- •1.2. Алгоритмічна та програмна реалізація метода Ньютона
- •Порядок виконання роботи
- •2.2. Алгоритмічна і програмна реалізація метода Гауса
- •Порядок виконання роботи
- •Заняття № 3 Розробка програми розв’язання слар методом подвійної факторизації
- •3.1. Теоретичні відомості
- •. Алгоритмічна і програмна реалізація метода подвійної факторизації
- •3. Інші елементи рядка і відповідно до (3.5);
- •4. Елемент матриці відповідно до (3.4);
- •Алгоритмічна та програмна реалізація метода Зейделя
- •Порядок виконання роботи
- •5.2. Алгоритмічна та програмна реалізація метода Ньютона-Рафсона (для системи 3-х нелінійних рівнянь з трьома невідомими)
- •6.2. Алгоритмічна та програмна реалізація інтерполяційного полінома Лагранжа
- •6.3. Порядок виконання роботи
- •Заняття № 7 Розробка програми чисельного інтегрування функцій методом трапецій
- •7.1. Теоретичні відомості
- •7.Алгоритмічна та програмна реалізація методу трапецій
- •7.3. Порядок виконання роботи
- •8.2. Алгоритмічна та програмна реалізація формули Сімпсона
- •8.3. Порядок виконання роботи
- •Розробка програми чисельного диференціювання функцій
- •9.1. Теоретичні відомості
- •9.2. Алгоритмічна та програмна реалізація чисельного диференціювання функцій
- •9.3. Порядок виконання роботи
- •10.2. Алгоритмічна та програмна реалізація методів Ейлера для розв’язання здр
- •10.3. Порядок виконання роботи
- •11.2. Алгоритмічна та програмна реалізація методу Рунге-Кутта четвертого порядку
- •12.2. Алгоритмічна та програмна реалізація градієнтного методу
- •12.3. Порядок виконання роботи
- •Список літератури
6.2. Алгоритмічна та програмна реалізація інтерполяційного полінома Лагранжа
Функція задана множиною точок з координатами хі і уі (і=0,…n):
-
Х
x0
x1
x2
………
xn
Y
y0
y1
y2
………
yn
Обчислити наближене значення функції у точці х=хр, використовуючи для інтерполяції формулу Лагранжа.
(xi
-
xk)*L2→L2
(xp
-
xk)*L1→L1
0→L
L+L1
/ L2→L
i=0, n
Y[i]→L1; 1→L2
k=0,n
Так
Ні
Xp,
L
(xp
-
xk)*L1→L1
(xi
-
xk)*L2→L2
L+L1
/ L2→L
Var Хp,L1,L2,L: real;
n,I,k: integer;
Х,У :arrary [0..30] of real;
Label M;
Begin
<Введення вихідних даних>
L:=0;
For i:=0 to n do
Begin
L1:=Y[i]; L2:=1;
For k:=0 to n do
Begin
If i=k then goto M;
L1:=L1*(Хp-Х[k]);
L2:=L2*(Х[i]-Х[k]);
M: end;
L:=L+L1/L2;
End;
<Виведення результатів>
Примітки:
Вихідними даними для роботи програми є масив вузлів інтерполяції Х, масив значень функції у цих точках У, кількість відрізків інтерполяції n (при цьому кількість вузлів інтерполяції n+1) і значення х=хр, при якому обчислюється значення функції;
Змінні L1, L2, L використовуються для значень, відповідно, чисельника, знаменника і полінома. Вони обчислюються за формулою (6.3).
6.3. Порядок виконання роботи
Вибрати індивідуальне завдання. Номер варіанту у таблиці 6.1. відповідає номеру студента у списку групи;
Ознайомитися з теоретичним матеріалом з питань інтерполяції і апроксимації функцій;
Вибрати інтервал [a,b] і чотири вузли інтерполяцій в ньому х0, х1, х2, і х3, обчислити значення заданої функції у цих точках у0, у1, у2, у3. По цим даним сформувати інтерполяційний поліном Лагранжа L3;
Визначити значення полінома у вузлах інтерполяції, порівняти їх з точними значеннями функції уі;
Обчислити значення заданої функції і поліному при 10 значеннях х, що не співпадають з вузлами інтерполяції ( ). Визначити похибку інтерполяції у цих точках;
Скласти докладний алгоритм інтерполяції функції поліномом Лагранжа;
Скласти і відлагодити програму на мові програмування Pascal, яка реалізує введення вихідних даних; обчислення значення функції, заданої таблично, при довільному значенні n і хр; виведення результатів у зручній формі на екран і в файл;
Описати алгоритм і програму (змінні, масиви, процедури і функції, особливості реалізації тощо);
З використанням розробленої програми повторити пункти 4 і 5, порівняти результати;
Обчислити точне значення функції у трьох вибраних точках хр1, хр2, хр3 (
)
і значення поліному
Ln
в них (з використанням програми) при 5,
8, 10, 14, 17 і 20 вузлах інтерполяції, що
розташовані в межах інтервалу [a,b].
При цьому можна використати результати
п. 3 і 5.
Визначити і порівняти похибку інтерполяції.
Результати оформити у вигляді таблиці.
Побудувати графік залежності похибки інтерполяції ∆ від кількості
вузлів інтерполяції (і порядку поліному Лагранжа) n: ∆=f(n), для
кожного значення хрі;
Сформулювати висновки по роботі.
Результати виконання кожного пункту завдання докладно описати у звіті по роботі.
Таблиця 6.1. Варіанти завдань до заняття № 6
-
Варіант
Функція
Варіант
Функція
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
