порівняння змішуваних звуків (у вимовному і слуховому варіантах, імітація складів, вимова звуків у словах).

Робота над формуванням граматично правильного мовлення: закріплення звуків: вимова звуків у реченнях, віршах, у зв'язному мовленні. Підсумок заняття. Домашнє завдання.

Додаток № 2

АНАЛІЗ ФРОНТАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ

1. Загальні відомості про заняття:

/заняття з автоматизації та диференціації звуковимови/,

• Тема

• Мета (освітня, розвивальна і виховна)

• Корекційна мета

2. Обладнання.

3. Хід заняття:

Організаційний момент.

- Логопедична зарядка (дихальна, голосова, артикуляційна).

Мовленнєва зарядка (вимова вивчених звуків в складах, в складових рядах, реченнях.).

• Повідомлення нової теми.

• Зміст та види роботи:

• Робота над словником.

• Робота над фонематичними процесами.

• Робота над вимовою звуків.

Робота над граматичною будовою.

• Робота над зв'язним мовленням,

• Фізкультхвилинки.

4. Аналіз змісту корекційного впливу:

- Відповідність змісту вимогам програми.

Відповідність змісту віковим можливостям дітей.

• Розвиток сенсорних і моторних функцій.

• Розвиток пізнавальних процесів (увага, пам'ять).

• Розвиток емоційно-вольової сфери та ігрової діяльності.

5. Формування особистісних рис.

6. Майстерність логопеда:

7. Організація дітей та індивідуальний підхід.

- Раціональне використання часу.

• Методи і прийоми корекційноії роботи.

• Мовлення логопеда. Висновки.

• Виконання програмового змісту занять. Позитивні сторони заняття.

• Доцільність прийомів і методів логопедичної роботи.

• Загальна оцінка заняття.

Додаток № З

ЛОГОПЕДИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ДИТИНИ

1. Обстеження стану мовленнєвого апарату:

• артикуляційний апарат;

• голосовий апарат;

• дихальний апарат.

2. Обстеження фонематичних процесів:

Фонематичне сприймання немовленнєвих звуків; Фонематичне сприймання мовленнєвих звуків; Слухова увага; Слухова пам'ять; Звуковий аналіз.

3. Обстеження звуковимови:

Правильна вимова голосних і приголосних звуків;

• Відсутність звука; Викривлена вимова;

• Заміна звука, взаємозаміни.

4. Обстеження словникового запасу:

Пасивного; Активного.

5. Обстеження граматичної будови мовлення:

Складання речень за опорними словами; Вживання прийменників; Утворення множини іменників; Використання суфіксів

6. Обстеження зв'язного мовлення.

складання оповідання за сюжетною картинкою; серією картинок;

- опорними словами. Узагальнений висновок

про розвиток мовлення дитини.

СХЕМА ОБСТЕЖЕННЯ ФОНЕМАТИЧНИХ

ПРОЦЕСІВ